Рішення № 100851406, 03.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року справа № 580/7685/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач) в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області врахувати до стажу роботи позивача для перерахунку пенсії стаж перебування на посадах Державної податкової інспекції по Смілянському району за період з 19.08.1991 року по 13.08.1997 року – 5 років, 11 місяців, 28 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у серпні 2018 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії з відповідним пакетом документів, проте орган Пенсійного фонду України не врахував стаж служби за період з 19.08.1991 року по 13.08.1997 року – 5 років, 11 місяців, 28 днів на посадах Державної податкової інспекції по Смілянському району.

У березні 2021 року позивач звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов`язання провести перерахунок пенсії, однак отримав листа про відмову в проведенні перерахунку з тих підстав, що посади, на яких працював позивач, не відносяться до посад державної служби.

Такі дії Головного управління позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01 листопада 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що обов`язковою умовою призначення пенсії за статтею 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ є наявність у особи достатнього стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених законодавством, а посади на яких працював позивач у період з 1991 по 1997 роки не відносяться до категорій посад державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та постановою від 14.08.2013 № 703 “Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визначення такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”, а тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

У квітні 2021 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Листом Головного управління № 2722-2777/С-0318-2300/21 від 29.04.2021 позивачеві наслано лист, відповідно до якого відповідач зазначив, що відповідно до трудової книжки від 19.07.1976 та від 20.06.2020 № НОМЕР_1 позивач обіймав посади в органах Державної податкової адміністрації та в Смілянській районній раді, і такі посади не відносяться до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” № 3723 від 16.12.1993, отже право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015 у позивача відсутнє.

Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2, частини 3 статті 46 закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі – Порядок № 299), відповідно до якого стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з положеннями абзаців 1-3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (діяла до набрання чинності Законом № 889-VIII), до стажу державної служби зараховується роботи (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України “Про державну службу”, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань Держзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі по тексту – Закон № 509-ХІІ).

Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами частини першої статті 15 Закону України № 509-ХІІ може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частина п`ята, шоста статті 15 цього Закону).

Зазначеною статтею Закону № 509-ХІІ також установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються із вимогами статей 5, 12 Закону України “Про державну службу” № 3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статті 37 Закону України “Про державну службу”, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі № 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”.

Як свідчать матеріали справи, а саме трудова книжка від 19.07.2021 (запис № 13) позивачеві 09.11.1992 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби ІІІ рангу, а тому період проходження такої служби в податкових органах з 09.11.1992 по 13.08.1997 має бути зарахованим до стажу державної служби. В той же час підстави для зарахування позивачеві до стажу державної служби періоду з 19.08.1991 до 08.11.1992 включно відсутні, адже в матеріалах справи відсутні докази присвоєння позивачеві у вказаному періоді спеціального звання.

Оскільки суд встановив право на зарахування до стажу державної служби позивача періоду з 09.11.1992 до 13.08.1997 включно, отже для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування до стажу державної служби вказаного періоду та як наслідок зобов`язати Головне управління зарахувати до стажу державної служби позивачу такий період.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи з 09.11.1992 до 13.08.1997 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 09.11.1992 до 13.08.1997 включно.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.11.2021.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК