Постанова № 10085265, 17.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2415/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника прокуратури Козакової І.М.,

представника позивача Смірнова О.В.,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

13.05.2010 року Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) про стягнення фінансової санкції в розмірі 1700 грн. Свої вимоги мотивує тим, що в результаті перевірки транспортного засобу Volkswagen LT 35, номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_4, складено акт від 19.06.2009 року № 134938, в якому зафіксовано, що при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту «Прилуки-Київ» в режимі регулярних спеціальних перевезень, відповідно паспорту маршруту, перевізник не видав страхові поліси на окремому бланку кожному пасажиру. За надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону України «Про автомобільний транспорт» на автомобільного перевізника накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому 22.07.2009 року було винесено постанову № 075191 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_4 в сумі 1700 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не сплатив.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з відповідача суму фінансової санкції в розмірі 1700 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що штраф за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є адміністративно-господарською санкцією за своєю юридичною сутністю. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Оскільки, порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт було встановлено 19.06.2009 року, а позов предявлений до суду лише 05.05.2010 року, то відповідач вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк застосування адміністративно господарських санкцій. Також, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду передбачений ст. 100 КАС України, а тому це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Судом встановлено, що в результаті перевірки транспортного засобу марки Volkswagen LT 35, номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_4, державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області складено акт від 19.06.2009 р. № 134938, в якому зафіксовано, що при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту «Прилуки-Київ» в режимі регулярних спеціальних перевезень, згідно паспорту маршруту, перевізник не видав страхові поліси на окремому бланку кожному пасажиру. Водій з актом ознайомлений, від пояснень відмовився, що підтверджується копією акта, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 48 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176, передбачено, що під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.

Згідно з пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі-Порядок) справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно п. 26 Порядку, відповідачу було надіслане рекомендованою кореспонденцією повідомлення про розгляд справи про порушення вимог чинного автомобільного транспорту 22.07.2009 року в приміщенні територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області, яке відповідач отримав 17.07.2009 року.

Відповідно до абзацу 3 ч 1. ст. 60 Закону № 2344-III за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються санкції, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій від 22.07.2009 року № 075191 до ФОП ОСОБА_4, застосовано фінансові санкції в сумі 1700 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи вказану постанову було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденціє, яку відповідач отримав 25.07.2009 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт, що ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем, а також не заперечує факт вчинення позивачем порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, зазначеного в акті перевірки, але наполягає на застосуванні судом ст. 100 КАСУ у звязку з пропущенням позивачем шестимісячного строку, з моменту виявлення порушення, для звернення до суду, встановленого ст. 250 ГК України.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до суду з моменту виявлення порушення, встановленого ст. 250 ГК України, з огляду на наступне.

За своєю суттю, передбачена статтею 60 Закону №2344-III фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією і її застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (далі Кодекс №436-IV).

У відповідності до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Фінансові санкції у вигляді штрафу, накладені на відповідача, згідно з постановою про застосування фінансових санкцій № 041704 від 03 вересня 2007 року підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлення порушення відбулось 19.06.2009 року та зафіксовано відповідним актом №134938 (а. с. 7).

Застосування санкцій до субєкта господарювання, в розумінні ст. 250 ГК України, відбулось 22.07.2009 року, шляхом винесення відповідної постанови про застосування фінансових санкцій №075191 (а. с. 6).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вчасно, тобто у шестимісячний строк застосовано до відповідача штрафні санкції.

Стосовно твердження відповідача про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то воно також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки суд вважає, що до вказаних правовідносин застосовується річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України. Як вбачається зі штампу на позовній заяві, звернення до адміністративного суду було подано 13.05.2010 року, а акт перевірки працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області був складений 19.06.2009 року.

Суд звертає увагу, що відповідачем жодних доказів щодо оскарження вказаної постанови до суду на момент розгляду справи відповідачем не надано. Відповідач в добровільному порядку суму фінансових санкцій не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а фінансова санкція стягненню з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фінансову санкцію в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України на р/р 31114106700006, код ЄДРПОУ 22822145, КБК 21081100, МФО 853592, в УДК в м. Прилуки.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 23.06.2010р.

<Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.