Рішення № 100862072, 03.11.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/1611/21

Провадження № 2/337/1115/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді -Ширіної С.А.,

за участю секретаря Бикової С.Б.,

представника позивача – Коняшина А.М.,

представника відповідача – Сердюченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26.03.2021 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця в загальній сумі 9186,21 грн. та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою судді від 14.04.2021 року було відкрито провадження по вказаній цивільній справі та визначено розглядати вказану справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання .

07.05.2021 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву.

07.05.2021 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Сердюченко В.В. відзив на позовну заяву .

16.06.2021 року представником позивача на адресу суду надіслані відповіді на відзиви.

25.06.2021 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Сердюченко В.В. подано заперечення на відповідь на відзив.

02.07.2021 року представником позивача подано уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця в загальній сумі 9186,21 грн. та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн.

16.07.2021 року представником позивача надіслано на адресу суду пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.10.2021 р. підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до уточненої позовної заяви 03.12.2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір (заяву) б/н, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 29000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі у розмірі, встановленому відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, у т.ч. поточна процента ставка, прострочена процентна ставка; штрафні санкції (пеня).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Станом на день смерті позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 03.12.2011 р. становить 9186, 21 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 9186,21 грн., в т.ч заборгованості за простроченим тілом кредиту – 9186,21 грн.

Як зазначено позивачем в позові спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач – ОСОБА_1 , яка мала право подати заяву про прийняття або відмову від спадщини у строк з 14.09.2018 р. по 14.03.2019 р.

У відповідності зі ст.1281 ЦК України позивачем 14.04.2020 р. була направлена претензія кредитора до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори та отримана відповідь в якій зазначено , що претензію кредитора переслана до приватного нотаріуса Чернявського В.В., за місцем заведення спадкової справи , та 08.05.2020 р. отримана відповідь.

Таким чином, позивач вважає , що відповідач прийняла спадщину до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України , так як відповідач не відмовилась від прийняття спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

03.07.2020 р. позивачем було направлено до спадкоємця позичальника лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги до відповідача, але ніяких дій виконано не було.

Тому , АТ КБ «ППРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 9186,21 грн. за кредитним договором №б/н від 03.12.2011 р. , а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В судовому засідання представник позивача підтримав уточнену позовну заяву в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог,мотивуючи тим , що АТ КБ «Приватбанк» позбавлений права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , оскільки банком пропущені строки для пред`явлення вимог, встановлених частинами 2 і 3 ст.1281 ЦК України і в силу ч.4 ст.1281 ЦК України, Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Просив задоволенні позовну відмовити в повному обсязі

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11,14 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 03.12.2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір (заяву) б/н, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 29000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, у т.ч. поточна процента ставка, прострочена процентна ставка; штрафні санкції (пеня).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть , серії НОМЕР_1 , виданим 18.09.2018 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи (ар.63).

Станом на день смерті позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 03.12.2011 р. становить 9186 ,21 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 9186,21 грн., в т.ч заборгованості за простроченим тілом кредиту – 9186,21 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять yсі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Як зазначено позивачем в позові спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач – ОСОБА_1 , яка мала право подати заяву про прийняття або відмову від спадщини у строк з 14.09.2018 р. по 14.03.2019 р.

Відповідачем ОСОБА_1 було повідомлено позивача про смерть чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таке повідомлення було зроблено 21.09.2018р., тобто через тиждень після смерті чоловіка.

Вказана обставина підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором б/н від 03.12.2011р., станом на 30.09.2018 р. У тексті цього розрахунку (друга і третя строчки з кінця розрахунку, біля підпису представника банку) зазначено: «Дата отримання Банком інформації про смерть клієнта 21.09.2018 р. Дата смерті клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знайшло підтвердження й у відповіді на відзив позивача (арк.143 на звороті).

У відповідності зі ст.1281 ЦК України позивачем 14.04.2020 р. була направлена претензія кредитора до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, що підтверджується копією претензії та реєстром поштових відправлень, копії яких знаходяться в матеріалах справи (арк. 64,65), тобто з явним пропуском строків, встановлених частиною 2 і 3 ст.1281 ЦК України.

Відповідно до пункту 3.11. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріус приймає претензії від кредиторів спадкодавця та реєструє їх у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку.

Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц (провадження № 61-14038св18).

При цьому, на відміну від пред`явлення вимоги безпосередньо до спадкоємців, кредитор, скеровуючи претензію до нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

12.05.2020 р. позивачем отримана відповідь з Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, копія якої знаходиться в матеріалах справи (арк.66), в якій зазначено, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Чернявського В.В., за місцем заведення спадкової справи , та 08.05.2020 р. отримана відповідь, відповідно до якої претензія кредитора з вимогами до спадкоємців отримана 17.04.2020 р. та долучена до спадкової справи № 37/2019.

Позивач вважає , що відповідач прийняла спадщину до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України , так як відповідач не відмовилась від прийняття спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

03.07.2020 р. позивачем було направлено до спадкоємця позичальника ОСОБА_1 – відповідача по справі, лист-претензію , що підтверджується листом – претензією та реєстром поштових відправлень, копії яких знаходяться в матеріалах справи (арк. 69, 71).

У відповідності з ч.3 ст.1281 ЦК України АТ КБ «Приватбанк» мав пред`явити свої вимоги до спадкоємця протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини, а саме, у строк до 14.03.2019 р

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, АТ КБ «Приватбанк» мав пред`явити свої вимоги до спадкоємця не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом за №869, копія якого знаходиться в матеріалах справи(арк.110), свідоцтво було отримано відповідачем ОСОБА_1 10.04.2019 р., тобто виходячи з приписів ч.2 ст.1281 ЦК України вимоги Банку мали бути заявлені у строк не пізніше 10.10.2019 р.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки є преклюзивними, а тому їх недотримання, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та вимоги цивільно-процесуального законодавства , суд вважає, що позивачем пропущений строк для пред`явлення вимог, встановлених частинами 2 і 3 ст.1281 ЦК України, а тому позивач позбавлений права вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості, у зв`язку суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за подачу позовної заяви не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3-5,10-13,76-81,89, 263-265,274,279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 листопада 2021 року.

Суддя: С.А. Ширіна 03.11.2021