Рішення № 100851926, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Київ № 640/21472/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників позивача Криворучка А.І., відповідача Моргуна В.О., Гайдая В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Пробайк Плюс»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пробайк Плюс» (далі - позивач/ ТОВ «Пробайк Плюс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач/ ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2021 №00510600704, №00519550704.

На обґрунтування вимог, позивач зазначає, що відповідачем не доведено відсутність або використання не у господарській діяльності позивача залишків ТМЦ вартістю 11 401 656 грн., в т.ч. ПДВ 1900 276 грн. станом на 31.03.2021 року, а доводи контролюючого органу базуються лише на припущеннях про можливу відсутність таких матеріальних цінностей у позивача, чого не передбачено Податковим кодексом України. На переконання позивача, актом перевірки жодних належних і допустимих обґрунтувань, що позивач умисно вчинив діяння в порушення норм Податкового кодексу України, для застосування пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, не наведено. Запит від 26.05.2021р. №11536/1/26-15-07-04-03-13, щодо проведення інвентаризації позивачем було отримано вже після проведення перевірки 03.06.2021р., запит було відправлено по пошті 27.05.2021р., хоча 27.05.2021 і 28.05.2021 позивач передавав документи на перевірку за місцем розташування відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, з огляду на порушення з боку позивача вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пробайк Плюс» (код 34426338) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за грудень 2020 року, результати якої оформлені актом від 04.06.2021 №44413/26-15-07-04-03/34426338 (акт перевірки).

Згідно висновків акта перевірки, перевіркою законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за березень 2021 року встановлено порушення платником податків (в частині спірних податкових повідомлень-рішень):

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1566 699 грн., в т.ч. по періодах: березень 2021 року -1 566 699 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) на загальну суму 333 577 грн. за березень 2021 року;

- вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні за березень 2021 року на суму податку на додану вартість 1 900 276 гривень (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 04.06.2021 №44413/26-15-07-04-03/34426338, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 12.07.2021 №00519550704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року в сумі 333577 грн.;

- від 12.07.2021 №00519600704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1958374,00 грн., з яких 1566699 грн. - за податковим зобов`язанням та 391675 грн. - за штрафними санкціями.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

За правилами пункту 200.5 статті 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається зі змісту акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Пробайк Плюс» від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2021р. на суму 333 577 грн. та про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2021р. на суму 1 566 699 грн. з тих підстав, що товариство не підтвердило залишки товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) вартістю 11401 656 грн., в т.ч. ПДВ 1900 276 грн. (333 577 грн.+1 566 699 грн.) станом на 31.03.2021 року, оскільки на думку податкового органу останні було використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

Судом встановлено, Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ "Пробай Плюс" засобами поштового зв`язку направлено копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2021 №3856-п та повідомлення від 19.05.2021 № 714/26-15-07-04-03, в яких повідомлено, що з 24.05.2021 буде проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за грудень 2020 року.

Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ "Пробай Плюс" засобами поштового зв`язку направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 19.05.2021 № 10491/1/26-15-07-04-03-13 та лист «Про надання інформації» від 19.05.2021 № 10486/1/26-15-07-04-03-13.

У відповідь на запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 19.05.2021 № 10491/1/26-15-07-04-03-13 та лист «Про надання інформації» від 19.05.2021 №10486/1/26-15-07-04-03-13 ТОВ "Пробай Плюс" було надано супровідні листи № 1-25/05-21 та № 1-27/05-21, № 1-28/05-21 із копіями первинних документів для проведення перевірки.

Надання позивачем всіх запитуваних документів, згідно вищевказаних запитів контролюючого органу, відповідачем не заперечується.

В той же час, в акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві вказує, оскільки причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у періодах, що перевіряються є декларування залишків товару на складі, то на підставі пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу га п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142. із змінами та доповненнями. Головне управління ДПС у м. Києві у запиті від 26.05.2021 № 11536/1/26-15-07-04-03-13 просило провести інвентаризацію фактично наявних ТМЦ та інших активів підприємства в межах строків проведення перевірки, та у присутності представників Головного управління ДПС у м. Києві, що здійснюють перевірку, та повідомити про час та місце проведення інвентаризації.

Як зазначає відповідач, під час виходу на податкову адресу підприємства ТОВ "ПРОБАЙК ПЛЮС" для вручення запита від 26.05.2021 №11536/126-15-07-04-03-13 «Про проведення інвентаризації», встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб (уповноважених представників), про що складено акт від 27.05.2021 № 2644/26-15-07-04-03-16 «Про неможливість вручення запиту про проведення інвентаризації від 26.05.2021 №11536/1 26-15-07-04-03-13 у зв`язку з відсутністю місцезнаходження підприємства та його посадових осіб за податковою адресою».

Зважаючи на вищевказані причини, запит Головного управління ДПС у м. Києві від 26.05.2021 № 11536/1/26-15-07-04-03-13 «Про проведення інвентаризації» направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ТОВ "ПРОБАЙК ПЛЮС" 27.05.2021 року.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю можливості провести інвентаризацію у присутності представників Головного управління ДПС у м. Києві, дані бухгалтерських документів ТОВ "ПРОБАЙК ПЛЮС", дані бухгалтерського обліку про наявні товарно-матеріальні цінності станом на 31.03.2021у кількості 171 600 шт. на загальну суму 9 501 242 грн. в т.ч. ПДВ 1 900 248,40 грн., на переконання контролюючого органу, підтвердити неможливо і, як наслідок, неможливо підтвердити використання придбаного товару у господарській діяльності підприємства.

Аналізуючи такі доводи контролюючого органу, суд враховує наступне.

Згідно з п. 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. (далі - Положення № 879), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п. п. 16, 18, 19, 20 розділу II, п. 1 розділу ІV Положення № 879, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

При цьому відповідно до п. 4.1 розділу III Положення № 879, інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, виявлення будь-якої нестачі товарів та, відповідно, висновок про визнання таких товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблено лише за результатами інвентаризації шляхом зіставлення фактичної наявності тканин з даними бухгалтерського обліку. Отже, єдино можливим, належним і допустимим доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є результат інвентаризації - інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), за наявності нестачі - також звіряльна відомість та протокол.

За змістом п. 4 розділу І Положення № 879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. Проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Суд зазначає, що інвентаризація на вимогу контролюючого органу, який відповідно до закону має право вимагати її проведення, проводиться на підставі належним чином оформленого документа. Інвентаризація у цих випадках має розпочатись у термін та в обсязі, зазначених у такому документі, але не раніше дня його отримання. Вимога про проведення інвентаризації оформлюється окремим документом у довільній формі із зазначенням обсягів та строків проведення інвентаризації з дотриманням типової інструкції з діловодства та надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 ПК України.

Положеннями пп. 94.2.8 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно запиту ГУ ДПС у м. Києві «Про проведення інвентаризації» від 26.05.2021 №11536/1/26-15-07-04-03-13 позивачу запропоновано надати інформацію щодо проведеної Інвентаризацій ТМЦ, які обліковуються станом на 31.03.2021 та на день проведення інвентаризації, у тому числі:

- засвідчену копію наказу на проведення інвентаризацій основних засобів;

- засвідчену копію наказу на затвердження складу комісії (вказати прізвища, к імена та по батькові, посади членів комісії);

- засвідчену копію акта інвентаризаційної комісії;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 281, в розрізі номенклатури ТМЦ з вартістю та кількістю станом на день проведення інвентаризації.

Зазначено про необхідність провести інвентаризацію фактично наявних ТМЦ та інших активів ТОВ «ПРОБАЙК ПЛЮС» (код 34426338) в межах строків проведення перевірки та у присутності представників Головного управління ДПС у м. Києві, що здійснюють перевірку, повідомити про час та місце проведення інвентаризації.

Відповідно до пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. №879 проведення інвентаризації є обов`язковим:

- перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу

- у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;

- у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;

- у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

- за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;

- у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;

- у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу;

- у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу).

Отже, суд погоджується з позивачем, що Товариство мало обов`язок, щодо проведення інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що така інвентаризація була проведена Товариством станом на 31.12.2020 на підставі наказу директора Товариства № 178-0 від 28.12.2020р.

Також, суд бере до уваги, що у вказаному запиті вимагається проведення суцільної інвентаризації, а не вибіркової, і таки запит направлений контролюючим органом засобами поштового зв`язку 27.05.2021, за день до завершення перевірки.

Отже, позивач від проведення інвентаризації під час перевірки не відмовлявся, рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідачем не приймалось, за підтвердженням в судовому порядку обґрунтованості такого рішення відповідач в порядку ч. 2 ст. 283 КАС України не звертався.

При цьому, оскільки за приписами п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України нарахування ПДВ можливе у разі, якщо товари використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків; товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, лише тоді, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової інвентаризації виявлено нестачу придбаних таким платником товарів.

Проте, як зазначено вище, вибіркова інвентаризація під час перевірки не проводилась, виявлення нестач податковим органом не здійснювалось, а тому, відсутні передбачені законом підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та складення і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, що свідчить про те, що зменшення підприємству позивача суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, так само як і висновок контролюючого органу про застосування до позивача штрафних санкцій, є протиправними.

За таких обставин, наявні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2021 року №00510600704, 00519550704 як протиправних.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБАЙК ПЛЮС" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 12 липня 2021 року №00510600704, 00519550704.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 01.11.2021.

Суддя С.К. Каракашьян