Рішення № 100847675, 28.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 р. Справа№200/69/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суду в складі:

головуючого Аканова О.О.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

за участю представника відповідача Голуб М.І.,

представник позивача до суду не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С.-ТРАНС” (місцезнаходження: 85004, Донецька область, м. Добропілля, провулок Європейський, буд.10, кімната 2; код ЄДРПОУ 37755498) до Головного управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515), третя особа Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001933201 від 26.08.2020 на суму 500000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за фактичною перевіркою місця зберігання пального без наявності ліцензії складено акт, яким встановлено здійснення суб`єктом зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального за місцем зберігання пального. За вказаним порушенням податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення. Вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки відповідальність стосується саме зберігання пального без ліцензії, а не за порушення умов зберігання пального.

Представником Головного управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу до суду надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що перевіркою, проведеною за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Садова, буд.50, встановлено факт зберігання дизельного палива для потреб власного споживання без наявності ліцензії. на момент проведення перевірки за вказаною адресою знаходилась емність. в якій знаходилось дизельне паливо. Факт здійснення зберігання дизельного палива підтверджується поясненнями керівника та механіка підприємства. Вважають, що оскільки позивач зберігав паливно – мастильні матеріали без отриманої відповідної ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону №481, просили відмовити в задоволенні позову.

Представником третьої особи Державної податкової служби України надаані письмові пояснення, за змістом аналогічні відзиву відповідача. Крім того, зазначено, що в період проведення перевірки на території України запроваджено карантин та встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок крім, зокрема, в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального. спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, також зазначили, що таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 19 січня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11 березня 2021 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; відкладено підготовче засідання на 06 квітня 2021 року на 11:00 год.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі на 14 квітня 2021 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року продовжено термін розгляду адміністративної справи № 200/69/21-а відповідно до п.3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України; відкладено розгляд справи до 12:00 год. 20 травня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2021 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 12:30 год. 17 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 17 червня 2021 року продовжено термін розгляду адміністративної справи № 200/69/21-а відповідно до п.3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України; відкладено розгляд справи №200/69/21-а до 12:30 год. 15 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 15 липня 2021 року продовжено термін розгляду адміністративної справи № 200/69/21-а відповідно до п.3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України; відкладено розгляд справи №200/69/21-а до 13:00 год. 31 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року продовжено термін розгляду адміністративної справи № 200/69/21-а відповідно до п.3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України; відкладено розгляд справи №200/69/21-а до 11:00 год. 28 вересня 2021 року.

Представник позивача до суду не з`явився, про час, місце, дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи до суду не з`явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С.-ТРАНС”, місцезнаходження: 85004, Донецька область, м. Добропілля, провулок Європейський, буд.10, кімната 2, код ЄДРПОУ 37755498, перебуває на податковому обліку відповідача.

Згідно ліцензії на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05350414202000275, дата реєстрації 21.02.2020, термін дії з 21.02.2020 по 21.02.2025, суб`єкт господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» за адресою зберігання Донецька область, Добропільський район, с.Красноярське, вул.Придорожна, буд.1 має загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) 10 000 літрів.

Згідно ліцензії на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05360414202000253, дата реєстрації 19.02.2020, термін дії з 19.02.2020 по 19.02.2025, суб`єкт господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» за адресою зберігання: Донецька область, Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Садова, буд.50, має загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) 16 000 літрів.

15.07.2020 відповідачем винесено наказ №813 про проведення фактичної перевірки ТОВ “С.К.С.-ТРАНС” за адресою: Донецька область, м. Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Садова, буд.50, тривалість не більше 10 діб. 15.07.2020 видано направлення на перевірку №901 за зазначеною адресою.

21.07.2020 посадовими особами Головного управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку місця зберігання пального за адресою: Донецька область, м. Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Садова, 50 відповідно до наказу від 15.07.2020 №813, направлення на перевірку від 15.07.2020 №901.

За результатами перевірки складено акт (довідка) №0175/05/99/36/32/37755498 від 30.07.2020 порушень не виявлено.

Зазначену перевірку проведено в присутності директора Когут Є.М.

30.07.2020 складено акт відмови від підписання та отримання акта №0175/05/99/36/32/1/37755498 від 30.07.2020 директором Когут Євгеном Михайловичем за адресою: с.Софіївка, вул.Садова, 50.

22.07.2020 відповідачем винесено наказ №825 про проведення фактичної перевірки ТОВ “С.К.С.-ТРАНС” за адресою: Донецька область, м. Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Центральна, 15 тривалість не більше 10 діб. 24.07.2020 видано направлення на перевірку №955 за зазначеною адресою.

24.07.2020 посадовими особами Головного управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку місця зберігання пального за адресою: Донецька область, м.Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Центральна, 15 відповідно до наказу від 22.07.2020 №825, направлень на перевірку від 24.07.2020 №956 та від 24.07.2020 №955.

За результатами перевірки складений акт №0173/05/99/36/32/37755498 від 30 липня 2021 року, яким встановлено факт здійснення зберігання дизельного палива (УКТ ЗЕД 2710194300) для потреб власного споживання в ємності 16,0 куб.м за адресою: Донецька область, м. Костянтинівський район, с.Софіївка, вул.Центральна, 15.

Зазначену перевірку проведено в присутності механіка ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами по справі.

30.07.2020 складено акт відмови від підписання та отримання акта №0173/05/99/36/32/1/ НОМЕР_1 від 30.07.2020 мехіаніком ОСОБА_1

Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №0001933201 від 26.08.2020 за порушення частини 1 статті 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500 000грн.

Листом від 27.08.2020 року №68001/10/05-9932-01 ГУ ДПС У Донецькій області спрямоване на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0001933201 від 26.08.2020.

10.09.2020 позивачем відповідачу направлено скаргу на повідомлення-рішення №0001933201 від 26.08.2020 року.

Листом ДПС України від 05.11.2020 №31896/6/99-00-06-03-02-06 повідомлено про те, що в зв`язку з запровадженням карантину зупиняється перебіг строків, встановлених статтею (в частині процедури адміністративного оскарження).

Рішенням відповідача від 09.12.2020 №34601/6/99-00-06-02-06-06 залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу залишено без задоволення.

Судом встановлено наступне.

За правовим висновком в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Згідно абз. 1-4 пп. 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Тобто перевірки відповідачем проводились з метою здійснення функцій, визначених законодавством України в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України передбачено право відповідача проводити фактичні перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Таким чином, відповідач має право на проведення фактичної перевірки за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині: виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах; цільового використання спирту платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Окремою підставою для проведення перевірки визначено здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Таким чином, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України визначені дві окремі групи правових підстав для проведення фактичної перевірки: наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством.

Даному формулюванню відповідають такі функції контролюючих органів, що наведені у п. 19.1 ст. 19-1 ПК України:

19-1.1.4. - здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.16. - здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

19-1.1.17. - проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Ці функції відповідають перевірці дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №481/95-ВР).

Отже, у відповідача були достатні правові підстави для проведення перевірки позивача.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення №0001933201 від 26.08.2020 року.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За змістом п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону Закон № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

За змістом ст. 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Директором товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С.-ТРАНС” 21.07.2020 надано пояснення та зазначено, що 21.07.2020 в АДРЕСА_1 , основний вид діяльності вантажні перевезення, знаходиться ємність об`ємом 16 м3 для дизельного палива. Використовується виключно для власних потреб, а саме: для заправки автотранспорту підприємства. Залишок складає 12 м3.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 липня 2020 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

27.07.2020 позивачем до відповідача подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми №20-ОПП, одним з таких об`єктів є автостоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача надано реєстр місць зберігання пального ТОВ “С.К.С.-ТРАНС”, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з відзивом на позовну заяву на підтвердження обґрунтування винесення податкового повідомлення-рішення представником відповідача надано фотографії встановленої цистерни та обладнання до неї.

В матеріалах справи міститься квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників для податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних про здійснення операції між позивачем та ТОВ «МІНІАЗС» на загальну суму 18980 грн.

В податковій накладній від 17.12.2019 №221 на зазначену суму позивачем визначено придбання: насос електричний для палива, витратомір для палива, коліно з`єднувальне, пістолет роздавальний автоматичний для палива, муфта з`єднувальна, фільтр палива прозорий без вкладиша, вкладиш сепаратор води, фільтр палива лінійний, рукав, хомут стальний оцинкований.

Згідно видаткової накладної від 17.04.2018 ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 придбано цистерну в кількості 1 штуки за ціною 35 000 грн.

Також, в матеріалах справи міститься гарантійний талон продавця ТОВ «МІНІАЗС» з датою продажу 17.12.2019 товару за ціною 18980 грн.

12 вересня 2019 між ТОВ «Українська нафтотрейдингова компанія» та позивачем укладено договір про постачання та прийняття нафтопродуктів.

Позивачем надано товарно-транспорті накладні з пунктом розвантаження: с.Софіївка, Донецька область та АДРЕСА_2 .

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів: договір про постачання та прийняття нафтопродуктів, видаткова накладна, товарно-транспорті накладні, оскільки предметом позову не є здійснення позивачем господарських операцій, а є зберігання палива не за адресою, вказаною в ліцензії.

Щодо наданої видаткової накладної від 17.04.2018 ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 придбано цистерну в кількості 1 штуки за ціною 35000грн., суд зазначає, що згідно роздруківки з ДПС України Єдине вікно подання електронної звітності податковий № продавця 43164844 (ТОВ "МІНІАЗС") та податковий № покупця 2728817258 ( ОСОБА_2 ) відсутні будь-які операції з купівлі продажу товару, а тому суд вважає, що такий доказ не підтверджує придбання ОСОБА_1 цистерни.

Щодо наданого ОСОБА_1 гарантійного талону від 17.12.2019 на насоси та лічильники, суд зазначає, що в гарантійному талоні продавець ТОВ "МІНІАЗС", а згідно податкової накладної від 17.12.2019 № 221 ТОВ "МІНІАЗС" (продавець) та "ТОВ С.К.С.-ТРАНС" (покупець), а тому суд вважає, що наданий гарантійний талон ОСОБА_1 не свідчить про те, що насоси та лічильники було продано ТОВ "МІНІАЗС" саме ОСОБА_1 .

Щодо посилання позивача на те, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 липня 2020 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , суд зазначає, що позивачем подано повідомлення від 27.07.2020 Форми №20-ОП про об"єкти оподаткування за адресою АДРЕСА_1 , але будь яких доказів щодо придбання "ТОВ С.К.С.-ТРАНС" у ОСОБА_1 даного об"єкту суду не надано, а тому як на час перевірки відповідачем та на час подання повідомлення позивачем від 27.07.2020 Форми №20-ОП про об"єкти оподаткування ОСОБА_1 так і залишається власником даного об"єкту.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 56.5 статті 56 ПК України визначено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Пунктом 56.8. статті 56 ПК України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9. статті 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-IX у розділі ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 528 у підрозділі 10 викладено в такій редакції: « 528. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 №760 у Постанові Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 712 і від 27 серпня 2020 р. № 757: у пункті 1 цифри і слово “31 серпня” замінити цифрами і словом “31 жовтня”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №956 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, а саме у пункті 1 цифри і слово “31 жовтня” замінено цифрами і словом “31 грудня”.

Надалі, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Надалі, вказаний карантин продовжено постановами Кабінету Міністрів України від № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021.

Тобто, наведені положення вказують на те, що строк розгляду скарги позивача був зупинений і таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПК України. З огляду на вказане доводи позивача в цій частині не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення".

Таким чином, до першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року, та таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що його скарга до ДПС України є задоволеною внаслідок не прийняття рішення у строки, встановлені статтею 56 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що з урахування пояснень директора "ТОВ С.К.С.-ТРАНС" щодо знаходження цистерни за адресою с.Софіївка вул. Центральна, 15 де була проведена перевірка відповідачем та повідомлення від 27.07.2020 Форми №20-ОП позивача про об"єкти оподаткування за адресою с.Софіївка вул. Центральна, 15, яке було подано після спливу трьох днів після проведення перевірки 24.07.2020 відповідачем, що позивачем зберігалось пальне без наявності ліцензії за адресою : Донецька область, с.Софіївка вул. Центральна, 15, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).

Суд наголошує, що позивачем самостійно подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми №20-ОПП, одним з таких об`єктів є автостоянка, розташована за адресою: Донецька область, Костянтинівський район с.Софіївка, вул.Центральна, 15, та визначено адресу, за якою проводилась фактична перевірка.

Таким чином суд вважає, що в матеріалах справи присутні належні, допустимі, достовірні докази наявності ємності ТОВ "С.К.С.-ТРАНС" для зберігання пального для потреб власного споживання за адресою: Донецька область, Костянтинівський район с.Софіївка, вул.Центральна, 15.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судом встановлено що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7500 грн. відповідно до платіжного доручення №834 від 18.12.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято в нарадчій кімнаті, проголошено в судовому засіданні 28 жовтня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлений 05 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов