Ухвала суду № 100855075, 22.10.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/8712/19

1кп/359/172/2021

У Х В А Л А

22.10.2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Петрова Я.А.

прокурора Динник Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Яремчук Р.

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України,зокрема ризик переховування від суду, а також незаконно впливати на свідків і потерпілих.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. На думку прокурора, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, вважають що ним не доведено існування усіх ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2021 р. до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном до 23.10.2021 року включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до 5) раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 22.10.2021 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного (обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Санкція ч. 3 статті 185 відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести. На думку суду, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту застосування цього запобіжного заходу не зменшився і не відпав та полягає у вірогідності переховування від суду з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Водночас, наявність ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, прокурором не доведено. Отже, суд вважає, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинуваченого домашнього арешту, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 95160 грн. На думку суду, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов`язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194-197, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 18.12.2021 року включно.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 95160 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

У разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 22.10.2021р. об 17.00 год.

Суддя Д.В. Ткаченко