Ухвала суду № 100845342, 05.11.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1101/21

Номер провадження 1-кп/194/73/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

при секретарі Клімової Д.В.,

за участю прокурора Сорокіна М.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених адвокатів Кожевнікова О.М., Мерешко М.Л., Голіцина О.М., Михайлюка Б.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2020 року за № 42020041880000098 за обвинуваченням відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2020 року за № 42020041880000098 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено та подано письмові клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що на даний час строк дії обраного у запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених, спливає, однак ризики, які існували на стадії досудового розслідування, і до теперішнього часу не перестали існувати та мають місце, у зв`язку з чим, виникає необхідність у продовженні стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчинені кримінальних правопорушень обвинуваченими, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПК України, а саме: ймовірність переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються останні, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними, у сукупності із даними про осіб обвинувачених, з огляду на наявність вказаних ризиків, що унеможливлює застосування до обвинувачених менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав, викладених у ньому, просив продовжити відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначив, що строки тримання під вартною обвинувачених закінчуються, ризики є наявними та більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам визначеним у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Мерешко М.Л. у судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити та змінити на більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого, оскільки прокурор лише перераховує ризики, однак ризики необґрунтовані. А також послався на письмові заперечення та зазначив, що обвинувачений ФОП, має батька інваліда. А також, просив визначити заставу у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Кожевніков О.М. у судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити та змінити на більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого, оскільки прокурор лише перераховує ризики, однак ризики необґрунтовані.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Голіцин О.М. у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, просив у задоволенні клопотання відмовити та змінити на більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого, оскільки прокурор лише перераховує ризики, однак ризики недоведені.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки він не порушував процесуальні обов`язки.

Захисник - адвокат Михайлюк Б.Л. у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачений раніше не судимий та не порушував процесуальні обов`язки на досудовому слідстві, а тому ризики необґрунтовані.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13.09.2021 р. продовжено відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.11.2021 р. включно.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , враховує ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, думку учасників судового процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, вважає за необхідне продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Суд також, враховує, що обвинувачені можуть знати про свідків, а тому перебуваючи на свободі зможуть на них впливати. Крім того, судом враховується те, що згідно пред`явленого обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачення, останні незаконно спільно діяли організованою групою на протязі тривалого строку та вчинили декілька кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Окрім цього, судом враховано, що суворість, передбаченого покарання, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ від 26.07.2011 р. у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисниками та обвинуваченими, що вони раніше не судимі, отримують доходи, мають сім`ю, а тому мають соціальні зв`язки, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисників та обвинувачених щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Суд, також вважає, що з урахуванням п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, та того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, не визначати останнім розмір застави, а тому клопотання захисника Мерешко М.Л. не підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає що продовження обвинуваченим строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ризики справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В свою чергу будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування та зміни стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим та ймовірну можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки у подальшому.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 176-177, 199, 331, 350, 369, 371-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань обвинувачених та захисників обвинувачених - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.01.2022 р. включно.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.01.2022 р. включно.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.01.2022 р. включно.

Строк дії ухвали встановити до 02.01.2022 р. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: В.О. Корягін