Ухвала суду № 100862501, 04.11.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/826/21

1-кп/458/89/2021

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

04.11.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Бохонок З.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021142340000033 від 04.05.2021 клопотання начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Гучка І.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхня Яблунька, Турківського району Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, з професійно-технічною освітою, неодруженому, який працює лісорубом у ФОП ОСОБА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142340000033 від 04.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 07.10.2021 призначено підготовче засідання з розгляду цього кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Бохонок подав письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк два місяці.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України. Встановлено наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні. За наявності таких ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити уникнення ризиків та виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим. Просив клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому засіданні не заперечив проти розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у відсутність його захисника. Зазначив, що він не має наміру ухилятись, переховуватись від суду чи впливати на потерпілого і свідків. Вважає, що достатнім буде застосування до нього особистого зобов`язання, оскільки нічна заборона виходити з будинку, інколи може мати наслідки, так як він працює і має ненормований робочий день. Водночас, не заперечив щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, як просить прокурор.

Інші учасники судового провадження в підготовче засідання не з`явились. Подали заяви про причини неявки.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого, при вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 181 розділу ІІ КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з обвинувального акта в кримінальному провадженні №12021142340000033 від 04.05.2021 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 03.05.2021 близько 04:00 год., перебуваючи у м. Турка Самбірського району Львівської області, поблизу будинку № 17 на площі Ринок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виражаючись нецензурними словами, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно вчинив хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_3 .

Так, 03.05.2021 близько 03.00 год, ОСОБА_1 знаходився в окремому залі ресторану «Леся», що в м. Турка на площі Ринок, 17, Самбірського району Львівської області, де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_3 разом з друзями, під час розпиття алкогольних напоїв, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності безпричинно почав обзивати нецензурними словами потерпілого ОСОБА_3 , який уникав будь-яких конфліктів та інцидентів, а також не звертав уваги на ОСОБА_1 .

Продовжуючи свої протиправні дії, 03.05.2021 близько 04.00 год., ОСОБА_1 знаходячись на тротуарі, перед приміщенням ресторану «Леся», що в м. Турка на площі Ринок, 17, Самбірського району Львівської області, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих норм моралі, протиставляючи себе суспільству та використовуючи незначний привід, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 , шарпнув останнього за одяг лівою рукою та безпричинно наніс удар правою рукою, в якій знаходилась скляна пляшка, по голові потерпілого, від чого скляна пляшка розбилася, чим спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, зокрема з короткочасним розладом здоров`я.

У подальшому, ОСОБА_1 , демонструючи особливу зухвалість, продовжуючи свої хуліганські дії, з зовнішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, правою рукою витягнув предмет схожий на ніж з чорною ручкою та лезом приблизно 10 см., який заздалегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_3 та реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку, демонструючи зверхність, вседозволеність та явну неповагу до суспільних норм поведінки, у нічний час, перебуваючи в громадському місці, близько 04.05 год., рухами правої руки з верху до низу умисно наніс удари потерпілому в область голови, тулубу та рук, спричинивши ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Крім цього, ОСОБА_1 , 03.05.2021 близько 04.05 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на тротуарі, перед приміщенням ресторану «Леся», що в м. Турка на площі Ринок, 17, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, під час вчинення хуліганства, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 та витягнув із зовнішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, предмет схожий на ніж з чорною ручкою та лезом приблизно 10 см., який заздалегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень та рухами руки з верху до низу умисно наніс удари потерпілому в область голови та тулубу, однак ОСОБА_3 захищаючись прикрився рукою. В наслідок вказаних дій ОСОБА_1 , спричинив потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто в грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; та за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, в якому звинувачується ОСОБА_1 , відноситься відповідно до ст. 12 КК України до тяжкого злочину, а за ч. 1 ст. 122 КК України - до нетяжкого злочину.

Прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, що доводить протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , висновком експерта № 13/21 від 25.05.2021, постановою про визнання речовим доказом від 03.06.2021.

Подані прокурором докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та які можуть об`єктивно викликати підозру про причетність обвинуваченого до вчинення цих кримінальних правопорушень.

Тому, з урахуванням доводів прокурора, стадії судового розгляду - підготовче провадження, суд не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу, пояснення обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Так, прокурором доведено, що існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, суворість такого покарання може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечними ніж переховування та втеча.

Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 і суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим, саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Також існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на потерпілого та свідків.

Так, встановлені у кримінальному провадженні потерпілий та свідки відомі обвинуваченому та він знає, де вони проживають, що не заперечив обвинувачений. Потерпілий та свідки не допитані судом та обвинувачений, у випадку не обрання запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту та не покладення процесуальних обов`язків, матиме можливість контактувати з ними та здійснювати вплив, тиск на них, зокрема, з метою зміни ними своїх показань або відмови від наданих показань.

При з`ясуванні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду – потерпілий, свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

У цьому кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії підготовчого провадження, потерпілий та свідки не були допитані, а отже існує ризик впливу на цих осіб з боку обвинуваченого.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 наявності цих ризиків, не спростовують їх існування, з урахуванням тяжкості злочинів, в яких він обвинувачується та можливого покарання в разі визнання його винуватим.

За встановлених обставин, суд дійшов переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, про що просив обвинувачений, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання в разі визнання його винуватим, враховує задовільний стан його здоров`я, те що він неодружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання та праці.

Зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити.

При цьому, за конкретних обставин справи, встановлених у ході розгляду клопотання, з урахуванням стадії кримінального провадження, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим, вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування.

Відповідно до ст. 194 КПК України, необхідно зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Самбірського району Львівської області, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; 4) не спілкуватися з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; 5) у період часу з 20.00 год. по 07.00 год. не залишати місце свого проживання в АДРЕСА_1 без дозволу суду; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 194, 315 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с Верхня Яблунька, Турківського району Львівської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Зобов`язати ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з Самбірського району Львівської області, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

4) не спілкуватися з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) у період часу з 20.00 год. по 07.00 год. не залишати місце свого проживання в АДРЕСА_1 без дозволу суду;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали два місяці, тобто до 04.01.2022.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити для виконання до Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала постановлена 04.11.2021.

Суддя О.І. Кшик