Рішення № 100848522, 04.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. справа № 300/3816/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №002701/0706 від 11.05.2021,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 ОСОБА_2 , який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №002701/0706 від 11.05.2021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовано тим, що наведені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 11.05.2021 порушення законодавства позивачем не вчинялися, а саме рішення прийняте на підставі акта перевірки №2131/09/15/ НОМЕР_1 , який, на думку ОСОБА_1 , не стосується його підприємницької діяльності, а складений відносно іншого суб?єкта господарювання. Відтак, податкове повідомлення-рішення №002701/0706 від 11.05.2021 є незаконним та підлягає скасуванню.

18.08.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.19-37).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

05.10.2020 державний реєстратор здійснив державну реєстрацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ) як фізичної особи-підприємця, про що зробив запис в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця за №20011 900 00000042119. Основний вид економічної діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.7).

06.10.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік Головним управлінням ДПС Івано-Франківській області, Івано-Франківське управління, Івано-Франківська ДПІ (м. Івано-Франківськ) як платник податків; позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

15.04.2021 службовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу №662-п від 15.04.2021 та направлень №№829, 830 від 15.04.2021, у присутності ОСОБА_2 (довіреної особи позивача) проведено фактичну перевірку належного позивачу магазину "Наше м?ясо", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт (довідку) за №090154 від 15.04.2021 (а.с.27, 32).

У даному акті від 15.04.2021 зафіксовано факти порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат. Вартість товарних запасів за місцем їх реалізації, які не обліковані у встановленому порядку, становить 8 274,68 грн., чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат", затвердженого Міністерством юстиції України 01.10.2013 (а.с.28-29).

Факт продажу товарів на загальну суму 8 274,68 грн., які не обліковані у Книзі обліку доходів і витрат позивача підтверджується відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 15.04.2021 при перевірці господарської одиниці магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суб?єкта господарювання ОСОБА_1 (а.с.30).

Акт (довідка) фактичної перевірки за № 090154 від 15.04.2021 зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб?єкта господарювання за №2131/09/15/РРО/ НОМЕР_2 .

На підставі вказаного акту про результати фактичної перевірки від 15.04.2021 року, відповідач згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” виніс податкове повідомлення-рішення № 002701/0706 від 11.05.2021, згідно якого до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16 549,36 грн. за здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку (а.с.4).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням № 002701/0706 від 11.05.2021 представник позивача, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилань представника позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.05.2021 прийняте на підставі акта перевірки №2131/09/15/ НОМЕР_1 , який, на думку ОСОБА_1 , не стосується його підприємницької діяльності, а складений відносно іншого суб?єкта господарювання суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених даним пунктом.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначає стаття 81 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Зі змісту направлень на перевірку №№829, 830 від 15.04.2021 слідує, що посадовими особами відповідача до початку проведення перевірки пред`явлено ОСОБА_2 (довіреній особі позивача) службові посвідчення та направлення на проведення перевірки від 15.04.2021, а також вручено копію наказу на її проведення №662п від 15.04.2021, що підтверджується його підписом у вказаних направленнях (а.с.32).

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за зазначеною у наказі на проведення перевірки адресою (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Жодних застережень щодо того, що за зазначеною у наказі на проведення перевірки адресою підприємницьку діяльність здійснює інший суб?єкт господарювання, а не позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у направленнях на проведення перевірки не зазначено.

Як наслідок, доводи представника позивача про те, що складений за наслідками акт перевірки від 15.04.2021 не стосується підприємницької діяльності позивача, не відповідають дійсності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 за №265/95-ВР із змінами та доповненнями.

Пунктом 12 статті 3 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, закріплено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пункт 16.1.2); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пункт 16.1.5).

Відповідно до пункту 177.10 статті Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд зазначає, що до 16.07.2021 чинним був Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013, зареєстрованого Міністерством юстиції України за №1686/24218 від 01.10.2013.

Пунктом 1 даного Порядку встановлено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (пункт 2).

Пунктом 6 даного Порядку встановлено, що самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку, зокрема, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Згідно зі статтею Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Суд встановив, що 15.04.2021 о 13:20 год., до початку проведення фактичної перевірки належного позивачу магазину "Наше м?ясо", посадовими особами відповідача вручено довіреній особі позивача Боді Ігорю Михайловичу вимогу про надання документів, зокрема, книги обліку доходів і витрат, накладних на товар, що знаходяться у реалізації, які слід надати не пізніше 14:30 год 15.04.2021 (а.с.34).

Вказану вимогу про надання документів ОСОБА_2 отримав 15.04.2021 о 13:20, що підтверджується його підписом, однак зазначені у ній документи не подав.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд зазначає, що книгу обліку доходів і витрат, а також накладні на товар, що знаходився у реалізації магазину "Наше м?ясо", належного позивачу, представник позивача не подав і суду.

Представником позивача також не подано суду доказів, що позивачем відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України обрано інший метод ведення обліку доходів і витрат та докази, які підтверджують ведення такого обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 у магазині "Наше м?ясо" по АДРЕСА_1 здійснював продаж товару на загальну суму 8 274,68 грн., який не облікований у встановленому порядку, а відтак відповідачем правомірно нараховано позивачу штраф у сумі 16 594,36 грн. (подвійна вартість необлікованих товарів, 8 274,68 грн.*2).

Як наслідок, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №002701/0706 від 11.05.2021 відсутні.

Такий висновок відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 809/886/15.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають до задоволення, підстави для повернення позивачу сплаченого нею судового збору у сумі 908,00 грн. відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 , 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – фізична особа-підприємеуць ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

представник позивача - Бода Ігор Михайлович (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );

відповідач – Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.