Рішення № 1008594, 27.09.2007, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2007 р.  Справа № 12/2204

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорська Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні, в порядку ст. 30 ГПК України, надала пояснення головний бухгалтер ПП ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Лідер - Продукт" (м. Житомир)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

про стягнення 1301,12 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на загальну суму 1301,12 грн., з яких 953,69 грн. сума основної заборгованості, 13,79 грн. пеня, 143,03 грн. штраф, 190,71 грн. відсотки за користування чужими коштами.

Представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог. Згідно письмового уточнення сума позову зменшена до 347,53 грн.

Оскільки дане клопотання не суперечить нормам ст.22 ГПК України, спір вирішується в межах уточнених вимог.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав клопотання відповідно до якого просить розглядати справу без представника позивача.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що станом на 25.07.2007р. заборгованість перед позивачем відсутня.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні взяла участь головний бухгалтер відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст.75 ГПК України спір вирішується за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки товару НОМЕР_1, відповідно до якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар в асортименті, кількості та ціні згідно накладних і оплатити його на умовах цього Договору. Накладна формується на підставі заявки відповідача.

Згідно п.3.1 Договору розрахунки з позивачем здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача з зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній.

За приписом п.3.3 Договору термін відстрочки платежу за товар поставлений відповідачу на підставі даного Договору становить 14 календарних днів від дати поставки товару відповідачу по кожній окремій накладній.

Як вбачається з позовної заяви позивач поставив товар відповідача на загальну суму 953,59 грн., що підтверджується видатковими накладними НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Відповідач товар не оплатив, чим порушив умови договору, а саме п.3.1 та 3.3.

10.07.2007р. між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків, відповідно до якої заборгованість відповідача становить 953,59 грн. (а.с.11)

Відповідно п.6.2 Договору в разі прострочення строку оплати за товар відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 15% від суми боргу.

Керуючись п.6.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 13,79 грн. та штраф на суму 143,03 грн.

Згідно п.6.9 Договору відповідач зобов'язується в разі прострочення строку оплати за товар сплатити позивачу за користування чужими грошовими коштами 20% від суми боргу.

Позивач, відповідно до п.6.9 Договору, нарахував відповідачу 20% за користування чужими грошовими коштами, на загальну суму 190,71 грн.

Відповідачем надано відзив, в якому з сумою заборгованості в розмірі 953,59 грн. погодився, підписав акт звірки взаємних розрахунків, надав докази сплати основного боргу.

Нарахування пені та штрафних санкцій заперечив, мотивуючи це тим, що ним не було отримано жодних попереджень та тим, що сума основного боргу погашена.

Оцінивши матеріали справи господарський суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, враховуючи наступне.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи факт виконання позивачем належним чином своїх зобов'язань перед відповідачем підтверджується видатковими накладними (а.с. 12-13).

Крім того, відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків від 10.07.2007р., згідно якого сума боргу перед позивачем становить 953,59 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином, що призвело до утворення боргу.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що станом на 25.07.2007р. заборгованість перед позивачем на суму 953,59 грн. погашена, що справді підтверджується платіжним доручення НОМЕР_4 та клопотанням позивача про уточнення позовних вимог.

Однак даний розрахунок був проведений після подання позивачем заяви до господарського суду.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач розрахувався з позивачем по основному боргу, то господарський суд керуючись п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі в частині стягнення 953,59 грн.

Представником відповідача зазначено, що зі сторони позивача не було ні усних, ні письмових попереджень, не надіслано претензії.

Відповідно до ст.5,6,7 ГПК України досудове врегулювання спору, надсилання претензії це виключне право сторін, а не їх обов'язок. Отже заперечення відповідача є безпідставним.

Керуючись п.6.2, 6.9 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 13,79 грн., штраф в розмірі 15% в сумі 143,03 грн. та 20% за користування чужими грошовими коштами в сумі 190,71 грн.

Дослідивши матеріали справи господарський суд погоджується з розрахунками позивача в нарахуванні пені в сумі 13,79 грн. та штрафу на 143,03 грн., однак нарахування позивачем 20% за користування чужими грошовими коштами є помилковими.

Відповідно до п.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. (стаття 536 цього кодексу).

Згідно п.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони передбачили договором плату у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Однак в випадку нарахування 20% від суми і, не врахувавши періоду прострочення це буде неустойкою, а саме штрафом (ст.549 ЦК України), що вже було передбачено сторонами в п.6.2 Договору та нараховано відповідно до розрахунку ціни позову (а.с.7)

За приписом п.4 ст.232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що проценти за користування чужими коштами слід нараховувати за період з 14.06.07р. по 25.07.07р. і становить за підрахунками суду 20,90 грн. (953,59 * 20% / 365 * 40). В частині стягнення 169,81 грн. (190,71-20,90) суд відмовляє, як заявленим безпідставно.

Відповідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 177,72 грн., з яких 13,79 грн. пеня, 143,03 грн. - штраф, 20,90 грн. - проценти за користування, в частині стягнення 953,59 грн. - припинити провадження, в стягненні 169,81 грн. - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_5

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Лідер-продукт", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, 188, м.Житомир, ЄДРПОУ 33644213

- 13,79 грн. - пеня;

- 143,03 грн. - штраф;

- 20,90 грн. - проценти за користування чужими коштами;

- 88,69 грн. - державного мита;

- 102,60 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В частині стягнення 953,59 грн. припинити провадження

4. В частині стягнення 169,81 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу

3 - позивачу