
Справа № 643/13126/18
Провадження № 1-кп/643/1/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2021
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання- Холод К.В.,
прокурора – Рент-Яциченко М.В.,
представника потерпілого Лагутіна І.В.,
захисників - Ставрова С.Ю., Агафонової Т.А., Віленко Ю.М.,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №12016220530001690 від 23.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.122, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.122 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
Прокурором у судовому засіданні заявлені клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на 60 днів, у зв`язку з існуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експерта, спеціаліста в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав що ризики прокурором не обґрунтовано та не доведено. Твердження про порушення ним залогу не відповідає дійсності та не підтверджено. Також зазначив, що у даній справі немає як суспільного інтересу, так і інтересу потерпілих, які у судові засідання не приходять.
Обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував. Вважав, що прокуратурою не доведено, що він буде скриватися, обвинувачення є непідтвердженим. Також ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ставров С.Ю. у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підзахисному ОСОБА_1 заперечував, посилання прокурора на рішення Європейського суду з прав людини є цинічними, в той час як Європейським судом з прав людини по справі №13399/19 «Zolotaryov v.Ukraine» від 01.04.2021 прийнято рішення конкретно по цій справі і яке судом не сприймається. Стороною обвинувачення не доведено суспільний інтерес у даній справі. Водночас захисник Ставров С.Ю. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на особисте зобов`язання, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини. Зазначає, що дане клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою двадцяте.
Захисник Агафонова Т.А. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши , що підстави для його задоволення відсутні, є підстави для зміни запобіжного заходу. Захисник зазначила, що жодного доказу вчинення кримінального правопорушення не надано. Зазначила, що її підзахисний ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання, неповнолітню дитину, та підтримала клопотання свого підзахисного про зміну запобіжного заходу.
Захисник Віленко Ю.М. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. В обґрунтування заперечень зазначив, що двадцятий раз прокурором подається одне й те саме клопотання, аргументи прокуратури щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим не змінюються. Захисник наполягав на відсутності суспільного інтересу у цій справі. Звернув увагу на те, що потерпілі справою не цікавляться, посилання прокурора на рішення Європейським судом з прав людини є формальним. Також захисник Віленко Ю.М. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу своєму підзахисному ОСОБА_3 , яке заявив останній, враховуючи його обґрунтованість.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, вважав необхідними продовжити запобіжний захід обвинуваченим, проти задоволення клопотань обвинувачених та захисника про зміну запобіжного заходу заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу підтримав та просив задовольнити, також підтримав клопотання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_2 вважав такими, що підлягають задоволенню клопотання захисника Ставрова С.Ю. і обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.
ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника Ставрова С.Ю. і обвинуваченого ОСОБА_2 .
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, клопотання захисника Ставрова С.Ю. про зміну запобіжного заходу його підзахисному таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 окрім наявності ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, судом у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховано тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються.
Також при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим враховується наявність або відсутність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей у обвинувачених, дотримання обвинуваченими умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися раніше.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання на території України. Договір оренди квартири укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 не підтверджує наявність постійного місця проживання, оскільки має обмежений строк дії, та може бути достроково розірваний.
Також у суду відсутні дані про наявність міцних соціальних зв`язків, членів родини, з якими він спільно проживає, та інших осіб на утриманні у ОСОБА_1 .
Крім того, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує недотримання ним умов застосування запобіжного заходу у вигляді застави згідно з ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.12.2017, внаслідок чого його оголосили у розшук та змінили запобіжний захід на тримання під вартою без визначення застави ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 29.04.2018, яка набула законної сили. В ухвалі зазначено про порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а саме: ОСОБА_1 до слідчого, прокурора і суду не з`явився, місце мешкання змінив, про що не повідомив правоохоронні органи та суд, відомостей про контактні засоби зв`язку та місце свого перебування слідчому не надав, до відповідного територіального підрозділу національної поліції для отримання електронного засобу контролю не з`явився.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , якому інкримінується особливо тяжкі суспільно-небезпечні злочини, недотримання ним умов застосування запобіжного заходу обраного раніше, з метою об`єктивного встановлення істини по справі, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст.178 КПК України, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 на 60 днів.
З наведених вище підстав, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника Ставрова С.Ю. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання відмовити.
Щодо клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_2 і Атрощенка С.П. про зміну їм запобіжного заходу на особисте зобов`язання також не підлягають задоволенню суд, виходячи з такого.
У рішенні “Нечипорук і Йонкало проти України” Європейський суд з прав людини нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Крім того, подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті. При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід.
Під час вирішення питання про вид запобіжного заходу судом враховуються дані про особи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема те, що останні мають зареєстроване місце проживання, до кримінавльної відповідальності не притягувалися.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Однак, суд не може погодитись з тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно мають певні соціальні зв`язки, мають зареєстрованє місце проживання у місті Харкові, де і проживали до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше не судимі, з огляду на що, та враховуючи норми ч.4 ст.194 КПК України, тривалий час їх перебування під вартою, вважає можливим застосувати до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Водночас запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить уникненню зазначених вище ризиків.
При цьому суд зауважує, що дотримання обвинуваченими запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, забезпечить запобіганню існуючих ризиків.
З наведених вище підстав, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання відмовити, змінити їм запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст. ст.177,178, 194, 202, 331,372 КПК України,
УХВАЛИВ :
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 03.01.2022.
У задоволенні клопотання захисника Ставрова С.Ю. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відмовити в задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк два місяці та покласти на нього такі обов`язки:
-прибувати до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному провадженні.
Копію ухвали направити до Харківського районного Управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області, для виконання за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_2 .
Зобов`язати уповноважену особу Харківського районного Управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області негайно доставити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого звільнити з-під варти.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк два місяці та покласти на нього такі обов`язки:
-прибувати до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному провадженні.
Копію ухвали направити до Харківського районного Управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області, для виконання за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Зобов`язати уповноважену особу Харківського районного Управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого звільнити з-під варти.
Встановити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до 05.01.2022.
Роз`яснити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Для обвинувачених строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення копії ухвали.
Суддя О.М.Тимош
Судове рішення № 100846261, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/13126/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: