Рішення № 100847829, 05.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 р. Справа№200/6329/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці, в якому просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 12 років ).

Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 12 років ) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 21.06.2014.

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 21.06.2014 станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення та діб фактичної затримки.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року відкрито провадження у справі № 200/6329/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Замінено неналежного відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ліквідаційної комісія) (вул. Нахімова, буд.86, м. Маріуполь, Донецька область 87517) на належного – Ліквідаційну комісію Управління МВС України на Донецькій залізниці (ЄДРПОУ: 08602371, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Паровозна, 14) у справі №200/6329/21.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/6329/21 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, позивач проходив службу в підрозділах лінійного відділу на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті.Станом на день звільнення вислуга позивача складала: в календарному обчисленні 12 років 03 місяці 10 днів, в пільговому – 14 років 07 місяців 02 дні. У зв`язку з чим, позивачем набуто право на отримання про звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років вислуги, відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб». Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ліквідаційною комісією Управління МВС України на Донецькій залізниці було надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 21.06.2014 № 180 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (із змінами) з 21 червня 2014 року.Відповідач вказує, що звільнення зі служби через службову невідповідність передбачене п. 228 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» та за порушення дисципліни передбачене пунктами 63 та 64 Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, (із змінами) мають тотожні поняття, що збігаються повністю та відображають один і той же предмет, але мають різний зміст. Таким чином, доводи Позивача щодо непоширення норми ч. З статті 9 Закону № 2262-ХІІ не відповідають чинному законодавству України. Таким чином, відповідач вважає, що законних підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби Управління МВС України на Донецькій залізниці не мало і на даний час не має. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Дослідивши в сукупності письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в ОВС з 11.08.2003 до 21.06.2014. Остання посада - начальник лінійного пункту на станції Краматорськ лінійного відділу на станції Слов`янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 21.06.2014 № 180 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (із змінами) з 21 червня 2014 року.

Вислуга років Позивача на день звільнення складала: в календарному обчислені 12 років 03 місяці 10 днів, в пільговому обчислені - 14 років, 07 місяців 02 днів.

У березні 2021 року на електронну адресу Національної поліції України позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років вислуги передбаченої статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На заяву позивача відповідачем надано лист-відповідь від 02 квітня 2021 року №16-лк про відмову у такому нарахуванні та виплаті, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні з, служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується. Підстави для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнення відсутні.

Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 календарних роки служби, звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час звільнення позивача) (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

У частині 2 цієї же статті вказано, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У частині3 у цієї же статі вказано, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

Відповідно до вказаних норм виплата одноразової допомоги може проводитися у випадках: звільнення зі служби за станом здоров`я; та за умови наявності вислуги 10 років і більше, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 21.06.2014 № 180 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (із змінами) з 21 червня 2014 року. Тобто на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Згідно позиції відповідача, в якому звільнено позивача , виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення Законом №2262-ХІІ не передбачено, тобто відповідач вчинив дії які обмежили право на таку виплату.

Аналіз наведених у ч.3 ст.9 Закону №2262-ХІІ дає підстави для висновку, що визначальним при вирішенні питання щодо саме виплати такої допомоги є підстава звільнення військовослужбовця зі служби.

Як вже було зазначено судом, позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 «є» ( за порушення дисципліни) відповідно до положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (із змінами) з 21 червня 2014 року.

Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, (із змінами) передбачено, що звільнення з органів внутрішніх справ при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді «звільнення з органів внутрішніх справ» здійснюється за п.п. 63 «є» та 64 «є» (за порушення дисципліни), а також за п. 66 у разі скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Так підстава звільнення позивача зі служби в буквальному трактуванні не співпадає з підставами, зазначеними як в ч.1, 2 ст.9 Закону №2262-ХІІ, так і в ч. 3 вказаної статті, як підстави, при яких одноразова грошова допомога не виплачується.

Водночас, поняття "службова невідповідність" (тобто підстава, визначена у ч.3 ст.9 Закону №2262-ХІІ) і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям "звільнення у порядку дисциплінарного стягнення", що узгоджується з аналогічною правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 № 21-13а14.

При цьому, матеріали справи не містять доказів скасування наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 21.06.2014 № 180 о/с, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, факт звільнення позивача з місця роботи за скоєння дисциплінарного проступку, виключає можливість отримання ним вихідної допомоги в силу ч.3 ст.9 Закону №2262-ХІІ.

В розрізі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, на підставі та в межах наданих повноважень не нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період його календарної служби, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 12 років) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 21.06.2014, та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 21.06.2014 станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення та діб фактичної затримки, оскільки такі вимоги є похідними від першої.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних дій, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці про визнання протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 12 років).; Зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 12 років) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 21.06.2014.; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 21.06.2014 станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення та діб фактичної затримки., - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова