Ухвала суду № 100861302, 04.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14342/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.11.2021 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лещинець Любомира Васильовича, до «Swarog Europe s.r.o.» та ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Петрович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу шляхом визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Лещинець Любомира Васильовича, звернулася в суд з позовною заявою до «Swarog Europe s.r.o.» та ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Петрович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу шляхом визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивач звернулася до суду з позовом про визнання договору від 19.07.2017 року недійсним та застосування наслідків недійсності такого договору. ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: вимога немайнового характеру – визнання недійсним договору купівлі-продажу; вимога майнового характеру щодо застосування реституції та повернення майна, вартість якого згідно з договором складає 1154435 грн. Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті складає 12452,35 грн. Посилаючись на положення ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зауважує, що позивач ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, з огляду на те, що має на утриманні дитину ОСОБА_3 , 2009 року народження, батько якої ухиляється від сплати аліментів протягом більше 1 року. ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю та перебуває повністю на утриманні матері, ОСОБА_1 . Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07.10.2020 року у справі 308/6720/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 13.07.2020 року. Зазначене рішення суду перебуває на виконанні в Ужгородському міському відділі ДВС, ВП № 64331881. Згідно з довідкою від 19.10.2021 року за № 16-63731932/21, виданою головним державним виконавцем Ярешко Д.В., заборгованість ОСОБА_2 по виплаті аліментів станом на 01.11.2021 року складає 78064,51 грн., жодного разу боржником аліменти на утримання дитини сплачено не було. Крім того, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про доходи № 32 від 19.10.2021 року, згідно з якою розмір доходів ОСОБА_1 за 2021 рік складає 35207,48 грн. За таких обставин, враховуючи факт того, що ОСОБА_1 самостійно утримує малолітню доньку, а інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, а також у зв`язку з незначним річним доходом ОСОБА_1 , просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 міститься висновок про те, що існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Водночас відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

До клопотання про звільнення від сплати судового збору додано копію довідки про доходи ОСОБА_1 від 19.10.2021 року № 32, якою зафіксовано загальну суму доходу за період з січня 2021 року по вересень 2021 року, копія довідки про заборгованість зі сплати аліментів від 19.10.2021 року за № 16- 63731932/21 та свідоцтво про народження ОСОБА_3 .

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає позов.

Констатація заявником скрутного майнового стану без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Позивачем не надано доказів розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (2020), а також не надано даних про наявність рухомого чи нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо.

Обставини, зазначені представником позивача у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та надані у їх підтвердження докази, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю її скрутний майновий стан, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову слід відмовити.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява містить одночасно вимогу немайнового і майнового характеру відповідно.

Ціна позову позивачем зазначена 1154435 грн.

Таким чином, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 12258 грн. (908 грн. (за вимогу немайнового характеру) + 11350 грн. (за вимогу майнового характеру)).

Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі в сумі 12258 грн.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів – ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37975895

банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) – 899998

рахунок отримувача – UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету – 22030101

призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лещинець Любомира Васильовича, до «Swarog Europe s.r.o.» та ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Петрович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу шляхом визнання права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві та її представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай