Рішення № 100852001, 02.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року м. Київ № 826/17907/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді-доповідача Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В., Качура І.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому з урахуванням останніх заяв про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, що надійшли до суду 31.08.2020 та 07.10.2020 відповідно, остаточно просить: визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття:

- пунктів 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підпункту 2 пункту 1, пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

- постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути на його користь за рахунок відповідача сплачений судовий збір у загальній сумі 5 677,20 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17907/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.12.2018 року для розгляду справи №826/17907 визначено суддю-доповідача Келеберду В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А.

Упродовж розгляду справи позивачем неодноразово подавалися заяви про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову.

Так, 18 грудня 2018 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року вказану заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2019 року у справі №826/17907/18 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог:

до Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов`язання Управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 року ОСОБА_1 ;

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299, 86 грн, стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483,00 грн та недоплачену за січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року пенсію у сумі 471 004,80 грн, а всього у загальній сумі 950 487,80 грн, стягнення солідарно з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 17 807,87 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року зупинено провадження у справі №826/17907/18 до розгляду Київським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2019 року та повернення матеріалів справи до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 03.09.2019 поновлено провадження у справі №826/17907/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №826/17907/18 шляхом виділення в окремі провадження позовних вимог:

до Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов`язання Управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 року ОСОБА_1 ;

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299, 86 грн, стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483,00 грн та недоплачену за січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року пенсію у сумі 471 004,80 грн, а всього у загальній сумі 950 487,80 грн, стягнення солідарно з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 17 807,87 грн.

Також зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про знаходження у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, передано справу для вирішення питання про відвід суддів відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від 05.11.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, передано справу для вирішення питання про відвід суддів відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т. від 14.11.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 поновлено провадження у справі №826/17907/19.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та від 29 січня 2020 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв про відвід колегії суддів та залишено їх без розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року заяви ОСОБА_1 від 13.12.2019 та від 18.12.2019 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованими, передано справу для вирішення питання про відвід суддів відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалами суддів Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенка В.П. та Балась Т.П. від 11.09.2020 та від 14.09.2020 у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі №826/17907/18.

В судовому засіданні 26 січня 2021 року після заслуховування пояснень учасників справи, колегія суддів вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Отже, судом у даній справі розглядаються позовні вимоги позивача про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття пунктів 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підпункту 2 пункту 1, пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що складає предмет розгляду у даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що не дивлячись на те, що відповідно до судових рішень оскаржувані ним постанови Кабінету Міністрів України визнані протиправними та нечинними, у даній справі ним ставиться питання щодо скасування зазначених постанов з моменту прийняття, оскільки таке питання має суттєве значення для захисту пенсійних прав та свобод 540 тисяч військових пенсіонерів України, які вийшли на пенсію до 01 березня 2018 року, зокрема щодо визначення дати, з якої підлягають перерахунку такі пенсії.

Позивач стверджує, що положення статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої підзаконний нормативно-правових акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регламентує застосування судами незаконних постанов Кабінету Міністрів України аж до моменту набрання чинності судовими рішеннями, якими постанови Кабінету Міністрів України визнані незаконними (протиправними).

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Від Кабінету Міністрів України надійшов письмовий відзив на позовну заяву з урахуванням поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, з якого вбачаються заперечення проти позовних вимог, зазначається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане рішення суду набрало законної сили 05.03.2019 року.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 року, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю. Дане рішення суду набрало законної сили 31.03.2020 року.

Виходячи з такого, відповідач зазначає, що позивач не зазначив яким саме чином оскаржувані постанови та їх частини порушують його права або обмежують реалізацію охоронюваних законом інтересів, тому обраний останнім спосіб захисту не сприятиме відновленню порушених прав позивача.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 вказаної Постанови врегульовано, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) слід проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою №103 також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема: у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому Постановою КМУ №45, та пункт 5 викладено в такій редакції: під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Крім того, додаток 2 до Порядку №45 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказане рішення суду набрало законної сили 05.03.2019 року.

Також, судом встановлено, що 14 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою установив, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 року, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю.

Дане рішення суду набрало законної сили 31.03.2020 року.

Також судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, зокрема, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, судом встановлено наявність рішень суду, якими визнано протиправними і нечинними окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та визнано протиправною та нечинною повністю постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804, які серед іншого оскаржує позивач у даній справі.

Водночас, позивачем заявлено також позовні вимоги щодо нечинності пункту 7 Постанови №103, а також підпункту 2 пункту 1 та пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України Постановою № 103 (далі - Зміни).

Окрім того, позивач ставить питання щодо визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття як окремих положень Постанови №103, так і Постанови №804.

Як встановлено судом, оскаржуваний позивачем пункт 7 Постанови №103 визначає: Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Оскаржуваний позивачем підпункт 2 пункту 1 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України передбачено: доповнити пункт 7 абзацом такого змісту: "Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України".

Положеннями пункту 2 зазначених Змін, який також оскаржується позивачем, передбачено: у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301; 2009 р., № 11, ст. 319, № 99, ст. 3427; 2010 р., № 29, ст. 1098; 2011 р., № 84, ст. 3078, № 99, ст. 3621; 2012 р., № 7, ст. 249, № 81, ст. 3272; 2013 р., № 41, ст. 1477):

1) у вступній частині постанови слова і цифри "частини третьої статей 43 і 63" замінити словами і цифрами "частини четвертої статті 63";

2) у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому зазначеною постановою:

пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:

"1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.";

у пункті 3:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.";

після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:

"в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) - Мін`юстом;

в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) - МВС;".

У зв`язку з цим абзаци сьомий - дев`ятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - одинадцятим;

Стосовно пункту 5 зазначено: Про визнання протиправними та нечинними змін до пункту 5 див. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності оскаржуваних пункту Постанови №103, пунктів та підпунктів Змін, позивач вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки Кабінетом Міністрів України не дотримано зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При цьому, позивач пов`язує протиправність оскаржуваних положень нормативно-правових актів із ситуацією, яка склалася у питанні перерахунку його пенсії у зв`язку із змінами складових грошового забезпечення та наявністю вищезазначених судових рішень, проте, позивач жодним чином не обґрунтовує: яким саме чином та яким законодавчим актам суперечать оскаржувані пункти та підпункти нормативно-правових актів в тій частині, яка судовими рішеннями не охоплена, у чому полягає їх протиправність, та яким чином їх наявність змінює становище позивача.

Як вже зазначав суд вище, судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій визнані протиправними та скасовані пункти 1, 2 та 3 Постанови № 103, тобто ті ключові пункти, якими за висновками судів звужувалися складові грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при обрахунку пенсій особам, зокрема й позивачу, зменшували права пенсіонерів у порівнянні з їх попереднім становищем.

Водночас, пункт 7 Постанови №103, оскаржуваний позивачем, лише надає настанову перерахованим у ньому органам виконавчої влади стосовно порядку оформлення та визначає форму довідок, які слід надавати до органів пенсійного забезпечення, що жодним чином не впливає та не змінює становище позивача у порівнянні з попередньо існуючим його становищем.

Окрім того, пункт 7 Постанови № 103, а також пункти та підпункти Змін, щодо яких йдеться у позові та якими вносяться зміни до окремих постанов Кабінету Міністрів України у зв`язку з прийняттям Постанови №103, мають відношення до дотримання правил нормотворчої техніки, яка застосовується при створенні нормативно-правових актів для упорядкування норм та визначення порядку дій органів владних повноважень, уповноважених на виконання акту Кабінету Міністрів України.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Отже, видання постанов та розпоряджень входить до компетенції Кабінету Міністрів України, при цьому оцінку їх законності у разі оскарження здійснює суд у визначеному чинним законодавством порядку.

Виходячи з такого, а також враховуючи наявність інших судових рішень, якими вже скасовано окремі положення оскаржуваних позивачем нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, за наведених обґрунтувань позовних вимог в тій частині оскаржуваних положень Постанови №103 та Змін, які не охоплюють наведені вище судові рішення, суд не вбачає правових підстав для задоволення відповідної частини позовних вимог ОСОБА_1 .

Стосовно визначення часу, з якого втрачають чинність скасовані за судовими рішеннями положення нормативно-правових актів, суд зазначає наступне.

В статті 129-1 Конституції України закріплений правовий принцип щодо обов`язковості рішень суду, що диференційований в положеннях процесуального закону, яким передбачено порядок набрання рішенням суду законної сили (статті 255 КАС України) та визначено суб`єктів, на яких поширює свою дію рішення суду після набрання законної сили (статті 370 КАС України).

Відповідно до положень частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Виходячи з такого правового регулювання, скасовані судом акти втрачають свою юридичну силу після набрання чинності відповідним рішенням суду, тобто вважаються такими, що не призводять до правових наслідків у майбутньому. Відповідно, визнані протиправними та скасовані за рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва та постановами Шостого апеляційного адміністративного суду окремі положення Постанови №103 та Постанова №804 втратили юридичну силу з моменту набрання законної сили відповідними рішенням суду.

Іншого положеннями чинного процесуального законодавства не встановлено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного у сукупності суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі та відмовляє у задоволенні позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судові витрати підлягають відшкодуванню стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, лише при задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ;

Відповідач: Кабінет Міністрів України, адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.

Суддя-доповідач В.І. Келеберда

Судді В.В. Амельохін

І.А. Качур