
Справа № 216/4459/21
провадження 2/216/2475/21
РІШЕННЯ
іменем України
03 листопада 2021 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю
секретаря судового засідання Клименко О.В.,
без участі сторін та згідно зі ст. 247 ЦПК України, без застосування технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
СУТЬ СПОРУ:
19.07.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, в якій просив визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 47,6 м.2, житловою площею 26,2 м.2; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Д»,; водяна колонка І; замощення II; паркан №1,2 яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, за якими 05 лютого 2020 року він звернувся до державного нотаріуса Першої криворізької Державної нотаріальної контори Шабліян Є.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . 05 лютого 2020 року державний нотаріус Першої криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М. виніс постанову про відмову йому у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.На підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2020 року йому було надано додатковий термін для прийняття спадщини. Після чого він знов звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та була заведена спадкова справа №12-2021. Більше з заявамипро прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальноїконтори ніхто не звертався.12 березня 2021 року він знову звернувся до державного нотаріуса Першої криворізької Державної нотаріальної контори Шабліян Є.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , але нотаріус знову відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на спадкове майно. Спадщина складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 47,6 м.2, житловою площею 26,2 м.2; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Д»,; водяна колонка І; замощення II; паркан №1,2 яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вартість спадкового майна становить 64174 грн відповідно до звіту за незалежною оцінкою. Згідно з довідкою наданою КП ДОР «Криворізьке БТІ» право власності на даний будинок на підставі договору купівлі-продажу має ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті із заявою про прийняття спадщини звертався його батько ОСОБА_2 , який також помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але свідоцтво про право на спадщину він так і не отримав. Тому він змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_4 , яка належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, не використала наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву, покладається на думку суду.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до архівних даних, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» а реєстровій книзі №5-63-663 на ім`я ОСОБА_5 (російською мовою) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.11.1962 Четвертою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі №2-995.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після його смерті із заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_2 , однак свідоцтво про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 не отримав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Після його смерті із заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_1 .
Постановою державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 05.02.2020 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку із тим, що ним було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 03.12.2020 ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 .
12.03.2021 постановою державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Степановичу В.В. було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності на майно.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки позивач звернулась до суду у зв`язку з неможливістю оформлення нею права на спадщину тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України, що регулюють питання спадкування та виникнення права на спадщину і його здійснення.
Відповідно до вимог діючого законодавства спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (статті 1216-1218 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Крім того порядок здійснення спадкоємцями права на спадщину визначено нормами глави 87 книги VI Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
При цьому частинами 1 та 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Також за приписами ч.ч. 1, 3 ст. 1296 та ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зверталась до нотаріальної контори із заявою про надання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , однак постановою державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Степановичу В.В. було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності на майно.
Але вказаний висновок, на думку суду, є хибним, оскільки відсутність реєстрації права власності на майно за ОСОБА_2 могло вплинути лише на його права як власника майна, а не як спадкоємця чи як спадкодавця, оскільки державній реєстрації підлягає право власності, а не право на спадщину і на це зверталась увага в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав». Зокрема в п. 6 вказаної Постанови ПВССУ зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.
Крім того згідно роз`яснень, викладених у п.п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі – Постанови ПВСУ №7), свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов`язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Також в Постанові ПВССУ №5 від 07.02.2014 наведено роз`яснення, за яким якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Більш того відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
А за приписами п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N296/5 (в редакції станом на момент прийняття рішення) якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням того, що в судовому порядку було встановлено набуття ОСОБА_2 права власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 47,6 м.2, житловою площею 26,2 м.2; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Д»,; водяна колонка І; замощення II; паркан №1,2 яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , тому позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 такого права з метою його реєстрації вважаються судом обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами цивільного законодавства, через що такі вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1221, 1223, 1261, 1266, 1268, 1296, 1297 ЦК України, п.п. 2, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N7, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 47,6 м.2, житловою площею 26,2 м.2; сарай літ. «Б»; сарай літ. «В»; погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Д»,; водяна колонка І; замощення II; паркан №1,2 яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривий Ріг, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
- відповідач: Криворізька міська рада, код ЄДРПОУ 33874388, місце розташування: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1.
Суддя М.В. Бутенко
Судове рішення № 100845364, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 03.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/4459/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: