
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/8646/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі – Волинська митниця ДМС) про визнання протиправними та скасування рішення від 18 червня 2021 №UA205030/2021/000029/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови №UA205030/2021/02763.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом позивача за митною декларацією від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496 було подано до Волинської митниці ДМС для митного оформлення товар (шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1655 штук, вагою нетто 10320 кг.), який позивач придбала відповідно до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 у польської фірми ТзОВ “AVISO LOGISTICS”. Однак відповідачем відмовлено в митному оформленні вищевказаного товари у зв`язку з тим, що відповідач не прийняв визначену декларантом позивача митну вартість товару та виніс оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 18 червня 2021 №UA205030/2021/000029/2 та карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02763.
Позивач вважає, що вищевказане рішення та картка відмови підлягають скасуванню, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими, упередженими та такими, що суперечать чинному законодавству України з наступних підстав.
Позивач вважає надуманими та безпідставними твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості щодо розбіжностей у поданих до митної декларації документах.
Що стосується відсутності заявки на проведення перевезення, що є невід`ємною частиною договору від 14.06.2021 №15/1-2021, на яку посилається відповідач в оскаржувану рішенні, позивач зазначає, що двічі декларант ТзОВ “Термінал БК” подавав митному органу заявку на транспорт №1 від 12.06.2021, а саме в 10 год. 02 хв., разом зі вказаним договором, які митниця отримала в 10 год. 10 хв., та в 13 год. 34 хв., яку відповідач отримав в 13 год. 39 хв. 18.06.2021, що підтверджується скріншотом листування та обміну документами між декларантом ТзОВ “Термінал БК” та митним органом.
Також митному органу в повній мірі надано додаткові документи відповідно підпунктів 1-8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) для підтвердження заявленої митної вартості.
На думку позивача, із поданих Волинській митниці ДМС документів підтверджується фактична митна вартість імпортуючих зношених автомобільних шин, що ввозяться по контракту № К2020-1 від 17.11.2020 для подальшого їх відновлення.
Безпідставне підняття Волинською митницею ДМС митної вартості на сировину, що підлягає переробці в 17 раз, майже до вартості готової продукції (відновлені шини, що імпортуються), призводить до необґрунтованих витрат виробництва, надмірної собівартості, та унеможливлює реалізацію готової продукції і нормальну конкуренцію на ринку відновлених шин.
На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.
Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві від 31.08.2021 вих. № 321-7.3-10-14 відповідач вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме: пункт 1.2 договору від 14.06.2021 №15/1-2021 передбачає заявку на проведення перевезення, що є невід`ємною частиною вищевказаного договору, в митного органу відсутня інформація щодо заявки на перевезення.
У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також повідомлено, що декларант може подати інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларантом було подано до митного оформлення заяву від 18.06.2021 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
У зв`язку з цим митницею проведена консультація з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару та у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України відповідно до цінової інформації ЄАІС, яку встановлено на підставі митної декларації від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт.
Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 18.06.2021 №205030/2021/013549.
Відповідач додатково повідомляє, що відповідно до МД від 18.06.2021 №UA205030/2021/013496 у графі 44 зазначається перелік документів, які подаються разом з митною декларацією. З вищевказаного переліку слідує, що заявка на транспорт №1 від 12.06.2021 в графі 44 відсутня. А тому декларанту було запропоновано надати додаткові документи згідно переліку, вказаного вище. Однак у заяві від 18.06.2021 №1 декларант повідомив про відсутність інших додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
Водночас брокером митному органу було надано внутрішній договір №Д-7 від 01.11.2000 на виготовлення продукції з давальницької сировини між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (підрядник), договір №Д-1 від 01.01.2020 на безоплатну передачу у користування нежитлового приміщення. Дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 на викиди забруднюючих речовин, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 є дозвільним документом при здійсненні певної виробничої діяльності і не стосується ліцензійного чи авторського договору ФОП ОСОБА_2 у зовнішньоекономічних взаємовідносинах з AVISO LOGISTICS sp. z o.o. 20-481 Lublin, ul. Karola Olszewskiego 11, Polska.
На думку відповідача, висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 носить довідковий характер, так як містить інформацію, що вартість зношених автомобільних шин, які експортуються згідно контракту №К2020-1 від 17.11.2020 може складати 0,5 EUR за шт. Висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021 містить інформацію в певному діапазоні цін та не містить конкретної ціни, відповідно до якої декларанту можливо об`єктивно обчислити митну вартість товару, а митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів.
Виходячи з вищевикладеного, додатково подані документи не дають можливості впевнитись в правильності заявленої митної вартості.
Додатково звертає увагу на те, що заявка на транспорт №1 датована датою від 12 червня 2021 року, а договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/1-2021 датований датою від 14 червня 2021 року, тобто після подання заявки на транспорт.
В графі 33 рішенні про коригування митної вартості товару від 18.06.2021 №UA205030/2021/000029/2 міститься достатня інформація щодо числового значення скоригованої митницею митної вартості товару, а саме на підставі цінової інформації ЄАІС України відповідно до митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості товару та вказана у цьому рішенні.
В митній декларації, яка вказана у рішенні про коригування митної вартості від 18.06.2021 №UA205030/2021/000029/2 міститься інформація щодо конкретного товару, який був взятий за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару. Товар згідно даної декларації був достатньо відомий митному брокеру, що проводив митне оформлення.
З огляду на наведене вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 18 червня 2021 №UA205030/2021/000029/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, просить розгляд справи здійснювати за участі представника митниці.
У відповіді на відзив від 06.09.2021 позивач не погоджується із запереченнями відповідача щодо даної позовної заяви з наступних підстав.
В переліку поданих документів разом із митною декларацією від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496 митницею свідомо не зазначено всі документи, що були подані для підтвердження митної вартості товару, у тому числі в 10 год. 02 хв. було подано митному органу заявку №1 від 12.06.2021 для перевезення товару з Польщі в Україну, яку митниця зазначає як неотриману, чим вчергове вводить суд в оману.
Наведені факти спростовують твердження митниці, що подані для підтвердження митної вартості товари не містять усіх відомостей, що підтверджують заявлені числові значення складових митної вартості.
Також зазначає, що у відзиві митниця вчергове проігнорувала висновок експерта Волинської торгово-промислової плати № В-574 від 27.05.21, в якому зазначено, що вартість шин по контракту є середньоринковою, та може складати 0.5 євро/шт. Крім того, проігноровано висновок судового експерта Білобрана С.З. №211209 від 14.05.2021, який підтверджує, що вартість зношених шин по контракту є середньоринковою.
Посилання митниці на інформацію ЄАІС митної вартості товару за МД від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт. не може бути взята до уваги, оскільки в додатках до відзиву зазначена декларація відсутня, та неможливо проаналізувати стан та якість шин, що оформлялись за даною декларацією. Одночасно звертаю увагу на те, що нею ввозяться шини із зношеним протектором, як сировина для подальшої їх переробки, що неможливо порівнювати як з новими шинами так і з бувшими у використанні, що ввозяться для експлуатації на митну територію України.
Що стосується порядку здійснення міжнародних вантажних перевезень, то вони регламентуються «Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» (Женева, 19 травня 1956 р.), п.1 ст. 9 якої визначено: “Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником”.
Оскільки нею використано разовий договір на нерегулярне перевезення вантажу, тому вона подала заявку №1 від 12.06.2021 із зазначенням істотних умов перевезення, в результаті чого укладено договір з перевізником ТзОВ “ВестАвтоТрейд” про надання транспортних послуг №15/1-2021 від 14.06.2021 та оформлено товаротранспортну накладну CMR А№54935 від 14/06/2021, що передбачено «Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»
Звертаю увагу на те, що заява брокера №1 від 18.06.2021 була подана в 13:45 18.06.2021 року, після подачі усіх зазначених документів, у тому числі заявки на здійснення перевезення №1 від 12.06.2021, на відсутність якої посилається митниця. Вищезазначені відомості підтверджується витягом скріншота листування та обміну документами декларанта ТзОВ “Термінал БК” з митним органом (в системі АСМО «Інспектор»).
На підставі наведеного та з урахувань обґрунтувань, зазначених у позові просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 17.11.2020 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та польською фірмою ТзОВ “AVISO LOGISTICS” (продавцем) укладено контракт № К2020-1 від 17.11.2020, за умовами якого продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару. Як вказано в пункті 2.2 цього контракту, за обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.
На виконання умов цього контракту позивачу поставлено товар “Шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1655 штук. Вага нетто 10320 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок з подальшою реалізацією та використання за призначенням…”, та відповідно до інвойсу №69/06/2021 від 14.06.2021 вартість товару становить 827,50 (EUR) євро, де ціна за 1 шт. становить 0,50 євро.
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496, в якій визначено митну вартість товару в сумі 32546,09 грн., що згідно з курсом валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 1003,20 (EUR) євро, та включає вартість перевезення товару до кордону України.
Як зазначено у митній декларації від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496, на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 14.06.2021 року №65/06/2021; автотранспортну накладну від 14.06.2021 року А№54935; декларація про походження від 14.06.2021 року №65/06/2021; акт огляду від 14.06.2021 року UA205020/2021/600465; документ про вартість перевезення від 16.06.2021 року №64; договір (контракт) від 17.11.2020 року №К2020-1; доповнення до договору (контракту) від 17.11.2020 року №1; доповнення до договору (контракту) від 10.05.2021 року №2; договір послуг брокера від 11.05.2021 року №05/21; заяву декларанта про внесення до інформації від 19.02.2021 року №14/14-03/441-21.
18.06.2021 митниця направила декларанту вимогу про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості, а саме:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
На вказаний запит брокер позивача ТзОВ “Термінал БК” подав митному органу заяву від 18.06.2021 №1, в якій вказав, що для підтвердження митної вартості товару надано додаткові документи та документи, що зазначені в графі 44 МД від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496. У зв`язку з відсутністю інших додаткових документів, що підтверджують митну вартість, просив прийняти рішення про визначення митної вартості, без урахування термінів, згідно Митного кодексу України.
18.06.2021 Волинською митницею ДМС відмовлено у митному оформленні вказаного товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02763 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000029/2 від 18.06.2021.
Відповідно до графи 30 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000029/2 від 18.06.2021 митний орган визначив митну вартість в розмірі 13190,35 EUR (євро) замість 1003,20 EUR (євро), що була заявлена декларантом.
Як убачається із графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності. П.1.2 договору від 14.06.2021 №15/1-2021 передбачає заявку на проведення перевезення, що є невід`ємною частиною вищевказаного договору, в митного органу відсутня інформація щодо заявки на перевезення.
Як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, декларантом було надано додаткові документи не в повній мірі, а також було подано до митного оформлення заяву від 18.06.2021 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта та у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт.
Крім того, Волинська митниця ДМС також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02763.
Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 18.06.2021 №205030/2021/013549.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У свою чергу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного рішення посадовою особою митного органу зазначено, про наявністю розбіжностей в поданих документах, а саме: П.1.2 договору від 14.06.2021 №15/1-2021 передбачає заявку на проведення перевезення, що є невід`ємною частиною вищевказаного договору, в митного органу відсутня інформація щодо заявки на перевезення.
Однак вказана відповідачем інформація про відсутність у митного органу заявки на проведення перевезення не відповідає дійсності, оскільки декларант ТзОВ “Термінал БК” подавав разом з митною декларацією від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496, крім інших документів, митному органу також заявку на транспорт №1 від 12.06.2021, разом з договором від 14.06.2021 №15/1-2021, а саме в 10 год. 02 хв. 18.06.2021, які отримані останнім о 10 год. 10 хв. 18.06.2021, що підтверджується витягом зі скриншоту листування та обміну документами в електронному вигляді декларанта ТзОВ “Термінал БК” з митним органом (в системі АСМО «Інспектор»). Водночас митний орган, як слідує із скриншоту листування відповідача з декларантом, наданого відповідачем, о 11 год. 18 хв. повідомив декларанта ТзОВ “Термінал БК” про відсутність такого документа у відповідача. У зв`язку з таким повідомлення декларант повторно надіслав відповідачу в 13 год. 34 хв. 18.06.2021 заявку на транспорт №1 від 12.06.2021, яка отримана останнім о 13 год. 39 хв., про що свідчить скриншот листування декларанта ТзОВ “Термінал БК” з митним органом в системі АСМО «Інспектор»). Також про надіслання вказаного документа митниці підтверджується довідкою ТзОВ “Термінал БК” №25 від 06.09.2021.
Отже, наданими позивачем документами підтверджено надіслання митному органу заявки на проведення перевезення, яка отримана відповідачем. Тобто, приймаючи оскаржуване рішення, у митниці був наявний документ, що підтверджує заявку на перевезення вантажу. А тому суд вважає, що Волинська митниця ДМС безпідставно запропоновала позивачу надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 53 МК України митний орган має право вимагати у декларанта додаткові документи у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У даному випадку митний орган в оскаржувану рішенні вказав підставою для надання декларантом додаткових документів наявність розбіжностей у поданих документах. Однак відповідач не зазначає, які розбіжності встановлені митницею у поданих декларантом документах. Митним органом лише вказано на відсутність у нього заявки на перевезення до договору від 14.06.2021 №15/1-2021. Суд з цього приводу зазначає, що відсутність у митного органу певного документу, що підтверджує митну вартість, не може свідчити про наявність розбіжностей у поданих документах. Тобто, відповідач вимагав у декларанта додаткові документи, не переконавшись у наявності існування такої підстави для вимоги про подання додаткових документів, оскільки відповідач не встановив розбіжностей у поданих документах.
Позивач фактично запропонував декларанту подати додаткові документи з тих підстав, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Однак суд звертає увагу на те, що заявка на перевезення вантажу в кінцевому підсумку не формує остаточну вартість понесених витрат на транспортування товару, оскільки формує орієнтовну суму витрат на перевезення товару, яка у випадку розрахунку за таку послугу у валюті залежить від курсу валюти на дату здійснення поставки товару.
У даному випадку заявка на транспорт №1 від 12.06.2021 визначає умови оплати, відповідно до яких витрати на транспортування становлять 250 євро в грн. по курсу на дату розвантаження на рахунок виконавця.
За таких обставин належним доказом, що підтверджує вартість перевезення є довідка перевізника ТзОВ “WestAutoTrade Ltd” про транспортні витрати вих. №64 від 16.06.2021, відповідно до якої транспортні витрати з перевезення вантажу автомобілем АС 7076 ВТ / НОМЕР_1 за маршрутом Польща –Україна становлять: Люблін (Польща) завантаження) – Ягодин (митний перехід) – 5 700,00 грн.; Ягодин (митний перехід) – Любомль (розвантаження) – 2 476,00 грн.
Понесення вказаних витрат також підтверджуються іншими документами, а саме: рахунком-фактурою № В-00000235 від 15.06.2021; платіжним дорученням № 42 від 15.06.2021.
Вищезазначені документи надані Волинській митниці ДМС, а тому у митного органу були наявні достатні документи для перевірки складових митної вартості, вказаної декларантом у митній декларації від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496.
Також на підтвердження митної вартості декларант позивача ТзОВ “Термінал БК” подав митному органу інші документи для перевірки відповідачем задекларованої митної вартості, що зазначені у довідці цього декларанта вих. № 25 від 06.09.2021.
Відтак, суд дійшов висновку про безпідставне витребовування відповідачем у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що зазначені відомості у поданих позивачем документах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених у митній декларації від 18.06.2021 №UA205030/2020/013496 та не свідчать, що у поданих документах є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визначено за першим методом.
Інших зауважень щодо поданих декларантом документів для підтвердження митної вартості митним органом під час прийняття оскаржуваного рішення не зазначено.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України, а саме на вартість подібного товару, задекларованого іншим суб`єктом господарювання у МД від від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 на рівні 7,97 євро/шт. не є доказом заниження позивачем митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню” (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ “Оцінка товару для митних цілей” та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.
Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.
Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митну декларацію від 31.05.2021 №UA204120/2021/83776 від 23.02.2021 №UA204120/2021/20818, вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.
Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість, яка визначена ним у розмірі 13190,35 EUR (євро). Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18 червня 2021 №UA205030/2021/000029/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його з врахуванням вимог статті 245 КАС України слід визнати протиправним та скасувати.
Як наслідок цього підлягає визнанню протиправною та скасуванню карка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02763.
Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн., що був сплачений квитанцією від 12.08.2021 № 0.0.2227718722.1.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000029/2 від 18 червня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02763.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43350888) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.Д. Ковальчук
Судове рішення № 100847227, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/8646/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: