Рішення № 100852582, 05.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Київ № 640/23123/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаКадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (відповідач-1) Офісу Генерального прокурора (відповідач-2) Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області провизнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області, в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.10.2020):

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 20.08.2020 №194дп-20 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 27.08.2020 №222к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 07.09.2020 №238к, яким ОСОБА_1 вважається звільненим з посади в органах прокуратури з 07.09.2020;

- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2020 по день постановлення рішення судом;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення кадрової комісії ґрунтується, зокрема, на Постанові Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, яку визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020. Також, за твердженням позивача, Комісією надано неправильну оцінку обставинам, що стали підставою для дисциплінарного провадження. Під час розгляду дисциплінарної скарги Комісією порушено процедуру розгляду дисциплінарного провадження в частині строків повідомлення про призначення засідання, направлення всіх матеріалів скарги, забезпечення рівності учасників провадження. У рішенні Комісії не вказано, які саме дії позивача є одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики, не враховано позитивну характеристику позивача. На додаток, позивачем зазначено, що наказ Генерального прокурора від 27.08.2020 №222к про звільнення його з посади у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності є незаконним, оскільки виданий на підставі незаконного рішення кадрової комісії, а також у період тимчасової непрацездатності позивача, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, встановлено особам, які беруть участь у справі, строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснень третьої особи, а також витребувано від відповідачів та третьої особи докази та матеріали, необхідні для розгляду справи по суті.

Від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області не має у розпорядженні особової справи ОСОБА_1 та не володіє інформацією щодо середньомісячної заробітної плати останнього, у зв`язку з чим не може їх надати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2020 продовжено Офісу Генерального прокурора строк для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду від 19.10.2020 доказів на п`ятнадцять днів з дати отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2020 Дніпропетровську обласну прокуратуру зобов`язано надати суду належним чином завірені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 , довідку про розмір середньомісячної заробітної плати останнього за два повні місяці, що передували місяцю звільнення з посади.

Від представника Дніпровської обласної прокуратури через канцелярію суду надійшла витребувана довідка. Крім того, останнім зазначено про те, що особова справа ОСОБА_1 знаходиться в Офісі Генерального прокурора.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просить суд зупинити провадження у справі №640/23123/20 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/8895/20 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпровської області про визнання протиправними дій прокуратури Дніпропетровської області щодо порядку (процедури) проведення службового розслідування за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 , оформлення результатів службового розслідування, ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 ; скасування висновку службового розслідування від 24.06.2020 за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 ; визнати протиправними дії керівника прокуратури Дніпропетровської області по підписанню та затвердженню 24.06.2020 висновку службового розслідування за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 , зверненню 24.06.2020 до Комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів з дисциплінарною скаргою про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

В обґрунтування вказаного клопотання представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 20.08.2020 №194дп-20 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності повністю ґрунтується на висновку службового розслідування та майже повністю повторює його у частині описання «проступку» та доказів, що його підтверджують.

Разом з тим, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності розпочата на підставі дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, внаслідок чого Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 20.08.2020 №194дп-20, на підставі якого прийнято накази від 27.08.2020 №222к та від 07.09.2020 №238к. Відтак, висновок службового розслідування, який є предметом оскарження в адміністративній справі №280/8895/20, не виступив в якості підстави для прийняття оскаржуваних у даній справі рішення та наказу, а використано відповідачем-1 в якості доказу, якому надано оцінку, що, у свою чергу, вказує на відсутність неможливості розгляду справи №640/23123/20 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/8895/20 та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про зупинення провадження.

Від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність наказів від 27.08.2020 №222к та від 07.09.2020 №238к, прийнятих на підставі рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 20.08.2020 №194дп-20, яке надійшло до Офісу Генерального прокурора 21.08.2020. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 з 17.08.2020 перебував на лікарняному, спершу видано наказ від 27.08.2020 №222к про звільнення останнього з посади в органах прокуратури у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності і лише після закриття лікарняного листка непрацездатності, згідно з яким ОСОБА_1 мав приступити до роботи 05.09.2020, винесено наказ від 07.09.2020 №238к, яким ОСОБА_1 визнано звільненим з посади в органах прокуратури з 07.09.2020 (перший робочий день після завершення лікарняного).

Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній також заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що позивача своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання, а з огляду на повторну неявку позивача на засідання, питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності розглянуто за його відсутності. Крім того, представником відповідача-1 наголошено на тому, що позивач з вимогою про надіслання сканкопій матеріалів дисциплінарного провадження до кадрової комісії не звертався. При цьому, комісією встановлено, що 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв., керівник Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 , перебуваючи в публічному місці - приміщенні ресторану готельного комплексу « Україночка » на вулиці Гетьманській, 80 у м. Кривому Розі , демонструючи нехтування вимогами законодавства в присутності працівників установи, підлеглих прокурорів Криворізької місцевої прокуратури №3, працівників поліції, а також медичних працівників свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора надійшла дисциплінарна скарга про вчинення прокурором дисциплінарного проступку від червня 2020 року, подана виконуючим обов`язки прокурора Дніпровської області, в якій останній просив притягнути керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням члену кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_3 від 13.07.2020 №07/3/2-679дс-197дп-20 відкрито дисциплінарне провадження стосовно керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Рішенням від 23.07.2020 №164дп-20 об`єднано дисциплінарні провадження №07/3/2-678дс-196дп-20 стосовно ОСОБА_4 та №07/3/2-679дс-197дп-20 стосовно ОСОБА_1 в одне провадження, якому присвоєно №07/3/2-678дс-196дп-20.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження №07/3/2-678дс-196дп-20 Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення «Про накладення на керівників Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 та Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» від 20.08.2020 №194дп-20, яким, зокрема, вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпровської області ОСОБА_1 на накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

На підставі викладеного, Офісом Генерального прокурора прийнято наказ від 27.08.2020 №222к, яким керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпровської області ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також вчинення втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність службових, посадових осіб, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності, при цьому, ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (п.п. 5, 6, 8 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру») у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Надалі, наказом Офісу Генерального прокурора від 07.09.2020 №238к ОСОБА_1 визнано таким, що звільнений з посади в органах прокуратури з 07.09.2020.

Вважаючи вказані рішення та накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1697-VII).

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (ч. 3 ст. 16 Закону №1697-VII).

У силу ч. 3 ст. 19 Закону №1697-VII, прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.

Прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури (ч. 4 ст. 19 Закону №1697-VII).

Приписами ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження (ч. 1 ст. 46 Закону №1697-VII).

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо: 1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора; 2) дисциплінарна скарга є анонімною; 3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону; 4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбачених статтею 51 цього Закону; 5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 46 Закону №1697-VII).

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора (ч. 3 ст. 46 Закону №1697-VII).

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць (ч. 9 ст. 46 Закону №1697-VII).

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (ч. 10 ст. 46 Закону №1697-VII).

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання (ч. 1 ст. 47 Закону №1697-VII).

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно (ч. 3 ст. 47 Закону №1697-VII).

Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (ч. 4 ст. 47 Закону №1697-VII).

На виконання положень Закону №1697-VII наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (надалі - Порядок №266).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку №266, повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Так, за твердженням представника відповідача-1, відповідне повідомлення оприлюднено 03.08.2020. На електронну адресу кадрової комісії ОСОБА_1 направив листи від 05.08.2020 про намір забезпечити участь у засіданні кадрової комісії та від 06.08.2020 про перенесення засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням його на лікарняному. На підставі викладеного, засідання з розгляду висновку про наявність в діях прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дисциплінарного проступку перенесено на 20.08.2020, про що на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 12.08.2020 розміщено відповідне повідомлення. 17.08.2020 ОСОБА_1 повторно направив на електронну адресу кадрової комісії аналогічне клопотання про перенесення засідання на іншу дату, з огляду на неможливість забезпечення участі у зв`язку з лікарняним, на підтвердження чого відповідних документів не долучено. Вказане, позивачем та його представником під час судового розгляду не заперечувалось.

Відтак, внаслідок повторної неявки позивача на засідання комісії, у відповідача-1 були наявні законодавчо мотивовані підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 20.08.2020 №194дп-20 за відсутності позивача, у силу п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону №1697-VII, враховуючи обмежений строк, встановлений для перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Крім того, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено того, що позивач звертався до відповідача-1 із заявою про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, а відповідачем-1 відмовлено йому у такому ознайомленні.

Суд також звертає увагу, що посилання позивача та його представника на певні процедурні порушення під час прийняття оскаржуваних рішень, самі по собі не свідчать про протиправність останніх.

Приписами ч. 1 ст. 48 Закону №1697-VII передбачено, що відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

У силу ч. 6 ст. 48 Закону №1697-VII, рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури (ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII).

Так, зі змісту оскаржуваного рішення комісії від 20.08.2020 №194дп-20 вбачається про встановлення під час розгляду дисциплінарного провадження факту вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, тобто скоєння дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачено п.п. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII, а також вчинення втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадку та порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність службових, посадових осіб, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачено п. 8 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів від 27.04.2017, прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (ч. 1 ст. 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

У силу ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

У взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів прокурор зобов`язаний бути компетентним, виважено та тактовно виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону (ст. 25 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

В якості фактичних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем-1 визначено, що за інформацією із засобів масової інформації в мережі Інтернет, в ресторані готельного комплексу «Україночка», який знаходиться поблизу адміністративної будівлі Криворізької місцевої прокуратури №3, 21.05.2020 у вечірній час відбувалося святкування дня народження одного з керівників правоохоронних органів м. Кривий Ріг. На святкуванні серед інших були присутні керівник Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 , прокурори місцевої прокуратури ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та начальник Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_8 .

У поясненнях, наданих ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування, останній повідомив, що 21.05.2020, приблизно о 19 год., разом із колегами по роботі, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , поїхали повечеряти до готельно-ресторанного комплексу « Україночка », розташованого за адресою вул. Гетьманська, 80, в місті Кривий Ріг . Прибувши до комплексу, обрали місця на літньому майданчику на задньому дворі та зробили замовлення. Приблизно о 23 год. до них підійшла знайома ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_10 з невідомим чоловіком, яка запросила ОСОБА_2 вийти для розмови. Після цього, приблизно через 5-10 хв., знаходячись на задньому дворі, вони почули два гучних звуки, схожі на постріли, та почули крики персоналу про те, що поранили чоловіка. Зайшовши до приміщення готельного комплексу, вони побачили ОСОБА_2 , який знаходився у конференц-залі, сидячи на стільці, та помітили в нижній лівій частині його живота плями крові. Одразу після цього хтось з присутніх викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. До приїзду швидкої медичної допомоги надавали першу медичну допомогу ОСОБА_2 , а після її приїзду ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 допомагали працівникам медичної допомоги доставити ОСОБА_2 до карети швидкої допомоги. Аналогічні пояснення щодо обставин подій надали прокурори Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та начальник Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_13

Разом з тим, у ході службового розслідування встановлено суттєві розбіжності між викладенням обставин події у поясненнях ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обставинами, які підтверджуються відеозаписами та іншими матеріалами, дослідженими у ході службового розслідування. Зокрема, пояснення про перебування на літньому майданчику готельно-ресторанного комплексу «Україночка» суперечать відеозаписам, на яких зафіксовано, що всі учасники події знаходились у приміщенні банкетного залу закладу, в якому розбірливо видно стіл сервірований на більше ніж 10 осіб, за яким знаходились всі учасники події. Також, членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_12 здійснено виїзд до м. Кривий Ріг та встановлено, що станом на 26.05.2020 літній майданчик у готельно-ресторанному комплексі «Україночка» взагалі відсутній. У дворі закладу знаходиться майданчик для стоянки автомобілів, підвісне крісло та стіл з двома стільцями, за яким фізично не могли розміщуватись всі особи, які були свідками події.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлено карантин та заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнесцентрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох осіб за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема, захист обличчя, очей, рук) і перебування відвідувачів, крім часу приймання їжі, у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Наведене свідчить, що 21.05.2020 в готельно-ресторанному комплексі «Україночка» ТОВ «Векторлайн» відвідувачі, у тому числі працівники прокуратури, перебували всупереч забороні, запровадженій Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з висновком службового розслідування, комісія прокуратури Дніпропетровської області вважає встановленим той факт, що 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв., керівник Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1, перебуваючи в публічному місці - приміщенні ресторану готельного комплексу « Україночка » на вулиці Гетьманській, 80 у м. Кривому Розі , - демонструючи нехтування вимогами законодавства у присутності працівників установи, підлеглих прокурорів Криворізької місцевої прокуратури №3, працівників поліції, а також медичних працівників свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.

Комісією також встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно надавав працівникам поліції усні вказівки, у тому числі щодо вилучення транспортних засобів осіб, які не були учасниками події.

З приводу викладеного, суд звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020 Постанову Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 не було визнано неконституційною, а лише закрито конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положень пп.пп. 5, 6, 7, 14 п. 3, абзацу шостого п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 №392, на підставі п. 5 ст. 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» - втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України.

У той же час, доказів, які б вказували на безпідставність висновків комісії, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення та накази, матеріали справи не містять, а іншого не доведено.

Слід також зазначити, що позивача у межах спірних правовідносин не було звільнено під час непрацездатності останнього, оскільки рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 20.08.2020 №194дп-20 надійшло до Офісу Генерального прокурора 21.08.2020. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 з 17.08.2020 перебував на лікарняному, спершу видано наказ від 27.08.2020 №222к про звільнення останнього з посади в органах прокуратури у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності і лише після закриття лікарняного листка непрацездатності, згідно з яким ОСОБА_1 мав приступити до роботи 05.09.2020, винесено наказ від 07.09.2020 №238к, яким ОСОБА_1 визнано звільненим з посади в органах прокуратури з 07.09.2020 (перший робочий день після завершення лікарняного).

Як наслідок, суд вказує про те, що наявними у матеріалах справи доказами, виходячи зі заявлених предмету та підстав позову, не спростовано правомірності оскаржуваних рішення від 20.08.2020 №194дп-20 та наказів від 27.08.2020 №222к, від 07.09.2020 №238к. Решта позовних вимог, як похідні від розглянутих вище, у силу п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, також задоволенню не підлягають.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (адреса: 50074, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А), відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок