Рішення № 100847831, 03.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 р. Справа№200/11138/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності серії АДТ №756485 4557 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 64 копійки; зобов`язання подати до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що перебувала на лікарняному у період з 10 серпня по 19 серпня 2020 року, оригінал листка непрацездатності серії АДТ №756485 нею було подано до головного управління 20.08.2020 року. Зазначила, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1042/20-а її було поновлено на посаді заступника начальника Управління – начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29 грудня 2019 року та вирішено стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 270 983 грн. 46 коп., внаслідок чого, у свою чергу, відповідно і виникло право вимоги щодо донарахування сум по зазначеному листку непрацездатності. На неодноразові звернення позивача з питань донарахування доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності відповідачем надано відповідь про те, що головним управлінням жодні боргові зобов`язання, які були зареєстровані в органах Державної казначейської служби не передавались. Одночасно повідомлено, що головне управління зверталось із питань здійснення до фінансування та підтвердило заборгованість зі сплати перших п`яти днів лікарняних у розмірі 4110,89 грн. Вважає, що відповідачем виплачено не у повному обсязі доплату за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, а саме у сумі 4 557,64 грн., та не подано до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року, просила задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач не перебувала в трудових правовідносинах зі Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків), а тому обов`язок щодо проведення з ним розрахунків не може покладатися на останнє, також зазначено про те, що боргові зобов`язання, які були б зареєстровані в органах державної казначейської служби як кредиторська заборгованість від Головного територіального управління юстиції у Донецький області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не передавалися. Представник відповідача зазначив, що з огляду на те, що ліквідаційною комісією не були передані до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) боргові зобов`язання, зокрема, у відношенні позивача , підстави для виплати коштів міжрегіональним управлінням - відсутні.

Крім того, позивачем подано відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та особою, що претендує на стягнення доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності. (а.с. 12-13,17)

Відповідач - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445) є суб`єктом владних повноважень, в розумінні ст. 46 КАС України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/1042/20-а встановлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 грудня 2019 року №3894/1 звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Управління – начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з займаної посади 28 грудня 2019 року у зв`язку з ліквідацією державного органу, згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/1042/20-а визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 грудня 2019 року №3894/1 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління – начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29 грудня 2019 року, стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 270 983 грн. 46 коп. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Відповідно до протоколу засідання комісії із соціального страхування від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 була непрацездатною у період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року на підставі листка непрацездатності серії АДТ №756485, розмір допомоги – 100%. (а.с. 13)

На запит позивача про суми, що були покладені при перерахуванні суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області надано відповідь листом від 13.01.2021 року №Пі-Ж-490, відповідно до якого в суми, з яких проводився розрахунок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності не включено період з січня 2020 по липень 2020 року включно. Середньоденна для розрахунку відпускних склала 1489,01 грн. Виплати, які були враховані при нарахуванні відпустки за липень: середньоденна для розрахунку відпускних склала 857,97 грн. Загальна сума, яка була нарахована у серпні 2020 року за 19 днів відпустки липня склала 16301,43 грн. Виплати, які враховані в розрахунок відпускних з урахуванням безспірного списання: середньоденна для розрахунку відпускних склала 1489,01 грн. Загальна сума, яка має складати за 19 днів відпустки липня 28 291,19 грн. Середньоденна для розрахунку лікарняного (за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року) склала 1096,95 грн. Загальна сума оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності нарахованих у червні склала 3743,41 грн. Виплати, які мають бути враховані в розрахунок лікарняних після подання звіту про нараховані суми ЄСВ з урахуванням середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу: середньоденна для розрахунку лікарняного (за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року) має складати 1493,14 грн. Загальна сума оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності має складати 7465,70 грн. (а.с. 37,39-40)

На запит позивача про надання публічної інформації від 22.01.2021 року Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області надано відповідь листом від 28.01.2021 року №ПІ-Ж-52, відповідно до якого Головним управлінням здійснено розрахунок недоотриманих коштів при звільненні, а саме лікарняний за перші 5 днів – 3722,29 грн. (а.с. 44)

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) за період з 01 серпня 2019 по 31 липня 2020 року заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ складає 567 605,27 грн. (а.с. 64-65)

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі 200/8788/20-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення коефіцієнту підвищення посадового окладу, як частки заробітної плати за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 28.12.2019 по 23.06.2020 у розмірі 22 990 грн. 24 коп.

На звернення позивача з питань щодо надання розрахунку сум, які підлягають оплаті перших п`яти днів тимчасової непрацездатності та щодо строків складання та подання додаткової заяви-розрахунку про надання матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування України у Донецькій області Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області надано відповідь листом від 08.04.2021 року №47-10, відповідно до якого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року заяву Головного управління про заміну сторони виконавчого провадження у справі №200/8788/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління про стягнення коефіцієнту підвищення посадового окладу, як частки заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено, враховуючи перехід усіх прав та обов`язків відповідача по справі до його правонаступника Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків). Головним управлінням суми по зазначеному рішенню не нараховувались та не можуть бути враховані для перерахунку, на якому наполягає позивач. На даний час Головне управління фактично перебуває у стані припинення та не має затвердженого кошторису на 2021 рік, а також, на його рахунках відсутні кошти для виплати будь-яких платежів. Тому перерахунок відпускних, компенсації та лікарняних з урахуванням зазначених сум не проводився. Заява-розрахунок про надання матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування України у Донецькій області з урахуванням зазначених сум Головним управлінням не надавалось. (а.с. 72-73)

На запит позивача з питань документального підтвердження розміру у грошовому визначенні боргового зобов`язання та інформації щодо строків складання та подання додаткової заяви-розрахунку про надання матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування України у Донецькій області Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) надано відповідь листом від 28.04.2021 року №15765/ПІ/Ж/327/12.1, відповідно до якої зазначено,що боргові зобов`язання, які були б зареєстровані в органах Державної казначейської служби як кредиторська заборгованість від Головного територіального управління юстиції до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) станом на 28.04.2021 року не передавались. Інформацією щодо строків складання та подання додаткової заяви-розрахунку про надання матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування України у Донецькій області відносно ОСОБА_1 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) не володіє. (а.с. 94)

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не виплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності у розмірі 4557 гривень 64 копійки; не подання роботодавцем до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Частиною 2 стаття 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників, зокрема головного управління для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Механізм фінансування страхувальників встановлений у Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, який затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 12.

Пунктом 4 згаданого Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції з одночасним утворенням як юридичних осіб публічного права міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2 до вказаної постанови (далі - Постанова № 870).

Згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 до переліку територіальних органів Мін`юсту, що ліквідуються віднесено - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Згідно додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870до переліку міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту, що утворюються віднесено - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України № 3173/5 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 1).

Згідно додатку 1 до наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року №3173/5 до переліку територіальних органів Міністерства юстиції України, що ліквідуються віднесено Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Згідно з додатком 2 до наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року №3173/5 до переліку міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України, що утворюються віднесено Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 року № 4348/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України, припинено Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах з 28.12.2019 року.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 21.04.2021 року Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області припинено.

З огляду на зазначене, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, з дня утворення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до нього перейшли повноваження та функції, зокрема Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, де саме і працювала позивач, який втратив такі повноваження та функції згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870. Тобто функції вказаного органу, що ліквідується, покладено на інший орган - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Зазначене свідчить, що виконання повноважень щодо стягнення відпускних та компенсації за невикористану відпустку щодо яких виник спір у цій справі, покладено на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), внаслідок передання йому адміністративної компетенції.

Отже, враховуючи діючий наказ та постанову Кабінету Міністрів України, відбулось публічне правонаступництво від одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок часткового передання адміністративної компетенції.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у справі №240/455/20 (постанова від 17 червня 2021 року), № 260/261/20 (постанова від 26 травня 2021 року), № 140/90/20 (постанова від 26 травня 2021 року), № 400/144/20 (постанова від 28 травня 2021 року), у справі 440/413/20 (постанова від 16 вересня 2021 року), у справі №340/221/20 (постанова від 20 вересня 2021 року).

Щодо розміру, яка підлягає стягненню суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №440 затверджено Порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця.

Згідно п. 2,3 зазначеного порядку оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до п. 6 вищезазначеного порядку обчислення середньої заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 40, ст. 1802).

Відповідно до п. 2,3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім`ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Судом встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) за період з 01 серпня 2019 по 31 липня 2020 року заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ складає 567 605,27 грн.

Крім того, суд враховує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі 200/8788/20-а стягнуто на користь позивача коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 28.12.2019 по 23.06.2020 у розмірі 22 990 грн. 24 коп.

Суд звертає увагу, що визначена сума по вказаному рішенню суду не нарахована Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області, про що останнє зазначило у листі від 08.04.2021 року №47-10, а, отже, зазначена сума має бути врахована при розрахунку середньоденної заробітної плати для виплати суми страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Крім того, суд враховує інформацію, викладену у листі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.01.2021 року №Пі-Ж-490 про те, що Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області нараховано та виплачено відпускні за 19 днів відпустки липня 2020 року у розмірі 16301,43 грн. Після проведення перерахунку за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду виплати, які враховані в розрахунок відпускних з урахуванням безспірного списання: середньоденна для розрахунку відпускних склала 1489,01 грн.

Загальна сума, яка має складати за 19 днів відпустки липня 2020 року 28 291,19 грн.

Таким чином, судом встановлено, що враховуючи фактично виплачені відпускні недоплачені відпускні за 19 днів липня 2020 року складають 11 989,76 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що належні позивачеві суми, слід розраховувати, виходячи з відповідних розмірів, зазначених у листі відповідача від 13.01.2021 року №Пі-Ж-490.

Враховуючи положення п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням середньоденна заробітна плата позивача за період з 01.09.2019 по 31.07.2020 року складає 1655,45 грн. ((567 605,27 грн. + 22 990,24 грн. + 11 989,76 грн.) / 364 днів)

Судом раніше встановлено, що позивач перебувала на лікарняному з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Отже, відповідач повинен був оплатити за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності 8277,25 грн. замість фактично виплачених 3743,41 грн.

Таким чином, сума доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності позивача складає 4533,84 грн.

Суд не приймає в якості доказу розрахунок позивача про недораховані відпускні за липень 2020 року у розмірі 13721,67 грн., оскільки обчислення розміру заробітної плати є дискреційними повноваженнями роботодавця позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 10ч. 2ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача, та враховуючи положення частини першої статті 5 КАС України суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення доплати позивачу за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності у розмірі 4533,84 гривень, та не подання до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року, стягнення з відповідача на користь позивача доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності серії АДТ №756485 у розмірі 4533 (чотири тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 84 копійки; зобов`язання подати до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат, не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України,Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 43315445, адреса місця знаходження: 61002, Донецька область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про стягнення доплати за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не здійснення доплати позивачу за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності у розмірі 4533,84 гривень.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не подання до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 43315445, адреса місця знаходження: 61002, Донецька область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) доплату за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності серії АДТ №756485 у розмірі 4533 (чотири тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 84 копійки.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 43315445, адреса місця знаходження: 61002, Донецька область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) подати до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України заяви-розрахунки відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДТ №756485 за період з 10.08.2020 по 19.08.2020 року.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 03 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова