Рішення № 100852251, 03.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/15412/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпрозобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач-2), в якому просить суд:

- зобов`язати Шевченківський РВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, Код ЄДРПОУ: 34967593) прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №52757673;

- зобов`язати Шевченківський РВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, Код ЄДРПОУ: 34967593) надіслати до Управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, Код ЄДРПОУ: 37993783) подання про повернення ОСОБА_1 суми 21 786 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень) 64 коп. виконавчого збору;

- стягнути з Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, Код ЄДРПОУ: 34967593) суму 21 786 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень) 64 коп. виконавчого збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з позивача протиправно стягнуто виконавчий збір в рамках виконавчого провадження №52757673, скільки судовим рішення скасовано постанову відповідача про стягнення виконавчого збору, з огляду на що, кошти підлягають поверненню.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки ВП № 52757673 закінчене 15.03.2021 та не може бути закінчене повторно, до Відділу із заявою про направлення подання до органів казначейської служби про повернення коштів боржник або його представник не звертались, а тільки дізнались за адвокатським запитом про розмір стягнутого виконавчого збору. Наголошує, кошти виконавчого збору не стягуються з Відділу, а повертаються органами казначейської служби за поданням державного виконавця.

Відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що саме контролюючий орган (відповідач-1) несе відповідальність згідно із законом за формування та несвоєчасність надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, подання (висновку) про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. В той же час, до Головною управління Казначейства подання (висновок) від органу державної виконавчої служби про повернення позивачу помилково сплаченого виконавчого збору у розмірі 21 786 грн. 64 коп. не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, сторонами не заперечується, на примусовому виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження №49945973.

В подальшому, на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшов виконавчий лист від 06.06.2014, виданий Оболонським районним судом у справі №2/756/1175/14 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1 328 223,83 грн на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", копія постанови про закінчення виконавчого провадження №49945973, копія постанови про стягнення виконавчого збору, копія постанови про стягнення витрат та проведення виконавчих дій, а також заява стягувача. Вказані документи надійшли до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за територіальністю, а саме за місцем роботи боржника (Шевченківський район міста Києва) ( з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 №606-XIV).

Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучком Віталієм Васильовичем було розглянуто постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мансеряна Айкуі Арамівни від 04.10.2016 у виконавчому провадженні №49945973 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2016 №52757673 з приводу стягнення боргу у сумі 1 328 223, 83 грн.

Державним виконавцем Бучко В.В. 28.10.2016 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи боржника в Головному управління Національної поліції у м. Києві (м. Київ вул. Володимирська, 15) Відповідно до пунту 3 постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 132822,38 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 270,32 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві Бойко М.Д. від 22.10.2018 ВП№52757673 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Також вказаною постановою відповідач постановив проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахування податків проводити в розмірі: 20% до погашення заборгованості в сумі 1306195, 49 грн основного боргу та 131683, 13 грн виконавчого збору.

До відповідача 26.02.2020 надійшла заява стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним погашенням боргу.

В свою чергу, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. винесено постанову від 02.03.2020 ВП №52757673 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 126011, 54 грн. та постанову від 16.03.2020 ВП№52757673 про арешт коштів боржника.

Вважаючи постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. від 02.03.2020 ВП №52757673 про стягнення виконавчого збору у сумі 126011, 54 грн та постанову від 16.03.2020 ВП №52757673 про арешт коштів боржника незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, позивач оскаржила вказані постанови в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №640/17196/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марії Дмитрівни від 02.03.2020 в рамках виконавчого провадження №52757673 про стягнення виконавчого збору у сумі 126 011, 54 грн., визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марії Дмитрівни від 16.03.2020 в рамках виконавчого провадження №52757673 про арешт коштів боржника.

Згідно листа Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.05.2021 вих. №74823, на відповідний запит позивача, повідомлено, на виконані у Відділі перебувало ВП № 52757673 з виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва № 2/756/1175/14 від 06.06.2014, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1328223.83 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». За період з 02.03.2020 по 11.02.2021 з боржника стягнуто 21786,64 грн. виконавчого збору.

Як зазначає позивач, відповідач-1 знав про існування рішення у справі №640/17196/20 та як орган, який повинен дотримуватись виконання рішень судів, зобов`язаний був відповідно до Порядку №787 підготувати подання та звернутись до відповіача-2 щодо повернення позивачу надлишково стягнутих коштів.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як передбачено частинами першою, другою статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір визначається частиною першою цієї ж статті Закону як збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частинами першою, четвертою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432 /тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин/ витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Отже підставами для повернення стягнутого виконавчого збору є:

1) закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню;

2) визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, процедура, яка б передбачала повернення коштів у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», вказаними вище нормами прямо не передбачена.

Однак, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (заголовок вказаного Порядку на час розгляду справи змінено згідно з наказом Міністерства фінансів № 507 від 17.08.2020 на «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій») /далі по тексту - Порядок №787, у редакції на час виникнення спірних правовідносин/.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 787, він визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, відповідно до пункту 3 Порядку № 787 /у редакції на час виникнення спірних правовідносин/, здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника.

Вказаний абзац пункту 3 Порядку № 787 зазнав змін і наказом Міністерства фінансів № 507 від 17.08.2020 викладений у новій редакції, яка визначає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 у чинній редакції, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Отже з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вказаними нормативно-правовими актами чітко визначено механізм повернення коштів помилково або надміру сплачених до бюджету.

Суд зазначає, що для повернення сплаченого виконавчого збору, позивачеві необхідно звернутися до відповідача із заявою щодо надання відповідного подання до органу державного казначейства.

Станом на час розгляду даної справи, позивачем не надано доказів звернення у законодавчо встановлений спосіб щодо повернення йому помилково перерахованої суми виконавчого збору до бюджету, як і відмови або бездіяльності уповноваженого органу щодо розгляду даного питання.

Враховуючи вищезазначене, вимоги щодо зобов`язання відповідача надіслати подання про повернення ОСОБА_1 стягнутих сум та стягнення на користь позивача суму 21 786 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень) 64 коп. виконавчого збору є передчасними та задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, також не підлягають задоволення позовні вимоги в частині зобов`язання прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №52757673, оскільки, як встановлено судом, вказане виконавче провадження закінчено постановою державного виконавця від 15.03.2021, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян