Рішення № 100858564, 06.10.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8231/21

пр. № 2/759/4356/21

06 жовтня 2021 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судових засідань Савіцькій Л.Д., розглянувши у судовому засіданні в м.Києві, без участі сторін, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок невиконання зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство «Партнер» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього основну суму боргу за договором № 4607 від 04.02.2008 р. у розмірі 19 300,00 грн., пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 4607 на зберігання і охорону автомобіля, відповідно до умов якого позивач зобов`язався виконувати обов`язки по зберіганню і охороні транспортних засобів автовласника на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130 , а відповідач зобов`язувався виконувати обов`язки з вчасної оплати за охорону автомобіля. Проте, відповідач з січня 2017 року припинив сплачувати за послуги автостоянки та охорони, у зв`язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 19300 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4 500,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував про ухваленні заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи повторно в судове засідання не з`явився, причини не явки суду не відомі.

Суд, враховуючи строки розгляду справи, відсутність доказів поважності неявки в судове засідання відповідача, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Розпорядження Представника Президента України № 669 від 26.08.1991 року автостоянка № 1 та автостоянка № 2 по пр. Академіка Корольова передані в експлуатацію малому підприємству «Партнер», правонаступником якого є позивач.

Згідно листа Ліцензійної палати України від 28.05.1998 року діяльність гаражних кооперативів, пов`язана з охороною власності членів кооперативу, не ліцензується.

04.02.2008 року між Спільним підприємством «Партнер» та відповідачем був укладений договір № 4607, відповідно до умов якого СП «Партнер» взяло на себе обов`язки по зберіганню і охороні автомобіля автовласника на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130, а автовласник зобов`язаний своєчасно проводити оплату за охорону автомобіля.

Наказом № 6 від 28.01.2011 року ЗАТ СП «Партнер» з 01.02.2011 року встановлено розмір щомісячних внесків для членів автостоянок та колективних гаражів автостоянки № 2: легкові автомобілі 210 грн., мікроавтобуси 350 грн., легкові автомобілі з причепом 400 грн.

Наказом № 121 від 30.12.2016 року з 01.01.2017 року встановлено щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 350 грн. за одне крите машиномісце. Згідно наказу №70 від 08.05.2020 р. встановлено щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 550 грн. за одне крите машиномісце

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 529 ЦК України передбачено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.

За змістом ч. 1 ст. 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

Договір зберігання транспортних засобів вважається укладеним з моменту передання майна на зберігання, що свідчить про його реальний характер. Між тим, загальні положення про зберігання передбачають обов`язок професійного зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч.2 ст. 936 ЦК). Тобто, зазначена норма передбачає можливість укладення договору зберігання за конструкцією консенсуального і цілком поширюється на спеціальні види зберігання, а отже - і на договір зберігання транспортних засобів.

Судом встановлено, що належний відповідачу автомобіль на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130 по пр. Корольова в м. Києві, 1-А обслуговується ПрАТ СП «Партнер» для зберігання та охорони майна. При цьому, встановлено, що відповідач постійно користується послугами позивача, з моменту передання відповідачем майна на зберігання ПрАТ СП «Партнер» між сторонами існували зобов`язання реального характеру по договору зберігання транспортних засобів.

У відповідності із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До витрат, які здійснює ПрАТ СП "Партнер" відносяться витрати на електроенергію, вивіз сміття, електрообладнання, ремонтно-будівельні роботи, обов`язкові платежі та податки.

Встановлено, що з січня 2017 р. відповідач не належно виконує свої зобов`язання щодо оплати за внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати, внаслідок чого станом на лютий 2021 року утворилась заборгованість в сумі 19300 грн., а також пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність суми боргу в розмірі 19 300 грн, сума заборгованості підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.

Отже, позов підлягає задоволенню, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стяненню за договором зберігання транспортного засобу сума заборгованості в розмірі - 19 300 грн, пеня в розмірі - 19 300 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 1 1432,62 грн., 3 % річних в розмірі 542,75 грн., а всього в розмірі: 22 254 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн. 38 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З огляду на зазначене також з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства "Партнер" витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2270 грн. сплачений при подачі позову.

Керуючись: ст.ст. 322, 509, 527, 529, 530, 611, 625, 901, 903, 936, 977 ЦК України, ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок невиконання зобов`язання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер», що знаходиться за адресою: 02148, м.Київ, вул.Жмеринська, 1-А, заборгованість за Договором №4607 від 04.02.2008р. у розмірі 19 300,00 грн., пені 19 300,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1432,62 грн., 3% річних - 542,75 грн., а всього 40 575,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер», що знаходиться за адресою: 02148, м.Київ, вул.Жмеринська, 1-А, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1945,39 грн.

В іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.О. Горбенко