Ухвала суду № 100860434, 04.11.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8772/21

Провадження № 2-о/265/1306/21

УХВАЛА

04 листопада 2021 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Адамова Т. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, зацікавлена особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, -

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної 26 липня 1979 року з відсутнім відтиском печатки підприємства на сторінці № 6,7 трудової книжки, запис № 13 від 02.01.2001 року (факт належності у ОСОБА_1 загального страхового стажу за період роботи з 04.06.1987 року по 31.12.1998 року).

Отже, за змістом прохальної частини заяви, заявник просить суд встановити юридичний факт належності у неї загального страхового стажу за період роботи з 04.06.1987 року по 31.12.1998 року.

Вимоги заяви мотивовано тим, що заінтересована у справі особа відмовила заявнику у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 04.06.1987 року по 31.12.1998 року, оскільки в трудовій книжці запис під № 13 внесений з порушенням інструкції (відсутня печатка підприємства на звільненні, та відповідальна особа, яка зробила цей запис). Внести відповідні відтиск печатки в трудову книжку НОМЕР_1 не є можливим тому, що архів Совхоз «Саханка» на теперішній час знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною заявою в порядку цивільного судочинства слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 вказаної статті визначено категорії справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України, передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про підвідомчість справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, у судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Тобто, встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами ПФУ і не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу, а відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі №198/623/18.

Враховуючи, що встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України заявник має право звернутися за захистом свого права в суд, але не із заявою про встановлення факту належності страхового стажу, що дають право призначення пенсії, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, у випадку існування спору про право, заява про встановлення факту на підтвердження періоду роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії, не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, заява про встановлення факту належності у позивачки загального страхового стажу за період роботи з 04.06.1987 року по 31.12.1998 року не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосується рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо непризначення заявнику пенсії за відсутності належного розміру страхового стажу. Заява про встановлення юридичного факту належності у позивачки загального страхового стажу за період роботи з 04.06.1987 року по 31.12.1998 року для вирішення питання про призначення пенсії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з неможливістю встановлення відповідних фактів в судовому порядку в межах цивільного судочинства.

При цьому, заявниця не позбавлена права оскаржити відмову Пенсійного Фонду України у призначенні пенсії за віком в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства в окремому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, зацікавлена особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя Адамова Т.С.