Ухвала суду № 100850893, 05.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 листопада 2021 р. 23:59 Справа № 520/22655/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Основ`янської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області, Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з позовною заявою, в якій він просив суд:

- визнати протиправними та скасувати Протокол Основ`янської районної в місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Основ`янького територіального виборчого округу від 01.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати Протокол Харківської міської територіальної виборчої комісії Про результати голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01.11.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області Про визнання особи обраною Харківським міським головою Харківського району Харківської області №196 від 01.11.2021 року;

- зобов`язати Основ`янську районну у місті Харкові територіальну виборчу комісію Харківської області провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях №№631656, 631674, 631675, 631678, 631684 в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Основ`янського територіального виборчого округу з позачергових виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року;

- зобов`язати Основ`янську районну у місті Харкові територіальну виборчу комісію Харківської області скласти Протокол про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Основ`янського територіального виборчого округу з позначкою "Уточнений" та врахуванням позиції суду;

- зобов`язати Харківську міську територіальну виборчу комісію Харківського району Харківської області скласти Протокол про результати голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі з позначкою "Уточнений" та врахуванням позиції суду;

- у разі знаходження виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації з почергових виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня-2021 року виборчих дільниць №№631656, 631674, 631675, 631678, 631684 в розпорядженні Харківської міської виборчої комісії Харківського району Харківської області, зобов`язати Харківську міську виборчу комісію Харківського району Харківської області провести повторний підрахунок голосів на відповідних дільницях.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи зазначене, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Проте, всупереч вищевикладеним положенням законодавства заявляючи свій адміністративній позов, позивач не визначився які саме персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, які конкретні негативні наслідки настали безпосередньо для позивача та якими доказами у справі це підтверджується.

Так позивач не зазначає у чому саме порушені його суб`єктивні права та як саме відповідач 1 порушив права позивача.

Окрім того, твердження позивача як суб`єкта виборчого процесу, що "в разі визнання протиправним та скасування оскаржуваного протоколу відповідача 1 протокол відповідача 2 про результати голосування з виборів Харківського міського голови має бути скасованим, як похідний, прийнятий незаконно на підставі недостовірних даних" жодним чином не визначає як та яким чином порушені права позивача як суб`єкта виборчого процесу відповідачем 2.

Позивач як суб`єкт виборчого процесу скаржиться абстрактно тільки тому, що вважає, що оскаржувані протокол та постанова відповідачів були прийняті всупереч нормам чинного законодавства. Жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що були порушені права, інтереси чи свободи позивача до суду не надано.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенні доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем, як суб`єктом виборчого процесу не надано до суду доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В матеріалах справи лише містять документи, які підтверджують результат діяльності відповідачів. Жодних доказів на підтвердження наявності порушеного права позивача як суб`єкта виборчого процесу до суду не надано.

Також, суд наголошує на тому, що у справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини Конституційний Суд України проаналізував особливості застосування ст. 55 Конституції України в контексті адміністративного судочинства (рішення КС України №19-рп/2011 від 14.12.2011) та звернув увагу, що предметом судового захисту є суб`єктивні права, свободи та інтереси особи.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не виконані приписи статті 2 та статті 19 КАС України шляхом не зазначення яким чином порушуються права позивача, що в свою чергу унеможливлює відновлення прав позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі №9901/657/18 зазначає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів і така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 254 Виборчого кодексу України, згідно якої за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень:

1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці;

2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений";

3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом.

В той же час, позивачем як суб`єктом виборчого процесу складено скаргу до Основ`янської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області лише 05.11.2021 року о 16:30 доказів надіслання такої скарги до суду не надано.

Відповідно до приписів п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві має міститися власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду є справа №520/22652/21, справа №520/22654/21 та 520/22653/21 в яких вимоги:

- визнати протиправним та скасувати Протокол Харківської міської територіальної виборчої комісії Про результати голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01.11.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області Про визнання особи обраною Харківським міським головою Харківського району Харківської області №196 від 01.11.2021 року;

- зобов`язати Харківську міську територіальну виборчу комісію Харківського району Харківської області скласти Протокол про результати голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі з позначкою "Уточнений" та врахуванням позиції суду - є тотожними із такими ж вимогами по справі №520/22655/21.

Також в провадженні Харківського окружного адміністративного суду є справа №520/22651/21, в якій предметом спору також вимоги тотожні із справою №520/22655/21:

- скасувати протокол Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 01.11.2021 про результати голосування з позачергових виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року;

- скасувати постанову Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 01.11.2021 за № 196 про визнання обраним Харківським міським головою Харківського району Харківської області ОСОБА_2 .

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248, 268, 269 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Основ`янської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області, Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - до 08:00 год. 06 листопада 2021 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Полях Н.А.