Рішення № 100852156, 03.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/11544/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3; код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

20 липня 2021 року на адресу суду надійшла заява (через систему «Електронний суд») від представника ОСОБА_1 адвоката Соколовської О.В. про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі у зв`язку з тим, що судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16 серпня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 20 липня 2021 року про ухвалення додаткового судового рішення - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року - скасовано; справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення від 15 липня 2021 року було прийняте у спрощеному позовному провадженні, яке здійснювалось без повідомлення сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої позивачем заяви у такому ж порядку.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи встановлено, що 02 березня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Соколовською О.В. було укладено договір № 02/03/21-01 про надання адвокатом правової допомоги (т.1 а.с. 14-15), відповідно до умов якого правова допомога адвокатом клієнту договору за плату - гонорар. Гонорар адвоката визначається додатковою угодою до цього договору. Витрати сплачуються клієнтом на підставі банківських платіжних документів.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85 000, 00 грн.

На підтвердження понесення вказаних вище витрат суду надано акт приймання-передачі наданих послуг від 03 червня 2021 року № 1 згідно договору про надання правової допомоги від 02 березня 2021 року № 02/03/21-01 (т. 1 а.с. 152) та копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 липня 2021 року № 25 (т. 1 а.с. 179).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Отже, з викладеного слідує, що склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З акту приймання-передачі наданих послуг від 03 червня 2021 року № 1 вбачається надання адвокатом наступних послуг: надання усних та письмових консультацій Клієнту з питань судових перспективи щодо публічно-правового спору з Департаментом патрульної поліції Національної поліції України (вартість послуги 15 000, 00 грн.); складання та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (вартість послуги 30 000, 00 грн.); підготовка та подання адвокатських запитів щодо отримання документів та інформації в інтересах Клієнта від Управління патрульної поліції міста Києва, від Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (вартість послуги 5 000, 00 грн.); ознайомлення з матеріалами справи та доказами, яким обґрунтовують відповідач у справі свої заперечення на позовну заяву, викладену у відзиві на позов (вартість послуги 10 000, 00 грн.); підготовка та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про усунення недоліків в інтересах Клієнта у справі №640/11544/21 (вартість послуги 8 000, 00 грн.); підготовка та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про надання додаткових доказів та пояснень у справі №640/11544/21 (вартість послуги 10 000, 00 грн.); проведення розрахунку ціни позову та сум, що підлягають компенсації на користь Клієнта (вартість послуги 7 000, 00 грн.).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задоволено частково, зокрема визнано протиправними та скасовано накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідності та звільнення зі службі в поліції, поновлено на посаді та стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 березня 2021 року по 15 липня 2021 року в сумі 29 668, 86 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 , він за період роботи з 01 вересня 2020 року по 31 березня 2021 року отримав дохід у розмірі 143 460, 92 грн. (т. 1 а.с. 46).

Відтак, керуючись принципами справедливості та верховенства права, судом встановлено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є значно завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи предмет позову, обсяг досліджених доказів та наданих адвокатом послуг.

Крім того, суд звертає увагу, що наданий акт приймання-передачі наданих послуг від 03 червня 2021 року № 1 не підтверджує суму визначеного сторонами гонорару, а лише містить відомості про обсяг наданих послуг.

На виконання вимог договору про надання правової допомоги від 02 березня 2021 року № 02/03/21-01, представником позивача не надано суду, визначені у ньому документи, а саме: додаткову угоду, якою, за змістом договору, має бути визначено гонорар адвоката та банківські платіжні документи, за якими такий гонорар був сплачений.

Надана копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 липня 2021 року № 25 не є належним та допустимим доказом сплати гонорару, оскільки такий документ суперечить вимогам договору від 02 березня 2021 року, яким передбачається, що сплата гонорару адвоката підтверджується виключно банківськими платіжними документами.

Наведене у сукупності свідчить про безпідставність вимог представника ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу шляхом прийняття додаткового рішення у справі.

За правилами ч. 4 статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 248, 252 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 20 липня 2021 року про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк