Ухвала суду № 100857315, 04.11.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/621/21

Номер провадження № 2/699/378/21

УХВАЛА

щодо відводу судді

04.11.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

прокурора Кривошиї І.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури О.Іванова, діючи в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації, звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Позов мотивований тим, що постановою Верховного Суду від 14.04.2020 визнано протиправним і скасовано наказ Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області від 31.07.2018 № 54-к «Про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату районної державної адміністрації», справу №2340/3477/18 у частині позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди направлено на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Крім того, за наслідками нового судового розгляду справи № 2340/3477/18 у частині позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 поновлено незаконно звільнену ОСОБА_2 на посаді завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації та зобов`язано адміністрацію нарахувати та виплатити особі середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 161 102 грн. 20 коп.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі № 2340/3477/18 Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією 18.11.2020 виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 129 687,27 грн.

Оспорюваний в судовому порядку наказ Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області від 31.07.2018 №54-к «Про звільнення позивача з посади завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації виданий керівником апарату Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 .

Оскільки звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону, що встановлено рішенням суду, то на ОСОБА_1 як на особу, за наказом якої проведено звільнення, покладається обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну Корсунь-Шевченківській районній державній адміністрації.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» передбачено реорганізацію Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Черкаської районної державної адміністрації.

За таких обставин, Черкаська районна державна адміністрація вважається правонаступником прав та обов`язків Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, у зв`язку із чим в останньої також виникає право на звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, оскільки посадові особи Черкаської РДА протягом понад півроку до суду з таким позовом не звернулись, а тому вказаний позов вноситься прокурором в інтересах держави в особі Черкаської РДА, оскільки вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою суду від 17.09.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з обов`язковим проведенням підготовчого засідання 04.11.2021 року.

До початку підготовчого засідання головуючий у справі суддя Свитка С.Л. повідомив, що він є сусідом ОСОБА_1 , оскільки проживає в одному з відповідачкою під`їзді багатоквартирного будинку, з нею у нього існують добросусідські відносини, у зв`язку з чим вважав необхідним з`ясувати думку сторін у справі щодо наявності або відсутності підстав для відводу судді з вказаних підстав.

За таких обставин представник позивача ОСОБА_3 усно заявила відвід судді, мотивуючи його тим, що повідомлені головуючим обставини можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, а тому його слід відвести від розгляду даної справи.

Відповідач ОСОБА_1 вирішення питання щодо відводу судді передала на розсуд суду.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Відповідно до висновку покладеного в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 09.01.2013 р. у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, п. 104) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

У вказаному пункті рішення суд зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Ураховуючи, що відповідач ОСОБА_1 є сусідкою судді Свитки С.Л. та між ними існують добросусідські відносини, суд прийшов до висновку, що вказані обставини можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого при розгляді даної справи, у зв`язку з чим відвід, заявлений представником позивача, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.36, 40, 41 ЦПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

Відвід головуючому у справі судді Свитці С.Л., заявлений представником позивача, задовольнити.

Справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу до канцелярії Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С.Л.