
Справа № 642/2849/21
Провадження № 2-а/639/61//21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді –Труханович В. В.,
за участю секретаря –Безбородько І.О.,
представника позивача - Таран М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №642/2849/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
17 травня 2021 року до Ленінського районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, в якій просила суд:
-Скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 22.04.2021 року № 0334/10000/21, винесену Київською митницею Держмитслужби.
-Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
-Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика».
Сектором митного оформлення (Коростишів) митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби у митному режимі ЕК 61 АА (переробка за межами митної території України) 18 листопада 2020 року оформлено електронну митну декларацію №UA100540/2020/165755, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» в особі директора Тімоніної К.М., на підставі контракту від 20.10.2020 №1245/820.8345, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» та «Inkla Trading & Engineering Gmbh» (м. Клагенфурт, Австрія), додатку №1 до вказаного контракту, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №484302, проформи-інвойсу від 23.10.2020 №231020, пакувального аркушу (Packaging List # PF 10) від 18.11.2020, заяви директора ТОВ «Паперова фабрика» ОСОБА_1 на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України від 23.10.2020 (вхідний митниці від 28.10.2020 №8071/13- 36), вивезено за межі митної території України до «Inkla Trading & Engineering Gmbh» (м. Клагенфурт, Австрія) товар: частини зі сталі для каландрового обладнання для виробництва паперу або картону: вал каландровий Кюстерс №210-17502-02-02, у зношеному стані, для виконання комплексного сервісу і ремонту з нанесенням нового покриття на робочу поверхню товару, під зобов`язання про зворотне ввезення на митну територію України у строк до 21.02.2021.
Станом на 01.03.2021 товар на митну територію України, що попередньо був вивезений у строк до 21.02.2021, не ввезено на митну територію України та не поміщено в інший митний режим. Відносно позивача складено протокол про порушення митних правил від 01.03.2021 №0334/10000/21 за статтею 480 Митного кодексу України.
На думку позивача вказаний протокол було винесено з порушенням митних правил, у зв`язку з чим її представник надав на нього заперечення та 22.04.2020 року прийняв участь й його розгляді.
Постановою у справі про порушення митних правил від 22.04.2021 року № 0334/10000/21, яку отримано 05.05.2021 року, позивача визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 480 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Позивач вважає Постанову необґрунтованою, винесеною відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів, тому, на її думку, вона є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав.
ОСОБА_1 не заперечує проти того, що у строк до 21.02.2021 року товар на митну територію України, що попередньо був вивезений, не ввезено та не поміщено в інший митний режим, як і своєчасно не подано заяву на продовження строків.
В свою чергу положеннями діючого законодавства передбачено, що притягнути до відповідальності можливо лише ту особу, яка вчинила адміністративне правопорушення та в наявності в неї ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.
Так, в період з 01.02.2021 року по 07.03.2021 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується наказом від 22.01.2021 року № 5-С та табелем робочого часу. У зв`язку з цим прийнято наказ від 22.01.2021 року № 10 «Про суміщення обов`язків», яким покладено виконання обов`язків директора на ОСОБА_2 .
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач не вчиняла та не мала можливості вчинити будь-які винні (умисні чи з необережності) дії чи бездіяльність, що призвели до порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, відповідальність за які передбачена ст. 480 МК України, зокрема у період перебування у відпустці.
Таким чином, протокол про порушення митних- правил від 01.03.2021 року № 0334/10000/21 складений відносно особи, яка не вчиняла адміністративне правопорушення ( не відносно тієї особи), відповідно, оскаржувана Постанова винесена з порушенням вказаних норм МК України та КУпАП.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил – передано на розгляд Жовтневого районного суду м. Харкова у зв`язку з непідсудністю Ленінському районному суду м. Харкова.
Згідно супровідного листа Ленінського районного суду м. Харкова від 02.06.2021 року, справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 04 червня 2021 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишено без руху.
18 червня 2021 року позивач усунула зазначені в ухвалі недоліки.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Призначено судове засідання.
Представник позивача адвокат Таран М.М.,який діє на підставі Ордеру серії ПТ № 203912 від 05.10.2021 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просив його задольнити з підстав, які викладені у рішенні вище.
Представник відповідача, являючись суб`єктом владних повноважень і будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України була розглянута за відсутності відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом було встановлено, що 18 листопада 2020 року сектором митного оформлення (Коростишів) митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби у митному режимі ЕК 61 АА (переробка за межами митної території України) за посередництвом декларанта – фізичної особи-підприємця « ОСОБА_3 » (обліковий номер: НОМЕР_1 , код платника податків: АДРЕСА_1 ) оформлено електронну митну декларацію №UA100540/2020/165755, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» в особі директора Тімоніної К.М., на підставі контракту від 20.10.2020 №1245/820.8345, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» та «Inkla Trading & Engineering Gmbh» (м. Клагенфурт, Австрія), додатку №1 до вказаного контракту, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №484302, проформи-інвойсу від 23.10.2020 №231020, пакувального аркушу (Packaging List # PF 10) від 18.11.2020, заяви директора ТОВ «Паперова фабрика» ОСОБА_1 на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України від 23.10.2020 (вхідний митниці від 28.10.2020 №8071/13- 36), вивезено за межі митної території України до «Inkla Trading & Engineering Gmbh» (м. Клагенфурт, Австрія) під зобов`язання про зворотне ввезення на митну територію України у строк до 21.02.2021 року для виконання комплексного сервісу і ремонту з нанесенням нового покриття на робочу поверхню товару: : «частини зі сталі для каландрового обладнання для виробництва паперу або картону: вал каландровий Кюстерс № 210-17502-02-02, у зношеному стані, виробник Kusters», в кількості 1 шт.» (далі - товар) (графа 31 ЕМД № UA100540/2020/165755), код згідно УКТ ЗЕД: 8420918000 (гр. 33), вагою брутто 3220 кг. (гр. 35), нетто 2720 кг. (гр, 38), вартістю 7500,00 евро (гр. 22, 42), що по курсу НБУ на день оформлення складало 250 473,00 грн (гр. 46). Відправник товару та особа, відповідальна за фінансове врегулювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика») (графи 2, 9); одержувач товару: SehaferRolls. d.o.o. Slovenia, 4502 Kranj, Skofjeloska 6, «INKLA TRADING & ENGINEERING GmbH» Voelkermarkter - Ring 14/3/23, A- 9020 Klagenfurt Austria (Австрія) (гр. 8), транспортний засіб відправлення та на кордоні: НОМЕР_2 / А04623ХР (графи 18,21). (а.с. 26, 27, 28-34, 35-36, 37
Станом на 01.03.2021 товар на митну територію України, що попередньо був вивезений у строк до 21.02.2021, не ввезено на митну територію України та не поміщено в інший митний режим.
На запит митного поста «Житомир-центральний» Київської митниці Держмитслужби від 25.02.2021 № 7.8-28.14-01/395, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» листом від 01.03.2021 № 20 проінформувало про наступне: «... на жаль, у зв`язку з пандемією та складностями комунікації з контрагентом інженером нашого підприємства не були подані документи на подовження строку зворотного ввезення. Головний інженер ОСОБА_2 , відповідальний за комунікацію з контрагентом та митницею, 18 лютого 2021 року мав прийом у лікаря у Центральній районній лікарні ім. Д.І. Потєхіна Коростишівської міської ради м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 58. Та отримав рекомендації щодо самоізоляції за причин поганого самопочуття, із-за чого не зміг здійснити подачу заяви на продовження строків».
Відносно позивача складено протокол про порушення митних правил від 01.03.2021 №0334/10000/21 за статтею 480 Митного кодексу України, який було направлено на її адресу. (а.с. 17, 18-23)
На думку позивача вказаний протокол було винесено з порушенням митних правил, у зв`язку з чим її представник надав на нього заперечення та 22.04.2020 року прийняв участь й його розгляді. (а.с. 24-25)
Постановою у справі про порушення митних правил від 22.04.2021 року № 0334/10000/21, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 480 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. (а.с. 11-16)
Зазначена постанова була направлена на адресу позивача по справі та була отримана нею 05 травня 2021 року.
Позивач не погоджується з зазначеною постановою та зазначає, що в період з 01.02.2021 року по 07.03.2021 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується наказом від 22.01.2021 року № 5-С та табелем робочого часу. У зв`язку з цим прийнято наказ від 22.01.2021 року № 10 «Про суміщення обов`язків», яким покладено виконання обов`язків директора на ОСОБА_2 (а.с. 38, 39, 40, 41)
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач не вчиняла та не мала можливості вчинити будь-які винні (умисні чи з необережності) дії чи бездіяльність, що призвели до порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, відповідальність за які передбачена ст. 480 МК України, зокрема у період перебування у відпустці.
Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України , кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У частині другій статті 61 Конституції України зазначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.
Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Згідно п.3,6,7 ч.1 ст.8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Статтею 71 МК України визначено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 162 МК України переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.
Відповідно до ст. 166 МК України строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Зі змісту ч. 3 ст. 150 МК України слідує, що відповідальність перед органами доходів і зборів за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 480 МК України порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі невивезення за межі митної території України (неввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 173 МК України встановлено умови завершення режиму переробки за межами митної території.
Так, митний режим переробки за межами митної території завершується:
1) шляхом імпорту продуктів переробки; або
2) шляхом реімпорту відповідно до статті 78 цього Кодексу товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або
3) шляхом експорту продуктів переробки чи товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або
4) у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.
Митний режим переробки за межами митної території припиняється митним органом у разі: 1) конфіскації товарів; 2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі припинення митного режиму переробки за межами митної території згідно з частиною другою цієї статті повернення товарів та продуктів їх переробки на митну територію України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до статті 164 цього Кодексу, повертаються тільки у разі повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
Таким чином, поміщення товарів у митний режим переробки здійснюється за умови отримання підприємством (особою) відповідного дозволу митного органу на певний строк.
Припинений зазначений митний режим може бути митним органом, у тому числі, у разі повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до ч. 2 ст. 486 МК України провадження в справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.
Відповідно до ч. 4 ст. 494 МК України власноручно викладені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.
Згідно з ч. 9, 10 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
Відповідно до ст. 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Відповідно до ч. 1 ст. 523 МК України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що у строк до 21.02.2021 року товар на митну територію України, що попередньо був вивезений, не ввезено та не поміщено в інший митний режим, як і своєчасно не подано заяву на продовження строків.
Позивач зазначені обставини не заперечувала та в обґрунтування відсутності у своїх діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 480 МК України, зазначила, що на момент складення протоколу вона перебувала у відпустці, а отже щодо неї не могло бути складено протокол, оскільки її обов`язки виконувала інша особа.
Згідно з ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Крім того, статтею 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Таким чином, вищезазначеними положеннями Митного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено коло осіб, які є перевізниками та можуть бути суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а саме керівник або інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених Митним кодексом України та є відповідальними за перевезення вантажу.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинили, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести законність та обґрунтованість винесення ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем митних правил.
Виявлення факту порушення митних правил, які відповідно до статті 481 Митного кодексу України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинно робитися виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.
Згідно зі статтею 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Притягнення до адміністративної відповідальності має здійснюватися у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення норм законодавства.
Судом було встановлено, що станом на 01.03.2021 позивач не була наділена організаційно-розпорядчими функціями, оскільки перебувала у відпустці, з цих причин не могла брати на себе зобов`язання про зворотне вивезення товару, а тому в її діях відсутні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 481 Митного кодексу України. На момент перебування позивача у відпустці, відповідно до наказу підприємства, виконання організаційно-розпорядчих функцій було покладено на іншу особу .
За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачене статтею 480 Митного кодексу України, належним чином не доведений і не встановлений.
При цьому суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до вимог частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Митного кодексу України, за результатами такої перевірки орган, що проводив перевірку, може прийняти рішення про:
1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення;
2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
3) про скасування постанови та закриття справи;
4) про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, відступила від раніше прийнятого висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду, у вказаній постанові зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 454, 40 грн.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (а.с. 54)
Отже, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454, 00 грн., а частина судового збору, яка була переплачена позивачем у розмірі 454, 00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 3, 150, 162, 166, 173, 459, 480, 486, 494, 495, 508, 523, 530 МК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.
Скасувати постанову № 0334/10000/21 від 22.04.2021 року в справі про порушення митних правил винесену заступником начальника Київської митниці Держмитслужби Кастітіс Панкявічос про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 480 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 480 Митного кодексу України.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454, 00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харкова ГУ ДКСУ в Харківській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 454, 00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок), сплачений останньою відповідно до квитанції № 0.0.2121581172 від 13.05.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Київська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ: 43337359, місцезнаходження: м. Київ, б-р Гавела Вацлава, б. 8-А.
Повний текст рішення складено 20.10.2021 року.
Суддя В.В. Труханович
Судове рішення № 100846046, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 20.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/2849/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: