Ухвала суду № 100845987, 02.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8103/13-ц

Провадження № 6/638/715/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Щепіхіної В.В.,

за участю секретаря – Рєзніка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони стягувача її правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі №638/8103/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», грошові кошти у розмірі 7305798,17 грн. та судові витрати. 13.01.2018 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № СM-SME701/172/2008OT1UAH від 14.05.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», на підставі чого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з даною заявою про заміну стягувача.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника заявника та ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд заяви без їх участі.

Представник боржника ОСОБА_1 , адвокат Кривошеєнко О.Ю., через канцелярію суду надала відзив, у якому заперечувала проти задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача. Свої заперечення обґрунтувала тим, що строк пред`явлення виконавчих листів по справі № 638/8103/13-ц до виконання після їх повернення державним виконавцем, закінчився ще у 2015 році. Повторно виконавчі листи по справі для примусового виконання рішення не пред`являлись. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» викупили вказаний борг вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. За таких обставин, представник вважає, що відсутні підстави для заміни сторони стягувача його правонаступником.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», грошові кошти у розмірі 7305798,17 грн. та судові витрати.

Так, у провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова знаходилася справа № 638/8103/13-ц за позовом ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту № CM-SME701/172/20080T1 від 14.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 договором поруки № SR-CME 701/172/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 в розмірі 7305798 грн.17 коп.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 березня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2013 року змінено. Зменшено суму стягнення солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CM-SME 701/172/2008 від 14 травня 2008 року з 7 305 798 грн. 17 коп. до 2 875 303 грн. 40 коп., що еквівалентно 343132.53 CHF заборгованості за кредитним договором № CM-SME 701/172/2008.

13.01.2018 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № СM-SME701/172/2008OT1UAH від 14.05.2008 перейшло до заявника.

Вказані обставини підтверджено копіями: договору факторингу б/н від 31.01.2018, витягу з Додатку №1 до договору факторингу б/н від 31.01.2018, акту №1 приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу б/н від 31.01.2018, підписаними сторонами договору.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 442 ЦПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Дослідивши надані заявником матеріали, суд вважає встановленим на підставі вказаних вище документів факт вибуття стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з кредитних відносин, що виникли між ним та ОСОБА_1 , та перехід його прав та обов`язків до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - правонаступника.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

При цьому суд зауважує, що юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Отже, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Аналогічні положення були закріплені у статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, що були чинними на час видачі виконавчих листів Дзержинським районним судом м. Харкова від 01.04.2014 по справі №638/8103/13-ц.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 статті 442 ЦПК передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

За змістом положень статей 55, 442 ЦПК України, статті 1, пункту 2 частини 4 статті 4, частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 30.07.2019 у справі № 5/128.

Натомість, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази звернення стягувача з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та докази відмови судом у задоволенні такої заяви.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Саме з цих підстав виконавчі листи, видані Дзержинським районним судом м. Харкова 01.04.2014 по справі № №638/8103/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 2 875 303 грн.40 коп. боргу та судового збору у розмірі 3441,00 грн., були повернуті стягувачу у вересні 2014 року (копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.09.2014 за виконавчими провадженнями №42922430 та №42922400 додані представником ОСОБА_1 до відзиву на заяву про заміну сторони правонаступником).

Представник боржника ОСОБА_1 у відзиві на заяву зауважив, що відповідно до ст.22 ЗУ "Про виконавче провадження" №606-ХІV в редакції, яка була чинна станом на момент проголошення рішення, видачі виконавчих листів та їх повернення державним виконавцем, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був встановлений - 1 рік. Тобто, після повернення стягувачу у вересні 2014 року виконавчих листів строк на повторне їх пред`явлення сплив у вересні 2015 року, а договір факторингу між стягувачем та заявником був укладений вже намного пізніше (31.01.2018) після спливу зазначеного строку. Тому у заявника на теперішній час відсутнє право на звернення з виконавчим листом для примусового виконання рішення суду апеляційної інстанції від 20.03.2014 у зв`язку з закінченням строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що є підставою для повернення стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.

З такими доводами боржника ОСОБА_1 суд не погоджується та вважає висновки щодо закінчення строку пред`явлення виконавчих листів від 01.04.2014р. до виконання передчасними, оскільки з наданих ним документів вбачається, що 16.09.2014 виконавчі листи повернуті стягувачу державним виконавцем з підстав, передбачених пунктом 2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999, а саме з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними.

Частина 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV передбачає право стягувача повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

При цьому положеннями частин 1, 2 статті 23 вказаного Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, правовий аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц.

Крім того, суд звертає увагу, що сторона виконавчого провадження не позбавлена можливості звернутися до суду з заявою в порядку ст. 433 ЦПК України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі пропущення його з поважних причин. Крім того, представник боржника в своїх запереченнях підтвердив, що виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення суду, а не з інших причин. Доказів фактичного виконання рішення суду повністю або частково щодо сплати заборгованості за кредитним договором або визнання недійсним договору факторингу від 31.01.2018 на час розгляду даної заяви ОСОБА_1 не надано. Крім того, докази закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по справі №638/8103/13ц з підстав, визначених ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV або ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, чи докази визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в матеріалах справи відсутні. Отже, підстави для відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні його правонаступником відсутні.

Суд враховує, що договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, ні учасниками справи, ні заінтересованими особами не оспорювався у визначеному законом порядку, жодних доказів того, що вказаний договір розірвано чи визнано недійсним суду не надано, а тому в силу статті 204 Цивільного кодексу України він є правомірним. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому листі суд має перевірити перехід прав кредитора, проте питання надання правової оцінки такому договору, виконання усіх похідних зобов`язань за вказаним договором становить окремий предмет спору та судового розгляду.

Вирішення питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання після спливу строку, встановленого ЗУ "Про виконавче провадження", та встановлення наявності або відсутності поважності причин його пропуску також є предметом розгляду в окремому провадженні.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

З урахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали справи та додані до заяв учасників документи, встановивши всі обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ЗУ "Про виконавче провадження", суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача її правонаступником – задовольнити.

Замінити стягувана Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (код ЄДРПОУ - 36789421) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код за ЄДРПОУ - 38750239) у цивільній справі № 638/8103/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя В. В. Щепіхіна