Рішення № 100848615, 01.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. справа № 300/2685/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представниці позивачки - Тепак Л.П.,

представниці відповідача - Муратової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ) 31.12.2019 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 111 132,56 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 88 906,05 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22226,51 гривень та №0000011307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 9 261,12 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 7 408,83 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 852,29 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що податкові повідомлення-рішення від 08.11.2019 №0000031307 та №000001130 винесені безпідставно, оскільки анульований банком борг є курсовою різницею, а не додатковим благом, у зв`язку з чим такий анульований борг не підлягає оподаткуванню. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2020, клопотання представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про заміну неналежного відповідача задоволено та ухвалено замінити Головне управління ДФС в Івано-Франківській області на Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (том 1, а.с.110-111) (надалі, також – ГУ ДПС в Івано-Франківській області).

За результатом розгляду вказаного позову, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 25.05.2020 про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 (том 1, а.с. 169-179).

За наслідком апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, Восьмим апеляційним адміністративним судом 14.12.2020 прийнято постанову про залишення апеляційної скарги позивачки без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 без змін (том 1, а.с.261-264).

Надалі, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, яку згідно із постановою Верховного Суду від 27.07.2021 задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №300/2685/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (том 2, а.с. 25-41).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом отримано матеріали даної адміністративної справи 03.08.2021, та відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу адміністративної справи №300/2685/19, головуючим суддею визначено Тимощука О.Л.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 (том 2, а.с.45-47) призначено до розгляду адміністративну справу №300/2685/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307 за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України. Призначено судовий розгляд на 31.08.2021 о 10:00 год.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаної ухвали, судом витребувано в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії письмових доказів на підтвердження чи спростування обставин, які підлягають з`ясуванню при новому розгляді справи, зокрема, щодо: визначення складових прощеної (анульованої) банком основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 , зокрема, чи включено до такої суми відсотки по кредиту, штрафні санкції та пеню при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307; дотримання відповідачем строку складання оскаржених податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307 у відповідності до вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 30.08.2021 подало відзив на позовну заяву за №488/09-19-20-01 від 30.08.2021 (том 2, а.с. 53-58). У поданому відзиві представниця відповідача підтвердила, що у спірному податковому-повідомленні рішенні №0000031307 від 08.11.2019 справді допущено описку щодо посилання на норму Податкового кодексу України, на підстав якої його винесено, однак такий недолік при його оформленні не спростовує наявність порушення позивачкою податкового законодавства та не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування такого рішення. Щодо строку винесення спірних рішень, звернула увагу, що такі прийняті в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків. При цьому, прийняття такого рішення після спливу трьох робочих днів з дня отримання рішення за результатами адміністративного оскарження не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності. Щодо наявності порушення ОСОБА_1 податкового законодавства представниця ГУ ДПС в Івано-Франківській області зазначила, що листом від 09.06.2017 №03-1/8226 ПАТ «Ві ЕС Банк» підтвердив, що у податковому розрахунку форми №1-ДФ за 4-й квартал 2016 року по ОСОБА_1 відображено дохід (за ознакою доходу « 126»), отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням в сумі 494 611,48 грн. Зауважила, що доходом платника податку є не тільки фактично отриманий дохід у матеріальній чи нематеріальній формі, а й також отримана можливість зберегти існуючі активи на суму зобов`язання, яке мало бути виконане платником. Представниця звернула увагу, що сума прощеного боргу в частині нарахованих відсотків за користування кредитом або нарахованої пені безпосередньо впливає на майновий стан боржника, а тому разом з тілом кредиту входить до складу додаткового блага. Така позиція узгоджується з практикою суду касаційної інстанції, сформованою на момент проведення контролюючим органом позапланової невиїзної документальної перевірки позивачки. На підставі викладеного, вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представницею позивача на адресу суду 31.08.2021 подано клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів за 2016 рік (том 2, а.с. 65-66).

У судовому засіданні, призначеному на 31.08.2021, розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням представниці позивача (том 2, а.с. 73-74).

Позивачкою 07.09.2021 подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (том 2, а.с. 76-77), у якій ОСОБА_1 звернула увагу, що прийняттю контролюючим органом податкових повідомлень-рішень має передувати проведення перевірки, чого контролюючим органом зроблено не було. Також зауважила, що відповідачем не було вжито жодних заходів щодо визначення суми оподаткованого доходу, внаслідок чого до складу загального річного оподатковуваного доходу включено також і відсотки, які не вважаються податковим благом. Окрім цього, вказала на порушення Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, в частині строку складання спірних податкових повідомлень-рішень. Вважає, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви та не доведено факту правомірності таких рішень.

У судовому засіданні 09.09.2021 представницею відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати заперечення, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи на 22.09.2021 о 10:00 (том 2, а.с. 84-85).

На адресу суду 09.09.2021 представницею позивачки подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень та документів (том 2, а.с. 87-90). У поданому клопотанні вказала на невиконання відповідачем вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення, тому складений за результатами такої перевірки акт є недопустимим доказом та не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Представницею ГУ ДПС в Івано-Франківській області 21.09.2021 на електронну пошту суду подано додаткові пояснення, відповідно до яких спірні податкові повідомлення-рішення винесено з дотриманням строків і процедури, визначених ПК України, на підставі інформації, наданої ПАТ «Ві ЕС Банк» у листі від 28.12.2016, де конкретно зазначено суму тіла кредиту, що становить 494 611,48 грн (том 2, а.с. 95-99).

У судовому засіданні 22.09.2021 судом оголошено перерву до 07.10.2021 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів у представника позивача та представника відповідача (том 2, а.с. 112-114).

Від представниці позивачки та представниці відповідача 07.10.2021 та 04.10.2021 відповідно надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтовані неможливістю взяти участь в її розгляді (том 2, а.с. 116, 146), у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 21.10.2021 о 14:00 (том 2, а.с. 148,149).

Позивачкою 05.10.2021 подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень (том 2, а.с. 118-122), у яких остання зазначила про безпідставність доводів представниці відповідача щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення. На переконання ОСОБА_1 , невиконання відповідачем вимог щодо повідомлення до початку перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії. Також зазначила про відсутність доказів отримання позивачем рішення про продовження розгляду скарги Державною податковою службою України, що є підставою вважати скаргу задоволеною на користь платника. Також повторно наголосила, що відповідачем до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу, з якого нараховано податкові зобов`язання, безпідставно включено відсотки в сумі 7 227, 78 доларів США.

У зв`язку із необхідністю додаткового витребування доказів у сторін, в судовому засіданні, яке відбулося 21.10.2021, судом оголошено перерву до 10:00 год 01.11.2021 (том 2, а.с. 154-155).

Також представницею відповідача 21.10.2021 подано до суду клопотання про надання додаткових доказів (том 2, а.с. 157-158). У поданому клопотанні остання вказала на безпідставність доводів позивачки щодо ненадсилання їй рішення про продовження розгляду скарги. Зазначила, що таке рішення надсилалося на податкову адресу ОСОБА_1 , однак не було вручене з незалежних від відповідача причин та повернулося відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Представницею позивачки подано 01.11.2021 додаткові письмові пояснення, у яких наголосила, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню (том 2, а.с. 167-168).

У судовому засіданні, яке відбулося 01.11.2021, представниця позивачки позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Зазначила, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено з порушенням строку, визначеного Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204. Наголосила на недотриманні відповідачем порядку повідомлення про перевірку. Також вказала, що відповідачем до суми доходу, з якої нараховано податкові зобов`язання, безпідставно включено відсотки. У зв`язку з наведеним, вважає спірні податкові-повідомлення рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Представниця відповідача у судовому засіданні вказала на необґрунтованість позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Вказала, що спірні податкові повідомлення-рішення контролюючим органом винесено правомірно, з дотриманням вимог податкового законодавства, тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Також у судовому засіданні представницею відповідача подано детальний розрахунок з розмежуванням тіла кредиту та відсотків громадянки ОСОБА_1 , складений головним державним ревізором інспектором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області, який протокольною ухвалою суду долучено до матеріалів справи (том, а.с. 169).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позиції сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Між Відкритим акціонерним товариством Фольксбанк (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) 10.09.2008 укладено кредитний договір за №61-2/171, згідно якого, банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 145 000,00 доларів США строком на 10 років (останній платіж 07 вересня 2018 року) на умовах, наведених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (том 1, а.с. 8-11).

У подальшому, 27.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «Ві Ес Банк» (банк), якому відступлено право вимоги за кредитним договором №61-2/171 від 10.09.2008, та ОСОБА_1 (сторона) укладено договір про погашення заборгованості, відповідно до пункту 2.1 якого позичальник бере на себе зобов`язання не пізніше 27.12.2016 здійснити погашення заборгованості по кредитному договору №61-2/171 від 10.09.2008 в сумі 48 060,00 доларів США та відшкодувати витрати банку за претензійно-позовну роботу у сумі 49 725,36 гривень (том 1, а.с. 12).

Також відповідно до пункту 1.1. та пункту 2.2 договору про погашення заборгованості від 27.12.2016 загальна сума заборгованості по кредитному договору №61-2/171 від 10.09.2008, станом на 27.12.2016 становить 109 940,58 доларів США, з яких 102 712,80 доларів США - заборгованість по тілу; 7 227,78 доларів США відсотки; 49 725,36 гривень витрати, комісії. При погашенні заборгованості, у випадку надходження не пізніше 27.12.2016 коштів в сумі 48 060,00 доларів США та відшкодування витрат банку за претензійно-позовну роботу у сумі 49 725,36 гривень, банк бере на себе зобов`язання звільнити позичальника від обов`язку погашення залишку заборгованості по кредитному договорі №61-2/171 від 10.09.2008 в сумі 61 880,58 доларів США.

На виконання договору про погашення заборгованості від 27.12.2016 позивачкою сплачено 48 060,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 27.12.2016 (том 1, зворотна сторона а.с. 32).

У подальшому, після отримання коштів банк направив на адресу ОСОБА_1 , лист «Про подання річної податкової декларації» №09-4/22547 від 28.12.2016, в якому зазначив, що відповідно до умов договору від 27.12.2016 про погашення заборгованості по кредитному договорі №61-2/171 від 10.09.2008, банком частково анульовано борг в сумі 61 880,58 доларів США. Суму анульованого боргу включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_1 , за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано а саме: тіла кредиту 494 611,48 гривень, за офіційним курсом НБУ 7.993 станом на 01.01.2014. Також, банк повідомив позивача про необхідність подання декларації та самостійну сплату податку з вказаного доходу (том 1, а.с. 102).

На лист Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 25.05.2017 №3476/10/09-15-13-01-01-14/ НОМЕР_1 ПАТ “Ві Ес Банк” листом від 09.06.2017 №03-1/8226 повідомив, що ПАТ “Ві Ес Банк” у “Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку” (Форма №1-ДФ) відобразив: за 4-й квартал 2016 року по ОСОБА_1 розрахунок сум та ознак доходів у звіті за формою 1-ДФ. У розрахунку зазначено: валюта - USD, дата прощення – 28.12.2016, курс НБУ на 01.01.2014 7,993000, курс НБУ на день прощення 26,650670, вид прощення кредиту, сума прощення (валюта) - 61880,58, сума прощення (гривня) 1 649158,92, ознака доходу в звіті 1-ДФ 126 - 494 611,48. Окрім цього, проінформовано податковий орган про те, що ПАТ “Ві Ес Банк” повідомив платника податку - боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом укладення договору про погашення заборгованості та направив листи про необхідність подання річної податкової декларації боржнику з повідомленням про вручення (том 1, а.с. 103-106).

Наведена інформація стала підставою для проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

В результаті проведеної перевірки контролюючим органом встановлено та зафіксовано в акті від 10.08.2017 №874/09-19-13-07/ НОМЕР_2 порушення позивачкою норм податкового законодавства, а саме: підпункту 164.2.17 “д” пункту 164.2 статті 164, пункту 179.7 статті 179 та пункту 167.1 статті 167 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 89030,06 гривень; підпункту 49.18.4, пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме: неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; пункту 1.2, підпункту 1.6, пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 7419,17 гривень.

На підстав даного акта перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 25.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення: форми “Р” за №0049901307, яким позивачці, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 111 287,56 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 89 030,05 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22 257,51 гривень; форми “ПС” за №0049881307, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170,00 гривень; форми “Р” за №0049911307, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 9273,96 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 7419,17 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1854,79 гривень.

У подальшому відповідачем на підставі пункту 5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, відкликано податкові повідомлення-рішення від 25.09.2017 №0049901307 та №0049911307.

На підставі акта перевірки від 10.08.2017 за №874/09-19-13-07/ 2440410704 ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в замін відкликаних податкових повідомлень-рішень, 08.11.2019 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду в цій справі, а саме:

форми “Р” за №0000031307, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 111 132,56 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 88 906,05 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22 226,51 гривень (том 1, а.с. 4-5);

форми “Р” за №0000011307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 9261,12 гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 7408,83 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1852,29 гривень (том 1, а.с. 6-7).

Не погоджуючись з правомірністю таких податкових повідомлень-рішень позивачка оскаржила їх в судовому порядку, однак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Як уже зазначалось вище, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, яку згідно із постановою Верховного Суду від 27.07.2021 задоволено частково, рішення Івано-Франківського оружного адміністративного суду від 25.05.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №300/2685/19 скасовано, а справу №300/2685/19 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (том 2, а.с. 25-41).

Так, у вказаній постанові Верховний Суд, зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали жодної оцінки банківській виписці ПАТ “Ві ЕС Банк” по особовим рахункам позивача, сформованій 11.03.2019, в якій зазначено про прощення основного боргу та відсотків, не здійснено співвідношення інформації, яка викладена в цій довідці та листі ПАТ “Ві ЕС Банк” від 28.12.2016 за №09-4/22547, в якому банк зазначив, що сума нарахованих та виплачених доходів є анульованою основною сумою кредитної заборгованості позивачки у 4 кварталі 2016 року в розмірі 494 611,48 гривень.

Також Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано дотримання податковим органом при складанні оскаржених податкових повідомлень-рішень від 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307 вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, в частині строку складання таких податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, предметом нового розгляду судом першої інстанції даної адміністративної справи є встановлення правомірності та обґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень шляхом з`ясування обставини щодо включення в суму прощеної (анульованої) банком основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 відсотків по кредиту, а також дотримання відповідачем строку складання спірних рішень.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI; Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (надалі, також – Порядок №1204), а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства передбачено Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі, також - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платники податків і зборів зобов`язані, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, якщо у результаті проведеної перевірки виявлено заниження податкових зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, такий контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Як встановлено судом, відповідачем після відкликання раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень від 25.09.2017 №0049901307 та №0049911307 прийнято 08.11.2019 нові податкові повідомлення-рішення №0000031307 та №0000011307, правомірність яких є предметом розгляду в цій справі, в частині встановлення обставини, визначених Верховним Судом у постанові від 27.07.2021, зокрема щодо дотримання відповідачем строку складання спірних рішень та можливого включення в суму прощеної (анульованої) банком основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 відсотків по кредиту.

Так, позивачка на обґрунтування протиправності спірних рішень, вказала на порушення Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області Порядку №1204, в частині строку складання спірних податкових повідомлень-рішень, з приводу чого суд зазначає таке.

Пунктом 55.1 статті 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №1204 (у редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Таким чином цим Порядком №1204 для складання нового податкового повідомлення-рішення визначено триденний строк з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло спірні податкові-повідомлення рішення 08.11.2019 №0000031307 та №0000011307 в межах передбаченого пунктом 102.1 статті 102 ПК України загального 1095-денного строку для визначення суми грошових зобов`язань платника податків.

При цьому, щодо доводів позивачки щодо порушення відповідачем під час прийняття спірних рішень триденного строку, визначеного Порядком №1204, суд звертає увагу, що порушення такого строку не вплинуло на права і обов`язки ОСОБА_1 , оскільки не мало наслідком виникнення в останньої додаткових грошових зобов`язань, як-то нарахування додаткових штрафних санкцій, пені чи інших зобов`язань.

Таким чином, на переконання суду, саме лише не дотримання строку винесення податкового повідомлення-рішення за результатами його адміністративного оскарження, передбаченого Порядком №1204, не може слугувати самостійною підставою для визнання його протиправним та нівелювати наявний у платника податків податковий обов`язок, визначений ПК України, в протилежному випадку, такий підхід суперечитиме принципу пропорційності.

Із урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивачки щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень з підстав порушення відповідачем визначеного Порядком №1204 триденного строку при їх винесенні.

Окрім цього, щодо посилань представниці позивачки на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, зокрема недотримання відповідачем порядку повідомлення про перевірку, суд звертає увагу на таке.

Частинами 2-3 статті 47 КАС України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Таким чином, оскільки порушення порядку повідомлення про перевірку не були віднесені позивачкою до підстав позову при первинному розгляді, такі підстави не можуть оцінюватися судом при новому її розгляді.

Наявність обставин, передбачених частиною 3 статті 47 КАС України для можливості зміни підстав позову, позивачкою чи її представницею не наведено.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про включення відсотків до суми доходу, з розміру якого проведений розрахунок податкових зобов`язань, визначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 10 травня 2018 року, справа №802/142/17-а (касаційне провадження №К/9901/35810/18).

Як зазначено вище, підставою для збільшення позивачці спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань за платежами податок на доходи фізичних осіб та військовий збір слугувало встановлення порушення позивачкою норм податкового законодавства, зокрема підпункту 164.2.17 “д” пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 ПК України, пункту 1.2, підпункту 1.6, пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України.

Так, листом від 09.06.2017 №03-1/8226 ПАТ “Ві Ес Банк” повідомив відповідача, що у “Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку” (Форма №1-ДФ) відобразив: за 4-й квартал 2016 року по ОСОБА_1 розрахунок сум та ознак доходів у звіті за формою 1-ДФ. У розрахунку зазначено: валюта - USD, дата прощення – 28.12.2016, курс НБУ на 01.01.2014 7,993000, курс НБУ на день прощення 26,650670, вид прощення кредит, сума прощення (валюта) - 61880,58, сума прощення (гривня) 1 649158,92, ознака доходу в звіті 1-ДФ 126 - 494611,48 грн.

Аналізуючи правильність визначення суми доходу, отриманого позивачкою як додаткове благо, з якого контролюючим органом донараховано податкові зобов`язання, суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до пунктів 1.1. та 2.2 договору про погашення заборгованості від 27.12.2016 (том 1, а.с. 12) загальна сума заборгованості позивачки по кредитному договору №61-2/171 від 10.09.2008, станом на 27.12.2016 становить 109 940, 58 доларів США, з яких 102 712,80 доларів США - заборгованість по тілу; 7 227,78 доларів США - відсотки; 49 725,36 гривень - витрати, комісії. При погашенні заборгованості, у випадку надходження не пізніше 27.12.2016 коштів в сумі 48 060,00 доларів США та відшкодування витрат банку за претензійно-позовну роботу у сумі 49 725,36 гривень, банк бере на себе зобов`язання звільнити позичальника від обов`язку погашення залишку заборгованості по кредитному договорі №61-2/171 від 10.09.2008 в сумі 61 880,58 доларів США.

На виконання договору про погашення заборгованості від 27.12.2016 позивачем сплачено 48 060,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 27.12.2016 (том 1, зворотна сторона а.с. 32).

У подальшому, банком анульовано борг в розмірі 61 880,58 доларів США та листом від 28.12.2016 №09-4/22547 повідомлено ОСОБА_1 про анулювання боргу в сумі 61 880,58 доларів США. Також зазначено, що суму анульованого боргу включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_1 , а саме: тіла кредиту 494 611,48 гривень, за офіційним курсом НБУ 7.993 станом на 01.01.2014. Також банк повідомив позивачку про необхідність подання декларації та самостійну сплату податку з вказаного доходу (том 1, а.с. 102).

Разом з тим, співставляючи суму анульованої заборгованості в розмірі 494 611,48 грн, яка зазначена у листі банку від 28.12.2016 №09-4/22547 з даними, відображеними в банківській виписці ПАТ “Ві ЕС Банк” від 28.12.2016 (том 1, зворотна сторона а.с.32) та договорі про погашення заборгованості від 27.12.2016, судом встановлено таке.

Так, згідно з даними цієї виписки, після внесення позивачкою на рахунок суми 48 060,00 доларів США, непогашеними залишилися суми 54 652,80 доларів США та 7 227,78 доларів США, сума доданків яких саме становить 61 880,58 доларів США, анульованих банком.

При цьому, відповідно до договору про погашення заборгованості від 27.12.2016, судом встановлено, що сума 7 227,78 доларів США є нарахованими відсотками, а сума 54 652,80 доларів США є залишком заборгованості по тілу кредиту, яка залишилася після сплати позивачкою на виконання умов даного договору коштів в сумі 48 060,00 доларів США (102 712,80 доларів США – 48 060,00 доларів США = 54 652,80 доларів США).

Таким чином, 54 652,80 доларів США боргу по тілу кредиту та 7 227,78 доларів США відсотків, що разом становлять 61 880,58 доларів США були анульовані банком, що підтверджується листом від 28.12.2016 №09-4/22547.

А отже банком помилково визначено у даному листі суму 61 880,58 доларів США, що еквівалентно 494 611,48 грн (за офіційним курсом НБУ 7,993 станом на 01.01.2014) як тіло кредиту, з якої відповідачем розрахований податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що контролюючим органом безпідставно включено до суми доходу, з якого розрахувалися податкові зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору 7 227,78 доларів США анульованих відсотків, що призвело до збільшення на зазначеному суму бази нарахування, з якої ОСОБА_1 розраховувалися податкові зобов`язання.

При цьому, розрахунок податку з доходу фізичних осіб та військового збору повинен здійснюватися з суми 54 652,80 доларів США, що еквівалентно 436 839,84 грн (за офіційним курсом НБУ 7,993 станом на 01.01.2014) (494 611,48 грн – (7 227,78 х 7,993)).

Таким чином сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягала нарахуванню ОСОБА_1 з урахуванням отриманого додаткового блага у сумі 436 839,84 грн становить 98 288,96 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 78 631,17 грн (436 839,84 грн х 18%) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 19 657,79 грн (78 631,17 х 25%).

Також сума військового збору, яка підлягала нарахуванню ОСОБА_1 з урахуванням отриманого додаткового блага у сумі 436 839,84 грн становить 8 190,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 6 552,60 грн (436 839,84 грн х 1,5%) та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 638,15 грн (6 552,60 грн х 25%).

У зв`язку з викладеним судом встановлено, що контролюючим органом ОСОБА_1 безпідставно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 12 843, 60 грн, з яких: 10 274, 88 грн сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та 2568, 72 грн штрафні (фінансові) санкції, тому спірне податкове повідомлення рішення форми "Р" від 08.11.2019 №0000031307 у частині нарахування зазначених сум є протиправним та підлягає скасуванню.

Також позивачці безпідставно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 1070, 37 грн, з яких: 856,23 грн сума грошового зобов`язання з військового збору та 214,14 грн штрафні (фінансові) санкції, у зв`язку з чим, в частині зазначених сум, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11.2019 №0000011307 .

За наведених підстав та вказаних правових норм, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн подано:

- ордер серії ІФ №101984 про надання правової допомоги позивачці у Івано-Франківському окружному адміністративному суді від 30.08.2021 (том, а.с.67);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи від 09.09.2021, у якому визначено орієнтовну суму витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн (том 2, а.с. 91);

- замовлення №1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 28.08.2021, відповідно до якого Адвокатське об`єднанням «МТА Партнери», в особі заступника голови Тепак Л.П., та ОСОБА_1 встановили граничний розмір вартості послуг в сумі 10 000,00 грн, а також визначили порядок розрахунків, зокрема, сплату клієнтом авансу в розмірі 4 000,00 грн протягом трьох днів з моменту підписання цього замовлення, а також проведення остаточного розрахунку протягом 3-ох днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (том 2, а.с. 151);

- квитанцію від 31.08.2021 №34225859 про сплату ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського об`єднання «МТА Партнери» коштів в сумі 4 000,00 грн за послуги представництва клієнта в Івано-Франківському окружному суді по справі №300/2685/19 (том 2, а.с. 152);

- акт №023/МТА/ІФ-21 про надання правничої допомоги від 21.10.2021, відповідно до якого на виконання умов договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги №023МТА/ІФ-21 від 28.08.2021 та замовлення №1 до даного договору в адміністративній справі №300/2685/19, адвокатом Тепак Л.П., заступником голови АО «МТА Партнери», надано правничу допомогу, а саме: проведення консультацій, правовий аналіз документів, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка додаткових письмових пояснень (2 год) вартістю 4000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи в суді (1 год) вартістю 2000,00 грн; участь у судових засіданнях (2 год) вартістю 4 000,00 грн; всього надано послуг тривалістю 5 год та вартістю 10 000,00 грн (том 2, а.с. 153).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач заперечень щодо визначеної суми витрат на професійну правничу допомогу суду не надав, у відповідності до статті 134 КАС України, позивачкою підтверджено понесення витрат на правничу допомогу адвоката, в розмірі 10 000 грн, а тому такі підлягають розподілу за результатами розгляду даної справи.

Окрім цього, наявною в матеріалах справи квитанцією від 21.01.2020 №0.0.1591118547.1 підтверджується сплата позивачкою судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1 203,94 грн (том1, а.с. 1), який також підлягає розподілу за результатами вирішення цієї справи.

Доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягають розподілу понесені позивачкою витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000, грн та сума судового збору в розмірі 1 203,67 грн.

Зважаючи на висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, при вирішенні справи за рахунок бюджетного асигнування відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1 156,00 грн та сума судового збору в розмірі 139,17 грн, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (11,56%).

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 295, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11.2019 №0000031307 в частині, що становить 12843 (дванадцять тисяч вісімсот сорок три гривні) 60 копійок від загально визначеної суми грошового зобов`язання, з яких: 10 274 (десять тисяч двісті сімдесят чорити гривні) 88 копійок сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб; 2568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім гривень) 72 копійки штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11.2019 №0000011307 в частині, що становить 1070 (одна тисяча сімдесят гривень) 37 копійок від загально визначеної суми грошового зобов`язання, з яких: 856 (вісімсот п`ятдесят шість гривень) 23 копійки сума грошового зобов`язання з військового збору; 214 (двісті чотирнадцять гривень) 14 копійок штрафні (фінансові) санкції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП – 43968084) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становлять 139 (сто тридцять дев`ять гривень) 17 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП – 43968084) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) понесені витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становлять 1156 (одна тисяча сто п`ятдесят шість гривень) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ;

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП – 43968084.

Рішення складене в повному обсязі 05 листопада 2021 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.