Рішення № 100852426, 04.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Київ № 640/994/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Григорова М.С. від 12.05.2020 №870 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №870 від 12.05.2020, позивач не мав жодних невиконаних рішень суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, а тому підстав для застосування заборони в`їзду в Україну позивачу немає.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, у якому зазначено, що працівниками міграційної служби виявлено порушення позивачем правил перебування на території України, зокрема проживав без документів на право проживання, на підставі чого відносно іноземця складені матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.08.2019 серії ПН ЦМУ № 005211. На підставі вказаного, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 .

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області прийнято рішення № 870 від 12.05.2020 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 згідно з приписиами абз.6 ч.1 ст.13 України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якого в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

У вказаному рішенні зазначено, що 16.08.2019 працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було виявлено позивача, який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживав без документів на право проживання в Україні.

Відносно іноземця були складені матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ № 005211 від 16.08.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону визначено, що іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ст.13 цього Закону в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється визначено Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженою наказом МВС України від 17.12.2013 № 1235 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п.3 Інструкції рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС України та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Частиною 1 ст. 203 КУпАП передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пп. «д» п. 4 Інструкції рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за власною ініціативою або за поданням державного виконавця у разі якщо під час попереднього перебування на території України особа не виконала рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або має інші невиконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

З матеріалів справи судом установлено, що відповідач ґрунтував своє рішення на наявності відкритого виконавчого провадження з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 згідно з листа Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 03.09.2019 № 8101.8.2-36229/81.2-19.

Разом з тим, позивач постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.08.2020 виконав, сплативши штраф у подвійному розмірі 10 200 грн, а також виконавчий збір та витрати виконавчого провадження 19.11.2019, в зв`язку з чим Оболонським районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із його виконанням в повному обсязі.

Вказані обставини підтверджуються наданою інформацією Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в листі від 23.10.2020 вих. № 105365/5/2020, зокрема в якому зазначено, що згідно з даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №60156606 з примусового виконання постанови №ПН ЦМУ 005211, виданої Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області від 16.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 10200 грн в бюджет держави. Так, вимоги виконавчого документу виконані боржником в повному обсязі, шляхом самостійної сплати коштів у сумі 11 548 грн на депозитний рахунок відділу (дата зарахування коштів 19.11.2019). В подальшому, державним виконавцем здійснено розподіл коштів у сумі 11 548 грн, з яких 1020 грн перераховано кошти виконавчого збору, 328 грн - витрати виконавчого провадження та 10 200 грн перераховано на реквізити Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області. Враховуючи вищевикладене, виконавче провадження №60156606 закінчено 19.11.2019 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із повним, фактичним виконанням вимог виконавчого документу.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення від 12.05.2020 № 870 про заборону в`їзду в Україну є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Григорова М.С. від 12.05.2020 №870 про заборону в`їзду в Україну громадянину Ірану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко