Рішення № 100847281, 07.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Справа № 160/13024/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 01.02.2021 року №0400-010303-8/13940 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача повторно прийняти та переглянути його заяву про призначення пенсії від 21.01.2021 року, з урахуванням йому до страхового стажу період служби в лавах Радянської Армії з 25.06.1988 року по 18.05.1990 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, у призначенні пенсії на пільгових умовах йому було відмовлено у зв`язку з не зарахуванням до страхового стажу періоду служби в лавах Радянської Армії з 25.06.1988 року по 18.05.1990 року. Позивач вважає неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ним до пенсійного органу були надані всі необхідні документи, які підтверджують його право на призначення такої пенсії. Враховуючи викладене, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 09.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду документів наданих позивачем на підтвердження свого пільгового стажу, відповідно до протоколу про призначення пенсії від 28.01.2021 року йому призначено пенсію з 09.10.2021 року по 30.11.2021 року у розмірі 2 100 грн. та з 01.12.2021 року – довічно у розмірі 2 100 грн. Військова строкова служба в лаврах Радянської армії з 25.06.1988 р. по 15.05.1990 р. зарахована до страхового стажу. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, позицію відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 21.01.2021 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами, які підтверджують наявний у нього стаж для призначення пенсії.

01.02.2021 року відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії за Списком №1. У вказаному рішенні відповідач зазначив, що згідно з наданими документами страховий стаж позивача враховано по 31.12.2019 року та складає 33 роки 07 місяців 10 днів, пільгового стажу за Списком №1 – 07 років 07 місяців 16 днів.

Позивач вважає рішення відповідача від 01.02.2021 року про відмову в призначенні йому пенсії позивача на пільгових умовах за Списком №1 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною першою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону

В силу п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ч.5 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді та виконання нею робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, а також документальне підтвердження відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно з п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п.20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , в якій містяться записи, зокрема за спірні періоди, а саме: з 25.06.1988 року по 18.05.1990 року проходження строкової військової служби в Радянській армії.

Також, довідками від 01.07.2021 р. №41/222 та від 25.06.2021 р. №14-11/4032 підтверджено пільговий характер роботи позивача.

Відповідно до п.3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Суд звертає увагу, що при відмові у призначенні пільгової пенсії позивачу не зараховані до пільгового стажу за Списком № 1, періоди строкової військової служби.

На період проходження ОСОБА_1 військової служби з 25.06.1988 р. по 15.05.1990 р. розповсюджується Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972.

Підпунктом «к» частини 1 пункту 109 Положення визначено, що крім роботи в якості робочого чи службовця в загальний стаж, зокрема, зараховується також служба в Збройних силах СРСР.

Пунктом 109 Положення також передбачено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах або у пільгових розмірах за віком та по інвалідності робітникам та службовцям, що працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, а також на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» та «б» п.16), періоди, вказані у підпунктах «к» та «л», прирівнюються за вибором особи або до роботи, яка передувала вказаному періоду або до роботи, яка слідувала по закінченню вказаного періоду.

Згідно з записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , до призову у лави Радянської Армії та після закінчення служби у лавах Радянської Армії ОСОБА_1 працював на посаді електромонтера по ремонту електроустаткування Східного гірничо-збагачувального комбінату.

Таким чином, враховуючи те, що період, який передував проходженню військової служби та період, який слідував за закінченням періоду проходження військової служби є пільговими, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби у лавах Радянської армії з 25.06.1988 р. по 15.05.1990 р. на підставі п."к" ч.1 та ч.3 п.109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу період проходження ним строкової військової служби у лавах Радянської Армії з 25.06.1988 р. по 15.05.1990 р., що на переконання суду, є підставою для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача вказані періоди та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.01.2021 року, з урахуванням висновків суду.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача у місячний строк подати звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

На теперішній час, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, враховуючи те, що у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього, після набрання судовим рішенням законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.02.2021 року №0400-010303-8/13940 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.01.2021 року, зарахувавши йому до страхового стажу період служби в лавах Радянської Армії з 25.06.1988 року по 18.05.1990 року, з урахуванням висновків суду.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма