Рішення № 100844355, 04.11.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/985/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А. В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради

про

встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною.

В обгрунтування позову зазначила, що відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 21.05.1985 року с. Шевченкове с/рада Кілійського району Одеської області, ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис № 109 від 06.10.1967 року.

Шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 18.01.1986 року.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0564103, виданого 15.05.1998 року Головою Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_4 , яка поживає в с. Трудове Кілійського району Одеської області на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 05.05.1998 року № 229, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 25 664 гривні.

Мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді відповідної земельної частки (паю).

При зверненні до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу з метою прийняття спадщині, позивачу, як спадкоємцю першої черги, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, який при житті спадкодавця було втрачено.

Інших спадкоємців, після смерті матері позивача немає.

На підставі вищезазначеного позивач просить суд:

-встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4, 2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0564103, виданого 15.05.1998 року Головою Кілійської районної державної адміністрації;

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги позивача визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні за наявності для того законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 21.05.1985 року с. Шевченкове с/рада Кілійського району Одеської області, встановлено, що ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис № 109 від 06.10.1967 року, /а.с. 4/.

Шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 18.01.1986 року Миколаївською с/р Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 2 від 18.01.1986 року, /а.с. 5/.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0564103, виданого 15.05.1998 року Головою Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_4 , яка поживає в с. Трудове Кілійського району Одеської області на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 05.05.1998 року № 229, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4, 2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 25 664 гривні, /а.с.9/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30.01.2004 року Виконкомом Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 6 від 30.01.2004 року, /а.с. 6/.

Відповідно до довідки № 546 від 18.11.2019 року, виданої Трудівською сільською радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 постійно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1992 року до дня смерті. На день смерті ОСОБА_4 , за вказаною адресою була постійно зареєстрована дочка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1992 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , /а.с. 7/.

При зверненні до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу з метою прийняття спадщині, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, який при житті спадкодавця було втрачено.

Згідно довідки за вих. № 88 від 05.02.2004 року, виданої Трудівською сільською радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 проводила поховання матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , /а.с.8/.

Стосовно встановлення юридичного факту, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо встановлення факту належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0564103, виданого 15.05.1998 року Головою Кілійської районної державної адміністрації та беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідні юридичні факти, задовольняє зазначені вимоги.

Стосовно визнання права власності на спадкове майно за позивачем, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Частиною другою цієї статті визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

На підставі ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 6, 21, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки входить до компетенції голови районної державної адміністрації.

Згідно ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» земельний пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0564103, виданого 15.05.1998 року Головою Кілійської районної державної адміністрації.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудове», розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан