Постанова № 100853659, 21.10.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2358/21

Провадження № 3/163/1272/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.,

з участю секретаря Голядинець О.В.,

з участю представника Волинської митниці Крижановської О.В.

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0520/20500/21 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польща, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який 07 березня 2020 року через митний пост «Угринів» Львівської митниці Держмитслужби увіз легковий автомобіль марки «LANCIA LYBRA», номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації – Республіка Польща), номер кузова НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 07 березня 2021 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 19 вересня 2021 року на митному посту «Устилуг» Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) пояснив, що не міг покинути територію України у зв`язку з епідеміологічною ситуацією в Польщі та в Україні та звертався до Управління Державної Міграційної Служби у Волинській області та Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку про надання права на продовження терміну перебування на території України до часу припинення карантинних обмежень. Вказав, що термін перебування на території України йому було продовжено, тому він не зміг вивезти транспортний засіб з України.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у вигляді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля «Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби.

Зазначеними доказами достатньо повно доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Щодо обсягу відповідальності ОСОБА_1 вбачаються підстави для такого висновку.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (мотиви вчиненого правопорушення; сукупність пом`якшуючих відповідальність обставин та відомостей про особу винного) свідчать про те, що від дій ОСОБА_1 шкідливі для держави наслідки не настали. Транспортний засіб був увезений для особистого користування у зв`язку із проживанням ОСОБА_4 в Україні та здійсненням ним волонтерської діяльності.

При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), слід врахувати, що термін перевищення строку тимчасового ввезення є невеликим, а причиною правопорушення стало неправильне розуміння ОСОБА_5 того, що продовження строку режиму тимчасового ввезення не ставиться в залежність із продовженням строку перебування в Україні його самого.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Отже, вчинені Прокуратором ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) дії є малозначними, а накладення на нього стягнення не відповідатиме суспільній шкідливості вчиненого.

Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення слід звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вилучені в порядку ст.511 МК України предмети підлягають поверненню їх власнику або уповноваженій ним особі для закінчення режиму тимчасового ввезення.

Понесені по справі витрати на зберігання товарів відшкодуванню не підлягають згідно із ст.520 МК України, судовий збір не справляється на підставі ст.401 КУпАП.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України звільнити та обмежитись усним зауваженням.

Провадження в справі закрити.

Вилучений легковий автомобіль «LANCIA LYBRA», р.н. НОМЕР_2 , сірого кольору, VIN-код НОМЕР_3 , 2000 року випуску, об`єм двигуна – 1910 см. куб, дизель, повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) для завершення митного режиму тимчасового ввезення, шляхом реекспорту.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А. ШЕРЕМЕТА