Рішення № 100852165, 03.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/17282/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування припису та рішення, визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2119532 від 06 червня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням №064-3318 від 09 червня 2021 року;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу на підставі доручення від 09 червня 2021 року №064-3318 та припису від 06 червня 2021 року №2119532 щодо демонтажу нерухомого майна - нежитлової будівлі №368-1 зареєстрованого за №2359677080000, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є власником нежитлової будівлі №368-1, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

09 червня 2021 року, як вказує позивач, працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено руйнацію (демонтаж) конструктивних елементів належної на праві власності позивачу вказаної вище будівлі із частковою руйнацією фундаменту.

На переконання позивача, такі дії працівників відповідача є протиправними, оскільки припис №2119532 видано 06 червня 2021 року з пропозицією надати дозвільні документи на будівлю протягом трьох днів, тобто, як вказує позивач, кінцевий день подачі таких документів є 09 червня 2021 року.

09 червня 2021 року позивачем на адресу відповідача та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено відповідний лист №064/10256 з наданням документів, що посвідчують право власності на вказаний вище об`єкт нерухомості.

Позивач стверджує, що належна йому нежитлова будівля не є тимчасовою спорудою, а тому відповідачі не мали права приймати рішення про її демонтаж.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що у зв`язку з невиконанням позивачем вимог припису від 06 червня 2021 року, працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» було проведено демонтаж об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, представник відповідача 1 стверджує, що позивачу, як власнику тимчасової споруди, було відомо про існування припису, проте, останнім умисно не надано проектно-дозвільної документації, як і не надано доказів права користування земельною ділянкою та доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт із розташування гаражів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що 06 червня 2021 року інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення тимчасової споруди та складування будівельних матеріалів у Дарницькому районі міста Києва за адресою: вулиця Лариси Руденко, 6а. За результатами перевірки було винесено ряд приписів, якими запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди та складування будівельних матеріалів, у зв`язку з відсутністю власника тимчасової споруди та будівельних матеріалів здійснено фотофіксацію наклеювання припису на споруду.

09 червня 2021 року на виконання вимог припису Департаментом міського благоустрою отримано заяву позивача та того ж дня прийнято рішення №064-3318, яким надано доручення відповідачу 2 вжити заходи шляхом демонтажу будівельних матеріалів та споруди за вказаною вище адресою, у зв`язку з чим, працівниками відповідача 2 здійснено демонтаж споруди.

10 червня 2021 року на адресу відповідача 2 надійшла заява позивача від 09 червня 2021 року.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться багатоповерхова нежитлова будівля (Бізнес-Центр «Колізей»), а об`єкт нерухомого майна позивача (приміщення №368-1) є складовою частиною зазначеної будівлі. Тобто, як вказує представник відповідача 2, відповідачами не здійснювався демонтаж ані багатоповерхової будівлі, ані будь-якої її частини

При цьому, представник відповідача 2 також зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт існування станом на 15 червня 2021 року об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2359677080000, що, в свою чергу, виключає його демонтаж 09 червня 2021 року.

Більш того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що з матеріалів фотофіксації приписів вбачається, що споруда щодо якої винесено припис, знаходиться в процесі встановлення, а саме, відсутні вікна, двері, дах, відсутнє внутрішнє та зовнішнє оздоблення, по периметру та вздовж споруди знаходяться будівельні матеріали та сміття.

Також, представник відповідача 2 вказує й на те, що 10 червня 2021 року відповідачем 2 отримана заява позивача, до якої долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на гараж площею 20 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , гараж 368-1, але, як стверджує представник відповідача 2, вказаний витяг не має жодного відношення до споруди щодо якої винесено припис, оскільки відповідачем 2 здійснювався демонтаж окремо розташованої споруди.

Крім того, представник відповідача 2 послався й на те, що демонтаж «нерухомого майна» позивача 09 червня 2021 року унеможливлює укладення 15 червня 2021 року позивачем договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим №5129.

