Рішення № 100843494, 05.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/942/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКО УКРАЇНА"

вул. Бандери Степана, буд. 7 кабінет 114, м. Житомир, 10029

ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-ТРЕЙД"

вул. Шевченка, 1Е, с. Ладинка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15570

про стягнення 433600,00грн

Представники учасників справи не прибули.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІКО УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-ТРЕЙД" про стягнення 433600,00грн грошових коштів, з яких 216800,00грн передоплати та 216800,00грн неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №_0806 від 08.06.2021.

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв`язку з чим отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 06.09.2021, відповідно до якого за кодом 42549744 в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМГ-ТРЕЙД", місцезнаходження: вул. Шевченка, 1Е, с. Ладинка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15570; не перебуває в процесі припинення.

Ухвалою суду від 07.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.10.2021. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строки для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив, заперечень.

Позивач отримав ухвалу від 07.09.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Ухвала суду від 07.09.2021 направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві і яка відповідає місцезнаходженню, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

У судове засідання 06.10.2021 учасники справи не прибули, заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 21.10.2021, про що на адреси сторін направлено ухвалу повідомлення від 06.10.2021.

20.10.2021 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі його представника. Також у заяві позивач зазначає, що позов підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 21.10.2021 учасники справи не прибули.

Згідно з трекінгу із сайту Укрпошти станом на 21.10.2021 ухвала від 06.10.2021, направлена на адресу відповідача, прямує до точки видачі/доставки.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 05.11.2021, про що на електронну пошту позивача та поштову адресу відповідача направлено ухвалу повідомлення від 21.10.2021.

У судове засідання 05.11.2021 учасники справи не прибули.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, розглянувши подані документи, суд встановив:

08.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМГ-ТРЕЙД" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІКО УКРАЇНА" (далі - покупець) було укладено договір поставки №_0806 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується продати, а покупець купити пиломатеріали обрізних хвойних порід (сухостій) - 40,0 м. куб., в подальшому - "товар", а також зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1, 2.2 договору товар зберігається у продавця до моменту експорту та вибирається само вивозом покупцем. Покупець не менше як за 7 днів до дати отримання товару повинен по факсу дати заявку продавцю на товар з зазначенням його кількості, сортності. Постачальник повинен в день отримання заявки покупця підтвердити заявку. У випадку прийняття заявки до виконання постачальник зобов`язаний виставити покупцю рахунок, в якому вказується: найменування товару. одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії. часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, ціна та вартість партії поставки.

Вартість та асортимент конкретної партії товару зазначається у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною договору, виходячи із ціни товару, передбаченої в п. 3.2 цього договору (п. 3.1 договору).

Ціна на товар є сталою і не може бути змінена в односторонньому порядку складає 5420,00грн без ПДВ (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець оплачує вартість замовленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, на наступних умовах:

4.1.1 покупець на умовах передоплати перераховує постачальнику аванс у розмірі 30% вартості партії поставки, вказаної у відповідному рахунку-фактурі;

4.1.2 остаточний розрахунок проводиться покупцем після отримання товару.

Згідно з п. 5.1 договору датою отримання товару є дата виписки видаткової накладної покупцю продавцем. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021 (п.7.1 договору).

Відповідачем на виконання умов Договору був виставлений рахунок №08/06/21-01 від 08.06.2021 на оплату пиломатеріалів хвойних порід (сухостій), кількістю 40,00 м.куб., за ціною 5420,00грн, вартістю 216800,00грн.

Позивач оплатив вартість товару повністю у сумі 216800,00грн, що підтверджується копією платіжного доручення №238 від 08.06.2021 та випискою по рахунку, які міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, відповідач, в обумовлений порядок та строк, поставку не здійснив.

31.08.2021 позивачем було направлено відповідачу претензію б/н від 28.08.2021 з вимогою у строк до 31.08.2021 усунути недоліки невиконання взятих на себе зобов`язань за угодою та повернути сплачені в якості передплати грошові кошти у розмірі 216800,00грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Діко Україна".

Претензія не отримана відповідачем, про що свідчить трекінг із сайту Укрпошти, виготовлений судом станом на 21.10.2021.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №_0806 від 08.06.2021 в частині поставки товару стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір поставки №_0806 від 08.06.2021, підписаний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не по пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст.663 ЦК України).

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2).

За висновком суду, доводи позивача про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки товару в обумовлений договором порядок та строк, не відповідають дійсності, оскільки виходячи зі змісту цього правочину, сторонами не погоджувались строки поставки товару, в той час як указаний договір (п.7.1.) є чинним.

Матеріали даної справи не містять будь-яких доказів на підтвердження звернення позивача з вимогою до відповідача щодо поставки оплаченого ним товару, обумовленого договором.

Претензія б/н від 28.08.2021, що направлена позивачем на поштову адресу відповідача, не отримана адресатом, містить вимогу лише щодо повернення коштів у сумі 216800,00грн.

Водночас судом враховано приписи статті 538 ЦК України за якими виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (частина 1). При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина 2). У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку в установлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (частина 4).

Проаналізувавши положення договору, суд дійшов висновку, що поставка товару мала бути здійснена відповідачем на умовах попередньої оплати, в той час як позивач виконав свій обов`язок з перерахунку відповідачу повної вартості товару.

Предметом позову в даній справі є повернення суми попередньої оплати за товар. Таким чином, до обставин, що підлягають установленню в межах наявного спору належать: факт порушення зобов`язань із своєчасної передачі оплаченого товару та наявність обов`язку щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар; наявність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій (неустойки) за порушення договірних зобов`язань.

Положеннями частини 1 статті 693 ЦК України унормовано, що якщо договором установлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, установлений Договором.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розмінні статей 76-79 ГПК України, не доведено порушення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, строки щодо поставки якого не погоджувались умовами договору, беручи до уваги, що вказаний правочин є чинним, сторонами в установленому законом порядку не розривався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 216800,00грн.

Вимога щодо стягнення неустойки у сумі 216800,00грн є похідною, а відтак не підлягає задоволенню, з огляду на наведені обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКО УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-ТРЕЙД" про стягнення 433600,00грн грошових коштів відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор