Рішення № 100847810, 05.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 р. Справа№200/11591/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 22.10.1998 реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 13486010 84121, м. Слов`янськ, вул. Батюка, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 липня 2021 року № 051330002523 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13 липня 2021 року.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовив позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи при призначені пенсії за віком на пільгових умовах, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах управління діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначив, що не зараховано до стажу роботи, періоди: з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків; період роботи з 01 жовтня 2014 року по 06 жовтня 2014 року ТДВ “ОП “Шахта імені Святої Матрони Московської” у зв`язку з перебуванням позивача у відпустці без збереження заробітної плати.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

13 липня 2021 року позивач звернувся до органу ПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту 1 частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням від 27 липня 2021 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії так, як на момент звернення не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач не зарахував позивачу до його спеціального (пільгового) страхового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи: з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків; період роботи з 01 жовтня 2014 року по 06 жовтня 2014 року ТДВ “ОП “Шахта імені Святої Матрони Московської” у зв`язку з перебуванням позивача у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно наданих документів для призначення пенсії страховий стаж складає: - 21 рік 05 місяців 26 днів, пільговий стаж – 09 років 01 місяць 02 дні.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 від 19.02.1996) вбачається, що позивач у спірний періоди працював:

- запис 7 - ТДВ «Орендне підприємство «Шахта «Новодзержинська» (перейменована в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської - виписка з наказів про перейменування від 09.07.2021 № 65 у) - 09.05.2012 - прийнятий підземним машиністом електровоза третього розряду з повним робочим днем під землею - наказ від 03.05.2012 № 83/к;

- запис 11 - звільнений за скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України - наказ від 05.11.2014 № 1188/к;

- запис 12 - Державне підприємство «Торецьквугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна» - 13.12.2016 - прийнятий машиністом електровоза III розряду підземний з повним робочим днем під землею - наказ від 12.12.2016 № 54. Працює по теперішній час.

Відповідно до довідки ТДВ “ОП “Шахта імені Святої Матрони Московської” від 09 липня 2021 року №65 ОСОБА_1 у період з 23 серпня 1989 року по 18 березня 1990 року та за період 03 травня 2012 року по 04 листопада 2014 року працював з повним робочим днем під землею. Атестація робочих місць проведена відповідно до наказу від 19 травня 2010 року №85-о, з 01 жовтня 2014 по 06 жовтня 2014 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» від 13 липня 2021 року №571/1393 ОСОБА_1 у період з 13 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року навчався та з 17 грудня 2016 року по теперішній час працює з повним робочим днем під землею. Атестація робочих місць проведена відповідно до наказів №№ 371, 241, 561, 541, 615, 591. 04 вересня 2017 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Здійснивши юридичну кваліфікацію спірних відносин, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Вирішуючи питання щодо спірних періодів роботи позивача, суд виходить з такого.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати суд зазначає.

Відповідно до довідок від 09 липня 2021 року №65 та від 13 липня 2021 року №571/1393 ОСОБА_1 у період з 01 жовтня 2014 по 06 жовтня 2014 року, перебував у відпустці без збереження заробітної у довідці не зазначено що у зв`язку з виробничою необхідністю. 04 вересня 2017 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, за власним бажанням.

Згідно з пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Однією з умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах, є робота зі шкідливими і важкими умовами праці протягом повного робочого дня. Пунктом 10 відповідного Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці можуть подаватись уточнюючі довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Суд звертає увагу на те, що у наведених вище довідках, що додані до заяви про призначення пенсії відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю.

Таким чином, оскільки згідно довідок позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, тобто не був протягом повного робочого дня зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідачем правомірно не враховано вказані періоди до пільгового стажу.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Щодо періодів роботи з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля»., щодо яких у пенсійного органу відсутня інформація про сплату страхових внесків, суд зазначає, що право особи на пенсійне забезпечення не може бути поставлене в залежність від виконання роботодавцем свого обов`язку сплачувати страхові внески.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», за виключенням днів його перебував у відпустці без збереження заробітної плати (з 01 жовтня 2014 по 06 жовтень 2014 року, та 04 вересня 2017 року)

Виходячи з наведеного порушене право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення органу Пенсійного органу України.

Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що цей позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат..

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн відповідно до квитанції від 30 серпня 2021 року.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 22.10.1998 реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 13486010 84121, м. Слов`янськ, вул. Батюка, 8) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 липня 2021 року № 051330002523 про відмову в призначенні пенсії за віком.; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 липня 2021 року № 051330002523 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2021 року про призначення пенсії на пільгових умови, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.09.2014 по 04.11.2014 в ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» та з 01.06.2020 по 13.07.2021 на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», за виключенням днів його перебування у відпустці без збереження заробітної плати (з 01 жовтня 2014 по 06 жовтень 2014 року, та 04 вересня 2017 року)

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова