Рішення № 100852253, 03.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/32408/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовомФОП ОСОБА_1 доДержавної казначейської служби Українипровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Державну казначейську службу України, юридична адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646, здійснити виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17; наказу Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16 шляхом перерахування заборгованості на користь стягувача - ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , Кропивницьке ГРУ, МФО НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність невиконання рішень суду з боку відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що виконання судових рішень здійснюється в порядку черговості та в межах бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, сторонами не заперечується, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі №620/3555/18 визнано протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бондарева І.В. про відмову в застосуванні положень статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" по зведеному виконавчому провадженню № 34264992; зобов`язано начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бондарева І.В. провести дії по зведеному виконавчому провадженню № 34264992, в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України «Про виконавче провадження» та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №620/3555/18 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог щодо виконавчих проваджень №№ 46259840, 51167583, 51466131, 51518704 в межах зведеного виконавчого провадження №34264992 - скасовано та провадження у справі в цій частині закрито; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог щодо виконавчих проваджень №№ 55041986, 55034128 в межах зведеного виконавчого провадження №34264992 - скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області надіслало Казначейству виконавчі документи про стягнення з ДП «ДГ «Івківці» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України на користь ОСОБА_2 , а саме:

- наказ Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17 листом від 26.11.2018 № 14061 (одержано 30.11.2018 вх. № 8-14940);

- наказ Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16 листом від 26.11.2018 № 14077 (одержано 30.11.2018 вх. №8-14939) (копії супровідних листів додаються).

Зазначені виконавчі документи надійшли та зареєстровані в органах Казначейства 30.11.2019, з цієї дати взяті на облік до виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - КПКВК 3504040).

На відповідні звернення позивача, Державна казначейська служба України листом від 25.11.2019 №5-11-11/20563 проінформувала позивача, на виконанні в органах Казначейства за бюджетною програмою перебувають судові рішення та виконавчі документи, які відносяться до першої та другої черги погашення заборгованості на суму понад 424,97 млн гривень. Таким чином, Казначейством розглянеться питання виконання вищезазначених виконавчих документів, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості після погашення заборгованості за виконавчими документами та судовими рішеннями, які належать до першої і а другої черги.

Зазначено, що Казначейство не має законних повноважень щодо зміни черговості виконання судових рішень та збільшення обсягу бюджетних призначень, питання виконання гарантованих державою судових рішень залежить від сум бюджетних призначень, які визначаються у законі про державний бюджет України на відповідний рік.

Листом від 14.09.2020 №5-11-11/16043 Державна казначейська служба України повідомила, що виконання наказів господарського суду Чернігівської області по справах № 927/883/16, № 927/258/17 за бюджетною програмою можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій та другій черзі. Відповідно до норм діючого законодавства, Казначейство не наділене повноваженнями щодо збільшення обсягу бюджетних призначень та зміни черговості.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання визначаються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012 року, що набув чинності з 01.01.2013 року (далі - Закон №4901).

Частина 2 статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами ч.1 ст.2 Закону №4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені у статті 3 Закону №4901.

Так, відповідно до ч.1, ч.2 та ч.4 ст.3 Закону №4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.5 Закону №4901 у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У відповідності до п.п.1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440) цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4901-VI, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 440 (тут та далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктом 5 Порядку №440 визначено, що зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.

За приписами п.8, п.9 та п.10 Порядку №440 рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості:

перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

друга черга - рішення, пов`язані з трудовими правовідносинами;

третя черга - інші рішення.

Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.

Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов`язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

З метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Реєстру про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру.

До повідомлення, яке відповідальна особа надсилає боржнику за його місцезнаходженням (у разі коли боржником є державне підприємство, установа, організація - на адресу центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник), додається копія рішення, за яким він є боржником.

У разі встановлення за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про припинення боржника - юридичної особи таке повідомлення надсилається відповідному органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника.

Боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний протягом семи робочих днів повідомити відповідальній особі про стан виконання рішення (виконання в повному обсязі, часткове виконання, невиконання).

Якщо рішенням зобов`язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

Відповідно до п.13, п.14 Порядку №440 передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом.

Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи.

До рішень зобов`язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.

Як передбачено п.19 та п.20 Порядку №440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 61, ст. 2431; 2013 р., N 9, ст. 334) (далі - Порядок № 845).

Так, відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 24 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (пункт 25).

У силу пункту 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою. Боржник зобов`язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 34 цього Порядку у разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

За приписом підпункту 2 пункту 4 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, а за приписом підпункту 4 пункту 5 цього ж Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

Таким чином, орган Казначейства вживає встановлені законодавством заходи, які спрямовані на виконання судового рішення боржником, а боржник, у свою чергу, зобов`язаний повідомити орган Казначейства про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 47 Порядку №845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

У силу пункту 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Відповідно до пп. 1 п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Таким чином, наведене вище дає суду підстави вважати, що Казначейство, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду. При цьому, у випадку недостатності таких коштів, що визначені у Державному бюджеті України, Казначейство зобов`язано ініціювати перед Міністерством фінансів України необхідність внесення відповідних змін до такого бюджету.

У той же час, обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідної бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції , п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії, заява № 22774/93, пункт 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункта 1 статті 1 Протокола № 1 (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29 червня 2004 року № 18966/02).

Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Отже, обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідної бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, такий тривалий час.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №816/2089/17, від 09 липня 2020 року у справі №385/1550/16-а(2-а/385/66/16) та від 03 лютого 2021 року у справі №812/413/18.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №812/413/18, від 09 липня 2020 року у справі №385/1550/16-а(2-а/385/66/16), від 23 квітня 2020 року у справі №816/2089/17

Окрім, цього, відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року справа № 826/16655/16 та від 28.02.2020 року у справі №804/2593/17 вимоги частини 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845 щодо строку перерахування коштів, законодавцем визначені чіткі часові межі виконання рішень суду. У будь-якому разі, черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак, у тримісячний строк.

Щодо посилань відповідача на те, що за наказами №927/258/17 та №927/883/16 стягувачем є ФОП ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2019 у справі №927/258/17 здійснено процесуальне правонаступництво замінивши сторону виконавчого провадження № 54829480 (постанова від 05.10.2017) з фізичною особи - підприємця ОСОБА_4 на його правонаступника фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2019 у справі №927/883/16 замінено сторону виконавчого провадження №54829256 (стягувача) з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року у справі №927/883/16 - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

У вказаних рішеннях судом встановлено, 07.05.2019 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Первісний кредитор) і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1/05 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1- 1-2 Договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу № 4 від 25 березня 2016 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ДП ДГ «Івківці» ІЗР НААН (далі - Боржник).

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника залежного виконання всіх зобов`язань за Основним договором.

Згідно п. 4.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В той же час, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У підсумку вищевказаного, суд зазначає, як наголошує відповідач накази Господарського суду Чернігівської області №927/258/17 та №927/883/16 зареєстровані в Казначействі 30.11.2019, навіть з вказаної дати, завершено перебіг 3-х місячний строку, що визначений у частині 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845.

Судом встановлено, що станом на час вирішення даної адміністративної справи відповідачем, в порушення строку, встановленого частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845 вищевказаних наказів не виконано, а грошові кошти за рішенням суду стягувачу не перераховано, що з урахуванням викладеного вище містить ознаки протиправної бездіяльності.

Доказів протилежного сторонами не надано.

За правилами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Варто також наголосити, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги позовної заяви, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17 та наказу Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16 у визначений статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк.

Згідно з приписами пункта 4 частини 2 статті 245 цього Кодексу у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 цієї правової норми передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою відновлення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача підлягає до задоволення й інша його вимога з урахуванням належного способу судового захисту шляхом зобов`язання Державну казначейську службу України виконати наказ Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17 та наказ Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17 та наказу Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16 у визначений статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк.

3. Зобов`язати Державну казначейську службу України виконати наказ Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі № 927/258/17 та наказ Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 у справі № 927/883/16.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) з бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя С.К. Каракашьян