Рішення № 100845506, 27.10.2021, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/360/21

Провадження № 2-о/353/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.,

за участю: cекретарів судового засідання – Семаковської У.П., Антошківа І.В.,

заявника ОСОБА_1 та його представника – адвоката Греська В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тлумацька районна державна адміністрація, управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, Міністерство у справах ветеранів України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тлумацька районна державна адміністрація, управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, Міністерство у справах ветеранів України, звернулася в суд із заявою, в якій просив встановити факт його участі в наданні матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дверник, яке станом на сьогодні знаходиться на території Бещадського повіту Республіки Польща. В данному наседленому пункті він проживав разом із своєю сім`єю з моменту народження до 1946 року.

В період з 1943 року по 1945 рік на території села Дверник Лісківського повіту (сьогодні Бещадського повіту Республіка Польща) та на його околиях здійснювали свою діяльність та збройну боротьбу підрозділи Української повстанської армії та Ориганізації українських націоналістів. Факт діяльності вказаних збройних підрозділів на цій території підтверджується письмово зафіксованими свідченнями очевидців та жителів села.

Вказані дані зафіксовані в письмових свідченнях очевидця тих подій – ОСОБА_2 , відповідно до яких в період з 1943 року по 1945 рік на території села Дверник та його околиці активно здійснювали свою діяльність підрозділи ОУН та УПА. Зокрема, його брат ОСОБА_3 (псевдо ОСОБА_4 ) був бійцем УПА, а їхній батько – ОСОБА_5 в 1943 році був заступником станичного ОУН.

Вказав, що в період з 1943 року по 1945 рік він особисто та інші члени його сім`ї, що проживали на території с. Дверник, надавали матеріальну та інформаційну допомогу бійцям ОУН та УПА, які здійснювали свою діяльність як в с. Дверник, так і на його околицях.

Однак, підтвердити факт його допомоги підрозділам ОУН та УПА на території с. Дверник та його околицях в період з 1943 року по 1945 рік він не може підтвердити належними доказами, а тільки письмово зафіксованими свідченнями очевидців та показами свідків.

Зазначив, що станом на сьогодні він поіменований «братчиком» та є членом Всеукраїнського братства воїнів УПА ім. ген. Романа Шухевича – « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується відповідним посвідченням від 30.10.2014 року № НОМЕР_1 . У відповідності до пункту 3.1. Статуту Всеукраїнського братва воїнів УПА ім. ген. Романа Шухевича – ОСОБА_6 , статус «Братчик ОУН-УПА» мають особи, що є членами цієї організації та сповідують і визнають ідеали, за які боролися ОУН і УПА, активно підтримують статутну діяльність Організації, а також дотримуються високих моральних цінностей.

Необхідність підтвердження факту надання ним матеріальної та інформаційної допомоги бійцям ОУН та УПА, які здійснювали свою діяльність як в с. Дверник, так і на його околицях полягає в тому, що відсутність відповідних підтверджуючих документів першкоджають йому отримати у встановленому законом порядку статус учасника бойових дій, яких визнано борцями за незалежність України в порядку, визначеному п. 16 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку наданя статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у ХХ сталітті, затвердженого постановою КМУ від 10.07.2019 року № 604 (далі Порядок).

Повідомив, що у нього відсутні документи, які передбачені пунктом 5 Порядку, та які слугуватимуть підставою для надання комісією йому статусу учасника бойових дій, як особі яка брала участь у боротьбі за незалежність України у ХХ столітті. Також, він не може надати комісії показання щонайменше двох свідків, які отримали статус учасника бойових дій за такий період (такі свідки померли).

Тому він змушений звернрутися до суду із заявою про встановлення факту надання ним допомоги бійцям ОУН та УПА, які здійснювали свою діяльність в с. Дверник та на його околицях.

Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20.05.2021 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тлумацького районного суду. Викликано для допиту в судовому засіданні свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8

24.06.2021 року через підсистему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи - Міністерства у справах ветеранів України Максимчука О.О. надійшли письмові пояснення (а.с. 68-70), в яких він вказав, що заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із даною заявою з метою подальшого отримання статусу учасника бойових дій. Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у ХХ столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони «Карпатська Січ», Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що рішення про надання особам статусу учасника бойових дій приймається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореною Міноборони на підставі документів визначених у підпункті 14 пункту 13 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122, затвердженого в Міністверстві юстиції України від 24.04.2020 року за № 379/34662.

Архівні матеріали та інші документи мають бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи. За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законом порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, та отримали статус учасника бойових дій за такий період.

Вважає, що у разі підтвердження у судовому засіданні факту участі заявника в наданні матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік, з метою подальшого отримання статусу учасника бойових дій, вказаний факт може бути встановлений судом у разі якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який це посвідчує.

В судовому засіданні представник заявник ОСОБА_1 – адвокат Гресько В.В.заяву підтримав, з підстав зазначених в ній, просив її задовольнити та встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_1 брав участь в наданні матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав думку свого представника.

Представник заінтересованої особи - Тлумацької районної державної адміністраціїв судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 140).

Представник заінтересованої особи - управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністраціїв судове засідання не з`явився, 22.06.2021 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності та залишити вирішення процесуальниз питань на розсуд суду (а.с. 67).

Представник заінтересованої особи - Міністерство у справах ветеранів Українив судове засідання не з`явився, однак у письмових поясненнях просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 68-70).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що, зі слів батьків, йому відомо, що сім`я ОСОБА_9 була заможною, мала млин і пилораму. В період з 1943 року по 1945 рік вони надавали матеріальну допомогу збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української постанської армії, які діяли на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща, а саме надавали продукти харчування, гроші, одяг та пиломатеріали. Щоб на них не падала підозра, часто допомогу вищевказаним підрозділам передавали через ОСОБА_10 , який був малолітнього віку, він не виділявся серед інших дітей і міг безперешкодно рухатися по селу та околицях. Його брат та старший брат заявника були членами УПА. Ствердив, що його брат не отримував статус учасника бойових дій за вказаний період.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй конкретно не відомо чи сім`я ОСОБА_9 надавала матеріальну та інформаційну допомогу збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які діяли на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік, оскільки вона була дуже малою. Пам`ятає ОСОБА_10 в малолітньому віці, оскільки вони жили в одному селі і разом із іншими дітьми часто гралися. В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що зі слів матері йому відомо, що сім`я заявника часто допомагала підрозділам спротиву, які діяли на території села Дверник Ліськівського повіту, а саме надавали провізію, гроші. Мати розказувала, що малий ОСОБА_12 (заявник) носив партизанам дошки і доповідав про те, хто з ворогів був у селі, що в селі там відбувається. Ствердив, що його мати була учасником бойових дій, однак документів на підтвердження цього статусу вона не виробляла, тому підтвердити дані обставини документально він не може.

Суд, заслухавши заявника, представника заявника та свідків, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що згідно архівної довідки Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації № Д-1726-01/п. від 22.02.2001 року в документах обласного архіву значиться, що родина у складі: голови родини ОСОБА_13 , 1891 р.н., членів родини: ОСОБА_14 , 1908 р.н., ОСОБА_15 , 1930 р.н., ОСОБА_1 , 1932 р.н., ОСОБА_16 , 1940 р.н., ОСОБА_17 , 1946 р.н., у 1946 році була переселена у Тернопільську область з с. Дверник Лісківського повіту (Польща) (а.с. 15).

Нормами частини 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Тлумацького місцевого суду Івано-Франківської області від 17.01.2002 року по справі № 2-42/2002 р. рішеня комісії управління праці та соціального захисту населеня Тлумацької районної державної адміністрації від 07.06.2001 р. про відмову ОСОБА_1 (заявник) у надані статусу учасника війни – визнано неправомірним. Встановлено ОСОБА_1 (заявник) статус учасника війни, як такому, що підпадає під дію п. 2 ст. 9 Закону України «Про статус вереранів війни та гарантії їх соціального захисту» (а.с. 16-17).

Вищевказаним рішенням встановлено факт участі ОСОБА_1 (заявник) в роботі в індивідуальному сільському господарстві в тилу в період війни та послідуючого переселеня його сім`ї з Польщі на територію України.

Відповідно до повідомлення Українського інституту національної пам`яті Галузевого державного архіву (далі ГДА УІНП) № Г-179 від 22.03.2021 року (а.с. 27-28) надати інформацію стосовно перебування та діяльності підрозділів Організації українських націоналістів, Української повстанської армії та інших військових формувань, що боролися за незалежність України впродовж 1943-1945 років на території села Дверник, ГДА УІНП не має можливості. Для пошуку архівних даних про український визвольний рух рекомендвано звернутися в наступні установи: Галузевий державний архів Служби безпеки України; Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України; Інститут національної пам`яті – Комісію з переслідування за злочини проти польського народу.

Згідно повідомлень Галузевого державного архіву Служби безпеки України (далі ГДА СБУ) № 24/5-Г-928/40 від 02.04.2021 року, № 24/5-Г-928/40 від 09.04.2021 року у фонді 62 описі 4 ГДА СБУ зберігається 115 справ про діяльність ОУН і УПА на Закерзонні, зокрема, на Лемківщині, копії яких надійшли з Центрального архіву Міністерства внутрішніх справ і Адміністрації Республіки Польща у 1997-1999 р.р. Серед вказаних справ окремого масиву документів про діяльність підрозділів ОУН і загонів УПА в окрузі с. Дверник не вивлено. Для вирішення питання рекомендовано звернутися до Інституту національної пам`яті Республіки Польща (а.с. 31, 32).

Відповідно повідомлення Департаменту з питань режиму та службової діяльності міністерства внутрішніх справ України № 452АЗ/11 від 07.04.2021 року інформації про діяльність Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, інших збройних формувань у селі Дверник (Бещадського повіту, Підкарпатське воєводство, Польща) в 1943-1945 роках не виявлено. Рекомендовано для подальшого пошуку необхідної інформації звернутися до Галузевого державного архіву Служби безпеки України (а.с. 35).

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 30.10.2014 року ОСОБА_18 поіменований «братчик» та є членом Всеукраїнського братства воїнів УПА ім. ген. Романа Шухевича – « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 36).

У відповідності до пункту 3.1. Статуту Всеукраїнського братва ОУН-УПА ім. генерала Романа Шухевича – Тараса Чупринки членом Організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, досягли 18 років, вояки УПА, члени ОУН, які боролися за волю України і мають статус «комбатант ОУН-УПА» та активно сприяють виконанню статутних завдань Організації. Членами Організації також можуть особи, які сповідують і визнають ідеали за які боролися ОУН і УПА, активно підтримують статутну діяльність Організації, а також дотримуються високих моральних цінностей і мають статус «братчик ОУН-УПА» (а.с. 37-40).

Згідно повідомлення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області № Д-828/у від 30.11.2018 року було розглянуто спільно із спеціалістами управління соціального захисту населення РДА звернення ОСОБА_19 про наданя статусу станичного УПА або братчика. Відповідно встановлено, що в районі зареєстрована Тлумацька района станиця Бранства УПА Карпатського краю, до якої необхідно звернутися за інформацією про перелік документів необхідних для надання вищевказаного статусу. ОСОБА_20 повідомлено, що при райдержадміністрації є района комісія з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника бойових дій ОУН-УПА та ветерана-учасника ОУН, на яку останній подав документи і йому комісія рекомендувала знайти свідків, які б могли підтвердити факт надання допомоги українській повстанській армії (а.с. 41).

Відповідно до листа-повідомлення управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області № 1500/01-18 від 04.08.2020 року було звернення ОСОБА_1 (заявник) стосовно надання статусу ветерана-учасника ОУН-УПА, однак подати пакет документів на розгляд районної комісії не було можливості, осільки відсутні посвідчення двох свідків з числа ветеранів-учасників ОУН-УПА (а.с. 42).

Згідно листа-повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини О. Степаненко № 29603.4/Д-16667.3/20/25.1 від 23.10.2020 року було розглянуто звернення ОСОБА_1 (заявник) та встановлено, що згідно з отриманою у листі від 16.10.2020 року за № 198001-18 інформацією управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації ОСОБА_1 (заявник) не надано документів, які підтверджували б його належність до організації, зазначених в пункті 16 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарнтії їх соціального захисту», а також не залучено необхідних двох свідків. Відтак ОСОБА_1 (заявник) відмовлено в розгляді порушенного питання на засіданні Комісії з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника бойових дій ОУН-УПА та ветерана учасника ОУН-УПА Тлумацької районної державної адміністрації. За наслідками опрацювання інформації управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, а також надісланих ОСОБА_1 (заявник) копій документів підстав для вжиття Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини заходів реагування за зверненням ОСОБА_1 не встановлено. Повідомлено ОСОБА_1 (заявник), що у разу незгоди з данною відповіддю він може її оскаржии в порядку визначеному ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 43-44).

Положеннями ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони «Карпатська Січ», Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у ХХ столітті» передбачено, що борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань, зокрема Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що рішення про надання особам статусу учасника бойових дій приймається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореною Міноборони.

Пунктами 5 та 6 Порядку визначено, що підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів: документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України, що зазначені у пункті 1 цього Порядку; фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку; архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Зазначені архівні матеріали та інші документи, повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи. За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та отримали статус учасника бойових дій за такий період.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 та його представником надано друковане видання «Небередбачувана доля. Спомин» (а.с. 18-24), автором якого є ОСОБА_21 , в яких зафіксовано факти того, що в період з 1943 по 1945 рік на території села Дверник та його околиці активно здійснювали свою діяльність підрозділи ОУН та УПА. Зокрема факт того, що ОСОБА_3 (псевдо ОСОБА_4 , який, як вказує заявник, є його рідним братом) був бійцем УПА, а ОСОБА_5 (батько заявника) в 1943 році був заступником станичного ОУН.

Однак заявником ОСОБА_1 та його представником не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_3 був його рідним братом. Як вбачається з архівної довідки Державного архіву Львівської області Львівської обласної державної адміністрації № Д-1726-01/п від 22.02.2001 року при переселені членів родини ОСОБА_9 , з с. Дверник Лісківського повіту (Польща), ОСОБА_3 в склад сім`ї не входив. Крім того, заявником та його представником не підтверджено факт того, що батько заявника ОСОБА_13 отримував статус учасника бойових дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ствердили, що зі слів їхніх родичів їм відомо, що через заявника ОСОБА_1 батьки останнього передавали матеріальну допомогу збройним формуванням, які діяли на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік, однак заявником ОСОБА_1 та його представником, а також свідками не надано суду достатніх, належних та допустимих доказів того, що родичі свідків разом із ОСОБА_1 брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік, та отримали статус учасника бойових дій за такий період.

Враховуючи викладене, оскільки заявником ОСОБА_1 та його представником не доведено факт участі ОСОБА_1 в наданні матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік, то суд вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 263-265, 268, 273, 294, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту його участі в наданні матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам Організації українських націоналістів та Української повстанської армії на території та околицях села Дверник Ліськівського повіту (нині Бещанського повіту) Республіки Польща в період з 1943 року по 1945 рік - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. Лущак

Повний текст судового рішення складено «04» листопада 2021 року.