Також, представник відповідача 2 зазначає й про відсутність будь-якого права власності/користування земельної ділянки у позивача за вказаною вище адресою.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву представником відповідача 2 позивачем подано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній послався на те, що предметом даного позову є саме порушення відповідачами процедури демонтажу об`єкту нерухомості, оскільки на переконання позивача, об`єкт нерухомого майна, може бути примусово знесений в порядку, встановленому Законом України «Про врегулювання містобудівної діяльності» згідно судового рішення, ухваленого за позовом визначеного цим Законом суб`єкта владних повноважень, однак, не підлягає демонтажу відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та розроблених на його виконання Правил благоустрою міста Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051.

Більш того, позивач зазначає, що відповідачами не було з`ясовано особу власника будівлі, відповідно, не зазначено таку особу у приписі, що призвело до позбавлення позивача відреагувати на вимоги припису, надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права.

Позивач наголошує й на тому, що строк виконання припису почався з 06 червня 2021 року та становив три доби, тобто останній день надання відповідних документів є 09 червня 2021 року, також позивач зазначив, що 06 червня 2021 року є вихідним днем.

На переконання позивача, будь-які заходи щодо демонтажу відповідачі мали здійснювати лише з 10 червня 2021 року.

Заперечуючи проти доводів, викладених у відповіді на відзив на позовну заяву представник відповідача 2 у письмових запереченнях послався на те, що відсутність у позивача права власності/користування земельною ділянкою, в тому числі, технічної документації та сформованої земельної ділянки, унеможливлює як виконання будівельних робіт, так і знаходження на ній будь-якого об`єкта нерухомого майна.

Представник відповідача 2 також стверджував й про те, що споруда позивача та демонтоване майно відповідачем 2 знаходяться на різних земельних ділянках.

Інші доводи, що зазначені у письмових запереченнях є аналогічними тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2021 року клопотання представника Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року у задоволенні клопотань представника Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виклик свідків, про витребування доказів та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві власності належить нежитлова будівля №368-1 загальною площею 35,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 368-1.

06 червня 2021 року провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення тимчасової споруди та складування будівельних матеріалів у Дарницькому районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якої, у зв`язку з встановленням порушень пункту 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва, винесено приписи №2119530 та №2119532, якими запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення споруди, у разі відсутності дозвільної документації демонтувати об`єкт власними силами у термін три дні, відновити благоустрій, а також зазначено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Також, у вказаних приписах зазначено, що власник споруди невідомий та у зв`язку з його відсутністю, як вбачається з матеріалів справи здійснено фотофіксацію наклеювання припису на споруду.

09 червня 2021 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення №064-3318, відповідно до якого Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_3 , тип об`єкту: «складування будівельних та інших матеріалів», «споруда», власник невідомий.

Відповідно до наданої суду копії акта №65/1 проведення демонтажу від 09 червня 2021 року працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» було проведено демонтаж споруди за адресою: АДРЕСА_3 , підставою для демонтажу зазначено: припис №2119532 від 06 червня 2021 року та доручення Департаменту міського благоустрою №064-3318 від 09 червня 2021 року.

Згідно копії акта №65/1 опису споруда демонтована частково, битий пеноблок, виготовлена з пеноблоку, білого кольору, розмірами 6,0*8,0 кв.м, у незадовільному технічному стані, власник споруди невідомий.

Також, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 10 червня 2021 року за вхідним №222/3927 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» зареєстрована заява ОСОБА_1 щодо надання документів, що підтверджують право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_3 на виконання вимог припису №2119532 від 06 червня 2021 року, до вказаної заяви було додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №256795525 від 17 травня 2021 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на гараж, загальною площею 20,0 кв.м за вказаною вище адресою.

Згідно даних технічного паспорту на нежитлову будівлю №368-1, виготовленого Агентством оцінки «Грош Цена» станом на 26 травня 2021 року, зазначена вище нежитлова будівля має наступні характеристики: рік спорудження 1991; фундамент - зб.бл., стіни - газобетон, покрівля - мет. черепиця, перекриття - дерев., підлога - цемент, електрика є; вид опалення - електр., висота 3,4 м, площа основної забудови - 43,4 кв.м, об`єм 148 м3.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів фотофіксації, долучених до матеріалів справи, споруда, яка була демонтована не містить покрівлі, виготовленої з металевої черепиці, не містить вікон, дверей, також відсутні докази того, що до вказаної будівлі було проведено електрику та вона оснащена електричним опаленням.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нежитлова будівля №368-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 368-1, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12 травня 2021 року, номер запису про право власності 41970702, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2359677080000.

У пункті 3.1. договору зазначено, що іпотекодавець (позивач у справі) свідчить та гарантує, що предмет іпотеки нікому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не є предметом договору оренди, у податковій заставі у спорі та під забороною (арештом) не перебуває, стосовно нього не була оформлена довіреність іншій особі щодо володіння з правом відчуження.

Вважаючи протиправними припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» №2119532 від 06 червня 2021 року, рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням №064-3318 від 09 червня 2021 року та протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо демонтажу нерухомого майна, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема, до таких належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до частин 1-3 статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Так, рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва.

Згідно з положеннями розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу, зокрема, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Пунктом 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва передбачено, у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Згідно пункту 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення).Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

Згідно з пунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Саме такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № №826/11229/17, від 24 вересня 2019 року у справі №826/22540/15, від 19 грудня 2019 року у справі №826/15164/17, від 29 січня 2020 року у справі №826/7888/17, від 05 серпня 2020 року у справі №826/10330/17 та від 27 квітня 2021 року у справі №826/2841/17.

В свою чергу, слід наголосити, що здійснювати відповідний демонтаж можливо виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Так, за визначенням частини статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Також відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

Тобто, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Як вже було зазначено судом, згідно з наявних в матеріалах справи доказів, позивачу на праві власності належить нежитлова будівля №368-1, загальною площею 35,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач наголошує на тому, що саме вказану будівлю було демонтовано працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій», натомість, з акта №65/1 опису об`єкту вбачається, що 09 червня 2021 року було демонтовано споруду, яка мала такі розміри 6,0*8,0 кв.м, тобто, інші розміри, ніж ті, які має нежитлова будівля, належна позивачу.

Більш того, з наданої суду копії технічного паспорту на гараж вбачається, що гараж оснащений електрикою, має покрівлю виготовлену з металочерепиці, має опалення електричне, в свою чергу, демонтована будівля відповідно до наявних матеріалів фотофіксації, таких характеристик не має.

Крім того, відповідно до матеріалів справи споруда була демонтована працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» 09 червня 2021 року, що, відповідно, виключає можливість включення її як предмета іпотеки на підставі договору іпотеки від 15 червня 2021 року, оскільки статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що нерухоме майно (нерухомість) це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом, а іпотекою, в свою чергу, є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що предметом іпотеки може бути виключно існуюче нерухоме майно, а не демонтоване.

Відтак, оскільки споруда була демонтована 09 червня 2021 року, вона не могла бути предметом іпотеки 15 червня 2021 року, що, в свою чергу, свідчить про те, що належний позивачу об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля №368-1, загальною площею 35,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ) не є тією спорудою, яка була демонтована працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій».

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказана вище нежитлова будівля, яка належить позивачу на праві власності, не була демонтована 09 червня 2021 року, тому, на переконання суду, відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача 2, як і відсутні підстави для визнання протиправними й скасування припису та доручення, з урахуванням встановлених судом обставин та наявних в матеріалах справи доказів.

Щодо порушення строків здійснення демонтажу, зокрема, здійснення його 09, а не 10 червня 2021 року, суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено, що працівниками відповідача 2 було демонтовано саме об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності позивачу, як і не було доведено, що демонтована споруда не є тимчасовою, суд вважає, що зазначена обставина жодним чином не впливає на висновки суду у даній адміністративній справі та жодним чином не порушує прав позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачами доведено правомірність вчинених дій та прийнятих рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник