Вирок № 100862356, 04.11.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/779/21

Провадження № 1-кп/448/169/21

В И Р О К

Іменем України

04.11.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142230000067 від 03.06.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю: прокурора Шуста Я.Р.,

представника потерпілого Цигенка Р.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення в тому, що він 01.06.2021 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», в якому здійснює діяльність ТзОВ ТВК «Львівхолод», що по вул.І.Франка, 4А у м.Судова Вишня Яворівського району Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, із торгового залу даного магазину, таємно викрав одну пляшку коньяку п`яти зіркового марки AZNAURI ємкістю 0,5 літра, вартістю 142,20 грн. та одну пляшку рому марки ANEJO ESPECIAL HAVANA CLAB ємкістю 0,5 літра вартістю 205,03 грн., які заховав у кишені штанів та вийшов із приміщення магазину не оплативши вартості товару. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав ТзОВ ТВК «Львівхолод», майнової шкоди на загальну суму 347,23 грн.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

23.06.2021 року між представником потерпілого Цигенком Романом Миколайовичем з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_1 з другої сторони укладена угода про примирення.

Згідно з умовами угоди про примирення представник потерпілого Цигенко Р.М. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, останній визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим та потерпілий прийняв вибачення. Також вказаною угодою сторони узгодили покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт на строк 120 годин.

Також з угоди вбачається, що представник потерпілого Цигенко Р.М. та обвинувачений ОСОБА_1 були ознайомлені з наслідками укладення та затвердження угоди, передбаченими ст.473 КПК України, а також з наслідками невиконання угоди, передбаченими ст.476 КПК України.

Із угоди також вбачається, що на час укладення такої обвинуваченим ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 347,23 гривень, що відшкодована представнику потерпілого ОСОБА_2 , котрий немає жодних матеріальних претензій до обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілого Цигенко Р.М. в підготовчому судовому засіданні ствердив, що до обвинуваченого ОСОБА_1 немає жодних претензій та просить затвердити укладену між ними угоду про примирення.

Прокурор Шуст Я.Р. вважає за можливе затвердити угоду про примирення від 23.06.2021 року, укладену між представником потерпілого Цигенком Р.М. та підозрюваним ОСОБА_1 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 3 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, є кримінальним проступком. Свою винуватість у вчиненні кримінального проступку такий визнав беззастережно.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про примирення.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано, що представник потерпілого Цигенко Р.М. цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Також судом перевірено угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації, узгодженої міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про примирення, укладену 23.06.2021 року між представником потерпілого Цигенком Р.М. однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_1 з другої сторони, слід затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, а саме покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 374, 472-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 23.06.2021 року між представником потерпілого Цигенком Романом Миколайовичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 - не обирати.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Ю.В. Кічак