Ухвала суду № 100848458, 04.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Справа № 280/6142/21 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72, прим. 188, код ЄДРПОУ 33961192)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599323/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 09 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599308/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 10 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599315/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 12 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

4.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599317/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 13 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

5.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599325/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 15 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

6.Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2599286/33961192 від 27 квітня 2021 року, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 16 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 15 лютого 2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року позов задоволено.

Ухвалою суду від 26.10.2021 призначено розгляд заяви без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу зазначає наступне.

За правилами частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано до суду копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001706 від 30.11.2018, ордеру на надання правничої (правової) допомоги TOB «Такапромторг» адвокатом Зеленою Р.В. від 09.07.2021, договору № С264 -ЗП про надання правової допомоги від 01.07.2021, платіжне доручення № 983 від 05.07.2021, акту прийому-передачі виконаних робіт від 05.10.2021 за договором № С2264-ЗП, рахунок №С264-ЗП/1.

Судом встановлено, що 01 липня 2021 року між TOB «Такапромторг» як Клієнтом та Адвокатським об`єднанням «Право Гарант» як Виконавцем укладено Договір № С264-ЗП про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.1. Договору в порядку та на умовах цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт прийняти та оплачувати, Правову TOB «Такапромторг» оплачено зазначений рахунок у повному обсязі 05 липня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 983.

05 жовтня 2021 року, в день прийняття Запорізьким окружним адміністративним судом рішення про задоволення позову у справі № 280/6142/21, тобто за результатами наданої правничої допомоги у вигляді повного судового супроводу справи № 280/6142/21 в суді першої інстанції сторонами підписано Акт № С264-ЗП/1 прийому-передачі виконаних робіт за Договором № С264-ЗП про надання правової допомоги.

Згідно з актом АО «Право Гарант» надано Клієнту правничу допомогу, а Клієнтом її прийнято без претензій, якість наданої правової допомоги повністю відповідає вимогам Клієнта, із обсягами він повністю погоджується.

Клієнтом прийнято правничу допомогу па загальну вартість 40 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Розглядаючи подані документи, необхідно звернути увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 810/3213/16.

Представником позивача до суду не надано розрахунку годин витрачених на виконану роботу та не надано суду розрахунку правової допомоги із відображенням вартості за кожну надану послугу.

Отже, суд не може встановити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що адвокатом не надано суду розрахунку правової допомоги із відображенням вартості годин за кожну надану послугу та не зазначений час, витрачений на надання таких послуг та час, витрачений на участь у судових засіданнях, та витрати на правову допомогу у розмірі 40000 грн. не є співмірними, та є не обґрунтованими.

Як зазначено у частині 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд погоджується частково із запереченнями викладеними представником відповідача, щодо не співмірності заявлених витрати на стягнення правничої допомоги.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що предмет даної адміністративної справи не потребує тривалого вивчення справи, та враховуючи складність справи, ціну позову, відсутності доказів на підтвердження кількості часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вартість заявлених представником позивача послуг на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн., не відповідає критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, тому суд вважає їх надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, як зазначено у частині 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача надано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені на користь позивача в рахунок відшкодування витрати на правничу допомогу у справі підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України у розмірі 12000,00 грн.

На підставі вищенаведеного, заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл вказаних судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Відповідно частини 5 статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72, прим. 188, код ЄДРПОУ 33961192) про ухвалення додаткового судового рішення у справі – задовольнити частково.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72, прим. 188, код ЄДРПОУ 33961192) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини вимог заяви, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 04.11.2021.

Суддя О.В. Конишева