Рішення № 100848416, 05.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2021 року Справа № 280/7476/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Запорізької обласної прокуратури (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, 29А, код ЄДРПОУ 02909973)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Запорізькій області (далі – третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізької обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.04.2020 по 14.03.2021 включно відповідно до приписів ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;

зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу в 2020 році в сумі 25 224,00 грн. та посадового окладу в 2021 році в сумі 27 240, 00 грн. за період з 01.04.2020 по 14.03.2021 року, що складає 287 532, 50 (двісті вісімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні п`ятдесят копійок) з урахуванням раніше проведених виплат та сплати податків і зборів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Проте, заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно позивач має право на перерахунок з 01.04.2020 року. Крім того зазначає про застосування норм прямої дії, а саме ч. 3 ст. 152 Конституції України, якою закріплено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Просить позов задовольнити.

Відповідач про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 14.05.2021 подав відзив. В якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню оскільки позивач помилково ототожнює поняття держава та державна казначейська служба, крім того не передбачено загальнодержавних видатків на відшкодування шкоди, а рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та не розповсюджується на правовідносини до ухвалення рішення, Зокрема зазначає, що право на перерахунок заробітної плати мають особи які успішно пройшли атестацію та переведені до окружних чи обласних прокуратур. Крім того, відповідач 1 зазначає, що позивачем попущено строк звернення до суду. Враховуючи наведене, представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Третя особа у своїх пояснення зазначила, що основним її завданням є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зокрема зазначили, що розрахунково-касове обслуговування відповідача здійснюється відповідно до договору. Враховуючи наведене, просить повідомити про результати розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2021.

05.10.2021 Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2021.

25.10.2021 від позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Третя особа у своїх письмових пояснення просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з лютого 2004 року працює в органах обласної прокуратури по теперішній час. 3 15.12.2015 по 15.03.2021 позивач обіймав посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.

15.03.2021 позивача призначено на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, що підтверджується записом у трудовій книжці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.04.2020 по 14.03.2021 заробітна плата виплачувалась із урахуванням посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не посадового окладу, визначеного у відповідності до положень ч. З ст. 81 Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Позивач зазначає, що у зазначений період йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, виходячи з посадового окладу прокурора, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 505, розмір якого є меншим, ніж визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Посилаючись на рішення Конституційного Суду, норми Конституції України, вважає, що такою бездіяльністю та у зв`язку з визнанням неконституційними положень закону, що обмежували виплату заробітної плати, яку обраховує як різницю між отриманою заробітною платою та тією, що передбачена ст. 81 Закону № 169 та вважає протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не здійснення нарахування та виплати на користь позивача заробітної плати за період з 01.04.2020 по 14.03.2021 року з урахуванням розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру", який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

За приписами статті 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Згідно статті 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Закон України від 28.12.2014 № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закон України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин прийняті пізніше Закону України 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», а тому у 2015 році норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 825/575/16, від 19 березня 2020 року у справі № 806/3314/17, від 09 вересня 2020 року у справі №807/1171/16.

Судом встановлено, що у спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 28 січня 2021 року у справі № 560/703/20.

Схема посадових окладів працівників прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В той же час, Законом № 113, який набрав чинності 25.09.2019 та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, частини 3, 4 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" викладені у такій редакції: "Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3."

Таким чином, з 25.09.2019 положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Судом встановлено, що у період з 01.04.2020 по 14.03.2021 позивач не обіймав посаду прокурора окружної прокуратури або обласної прокуратури. Лише з 15.03.2021 Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 12.03.2021 №359к позивач переведений на посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури, тобто вже після оскаржуваного періоду.

Таким чином, дія статті 81 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній у період з 01.04.2020 по 14.03.2021, на оплату праці позивача не поширюється.

Суд звертає увагу, що положення до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 не визнані неконституційними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу оплати праці у період з 01.04.2020 по 14.03.2021 у інший спосіб, ніж встановлений п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, що виключає бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах щодо неналежного розрахунку заробітної плати позивачки та, відповідно, підстав для зобов`язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати позивачці за спірний період.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із ст. 139 КАС України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, 29А, код ЄДРПОУ 02909973), Держави в особі Державної казначейської служби (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.11.2021.

Суддя О.В. Конишева