Рішення № 100843408, 26.10.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 925/383/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Вороний О.Г. - за довіреністю, Василега О.П. - адвокат

від відповідача: Гудзь О.С. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд”, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біг Стокер”, м. Черкаси

про розірвання договору та стягнення 1 750 000 грн 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд” (18036, м. Черкаси, Черкаська область, провулок А. Пашкевича, 2, код 33978232) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біг Стокер” (18009, м. Черкаси, Черкаська область, вул. Дахнівська, 29, код 40061996) про розірвання договору купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біг Стокер”, та стягнення частини збитків у розмірі 150 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач, в порушення ст. 663 Цивільного кодексу України та п.6.1 укладеного сторонами договору купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019, прострочив відвантаження котлів на 54 календарних дні, чим порушив істотні умови укладеного сторонами договору, що є підставою для розірвання договору. Позивач стверджує, що має право на відшкодування завданих йому збитків у результаті порушення відповідачем господарських зобов`язань.

Ухвалою від 03 квітня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позов розглядається судом з урахуванням збільшення позовних вимог, сума збитків 1 750 000,00 грн.

04 травня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги він не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів здійснення відповідачем істотного порушення умов договору купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019. Відповідач зазначив, що позивач отримав товар, при цьому, акт приймання товару за якістю позивачем не складено. З метою перевірки зауважень позивача до якості товару представники відповідача неодноразово прибували за місцем знаходження товару, проте не були допущені на територію позивача, що унеможливлювало будь-яку перевірку претензій покупця. Відповідач пропонував позивачу скласти спільний акт по якості товару, проте пропозиція була проігнорована. Договір в частині прийняття товару по якості покупцем грубо порушено, оскільки представники продавця не допускались до огляду товару, не брали участь у складанні жодного спільного акту щодо якості. Відповідач стверджує, що всі обов`язки продавцем було виконано одразу після виконання зустрічних обов`язків покупцем. Товар, поставлений відповідачем позивачу, відповідає стандартам, які ставляться до аналогічного обладнання, як це і передбачено п. 4.1 договору купівлі-продажу котлів опалювальних № 01/08 від 14 серпня 2019 року, успішно пройшов комплексне випробування та пусконалагоджувальні роботи.

Також у відзиві на позов відповідач просить стягнути з позивача понесені ним судові витрати. Відповідач подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких включив витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

04 травня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 21 травня 2020 року Господарський суд Черкаської області переніс розгляд справи у підготовчому засіданні на 18 червня 2020 року.

Ухвалою від 18 червня 2020 року Господарський суд Черкаської області переніс розгляд справи у підготовчому засіданні до завершення карантину.

Ухвалою від 15 липня 2020 року Господарський суд Черкаської області призначив підготовче засідання на 10 вересня 2020 року.

09 вересня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої викладені у відзиві заперечення останній вважає необґрунтованими, а додані до відзиву докази такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою від 10 вересня 2020 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд” про відкладення розгляду справи; підготовче засідання відклав на 27 жовтня 2020 року.

Ухвалою від 27 жовтня 2020 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи; підготовче засідання відклав на 19 листопада 2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Чевгуза О.В. на лікуванні судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 19 листопада 2020 року не відбулося.

Ухвалою від 01 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області переніс розгляд справи у підготовчому засіданні на 15 грудня 2020 року.

17 листопада 2020 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить розірвати договір купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019 та стягнути суму збитків у розмірі 1 750 000 грн.

14 грудня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог покупець власними силами та за свій рахунок здійснив демонтаж одного опалювального котла. Однак позивач до позовної заяви додав копію листа № 36 від 16.12.2019, яким на адресу відповідача направлено рахунок № БУ-0000021 від 16.12.2019, згідно з яким вартість відшкодування витрат на демонтаж двох котлів склала 97 512,00 гривень.

Ухвалою від 15 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв до розгляду та задовольнив заяву позивача про збільшення позовних вимог; призначив судову товарознавчу експертизу у справі, проведення якої доручив Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, 18009).

22 лютого 2021 року від судового експерта надійшло клопотання від 18.02.2021 № СЕ-19/124-21/442-ТВ про зміну поставлених питань, з яких має бути проведена експертиза.

Ухвалою від 24.02.2021 Господарський суд Черкаської області провадження у справі 925/383/20 поновив; призначив судове засідання для розгляду клопотання на 18 березня 2021 року.

Ухвалою від 25 березня 2021 року Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання експерта; витребував у Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали справи № 925/383/20; призначену судову товарознавчу експертизу у справі № 925/383/20 доручив Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі № 925/383/20 зупинив до завершення призначеної у даній справі експертизи.

07 травня 2021 року від завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 22.04.2021 № 23/10-15/398-21, відповідно до якого повертається без виконання ухвала про призначення товарознавчої експертизи у справі № 925/383/20 від 25.03.2021 у зв`язку з відсутністю в штаті Черкаського відділення КНДІСЕ експерта з даного виду досліджень.

Ухвалою від 31.05.2021 Господарський суд Черкаської області провадження у справі 925/383/20 поновив та призначив підготовче засідання.

09 червня 2021 року до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії висновку експертного дослідження Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою від 14.06.2021 Господарський суд Черкаської області проведення призначеної ухвалою від 15 грудня 2020 року судової товарознавчої експертизи у справі №925/383/20 доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; матеріали справи №925/383/20 надіслав Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі №925/383/20 зупинив до завершення призначеної у даній справі експертизи.

29 липня 2021 року від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 15.07.2021 №8774-21, відповідно до якого ухвала від 14.06.2021 залишена без виконання, оскільки вирішення питань інженерно-технічного та технологічного характеру передбачає застосування знань в галузі технології виготовлення, монтажу та експлуатації опалювального обладнання, а саме твердопаливних котлів, а в інституті такі вузьконаправлені фахівці відсутні.

Ухвалою від 07.09.2021 Господарський суд Черкаської області провадження у справі 925/383/20 поновив та призначив підготовче засідання на 09 годину 30 хвилин 05 жовтня 2021 року.

27 вересня 2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з тим, що останній перебуватиме у щорічній основній відпустці.

05 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи - копій квитанцій та описів вкладень до цінного листа.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника позивача про приєднання доказів, долучив до матеріалів справи копії квитанцій та описів вкладень до цінного листа; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні згідно з ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи представників позивача з приводу заявлених позовних вимог, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено такі обставини.

14 серпня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» (позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» (відповідач у справі), було укладено договір купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 ( далі по тексту Договір № 01/08 від 14.08.2019).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 01/08 від 14.08.2019 відповідач зобов`язався продати, а позивач купити два опалювальні твердопаливні котли AKU-800.

Відповідно до п. 3.2.1 та п. 3.2.2 Договору № 01/08 від 14.08.2019, позивач мав здійснити оплату протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору в розмірі 875000,00 грн та протягом десяти банківських днів з моменту першої оплати цього договору суму 875000,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Згідно з п. 5.1. та п. 5.8. Договору № 01/08 від 14.08.2019 відповідач зобов`язався здійснити відвантаження товару до 01.10.2019 після надходження оплати згідно з п. 3.2.1. та 3.2.2. договору та разом з товаром передати позивачу видаткову, податкову та товаротранспортну накладні, специфікацію, копію сертифікату якості та технічну документацію (інструкцію, техпаспорт).

Відповідно до п. 6.1 Договору № 01/08 від 14.08.2019 відповідач до 10.10.2019 зобов`язався здійснити монтаж опалювальних котлів, їх підключення до тепло-механічного пункту, здійснити врізку до діючого теплопроводу та провести пусконалагоджувальні роботи. Після проведення вказаних робіт, за умови належної роботи змонтованих та налагоджених котлів, сторони здійснюють передачу котлів від відповідача позивачу, з оформленням акту приймання-передачі.

Договір підписаний директорами обох сторін та скріплений їх печатками, копія вказаного договору знаходиться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 12-15).

На виконання п. 3.2.1 та п. 3.2.2 Договору № 01/08 від 14.08.2019, позивач, платіжними дорученнями №1983 від 16.08.2019, на суму 875000,00 грн та № 2001 від 28.08.2019, на суму 875000,00 грн, перерахував на рахунок відповідача 1750000,00 грн, в рахунок часткової оплати замовлених опалювальних котлів (т. 1, а.с. 17-18).

18.11.2019 відповідачем було здійснено відвантаження котлів, підчас якого документів про прийняття позивачем котлів сторонами не складалися, в силу положень передбачених п. 6.1 укладеного між ними Договору № 01/08 від 14.08.2019.

До матеріалів справи акту приймання-передачі по договору № 01/08 від 14.08.2019 сторонами надано не було.

В позовній заяві позивач зазначає, що починаючи з 18.11.2019 відповідач в присутності представників позивача протягом тижня намагався здійснити пуско-налагоджувальні роботи опалювальних твердопаливних котлів. Однак, пуско-налагоджувальні роботи виконані не були.

Про вказані обставини позивач неодноразово повідомляв відповідача шляхом направлення вимог № 28 від 26.11.2019, № 29 від 29.11.2019 року, №32 від 04.12.2019, комісійного акту від 30.11.2019, від 02.12.2019, але вимоги залишені без відповідного реагування, зокрема і щодо усунення недоліків (т. 1, а.с. 19-30). Окрім того, позивачем було повідомлено відповідача про наявність акту технічного стану теплогенератора (котла) на соломі за № 538 від 10.12.2019, яким встановлено невідповідність котлів технічним та якісним характеристикам.

11.12.2019 відповідач направив позивачу листи за № 11-12, № 12-12, в яких пропонувалось провести контрольну топку та навчання персоналу. Також зазначено, що вимоги позивача не мають ніяких підстав.

Проте, позивач стверджує, що таке реагування є формальним, щоби в подальшому уникнути відповідальності за неналежне виконання умов договору, оскільки такі листи датовані однією датою, а їх зміст не відповідає фактичним обставинам.

12.12.2019 позивач направив відповідачу претензію - повідомлення №34 про необхідність придбання нового котла та запропонував здійснити демонтаж змонтованих котлів, в матеріалах справи міститься копія листа з доказами направлення відповідачу (т. 1, а.с. 30-31). Однак, відповідач на вказану дату та час не направив своїх представників для проведення зазначених робіт, про причини неявки не повідомив.

13.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд” з товариством з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ЗМК” уклали контракт на виготовлення та поставку обладнання № RAU-2-600M/12/11-1 (т.1, а.с. 45-49).

В позовній заяві позивач пояснив, що контракт був підписаний з метою недопущення зупинення господарської діяльності підприємства та розриву труб системи опалення під час морозів, забезпечення теплом будівель та цехів, позивач був вимушений придбати інший опалювальний котел, який відповідає вимогам необхідним для забезпечення теплом будівель та цехів позивача.

Таким чином, позивач власними силами та за свій рахунок здійснив демонтаж одного опалювального котла та встановив опалювальний котел належної якості.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір № 01/08 від 14.08.2019, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання виконавцем його зобов`язань, передбачених законом або Договором.

Зокрема, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом, та визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору, а також терміну “шкода”, який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, наразі істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Таким чином, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Отже, чинним законодавством передбачене право сторони за договором на звернення до суду з вимогою розірвати такий договір у разі невиконання зобов`язань однієї зі сторін, якщо вбачається істотне порушення його умов.

Таким чином, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17 від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17 від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства судом встановлено, що договір купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019, укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини. На виконання умов договору (п. 3.2.1 та п. 3.2.2) позивач, платіжними дорученнями №1983 від 16.08.2019, на суму 875000,00 грн та № 2001 від 28.08.2019, на суму 875000,00 грн, перерахував на рахунок відповідача 1750000,00 грн, в рахунок часткової оплати замовлених опалювальних котлів (т. 1, а.с. 17,18).

18.11.2019 відповідачем було здійснено відвантаження котлів. В присутності представників позивача, протягом тижня відповідач намагався здійснити пуско-налагоджувальні роботи опалювальних твердопаливних котлів. Однак, пуско-налагоджувальні роботи виконані не були.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що поставка замовлених позивачем котлів вважатиметься здійсненою відповідачем виключно в разі відвантаження товару, передачі супровідної документації та виконання всього комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт, факт виконання яких засвідчується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі.

Суд приходить до висновку, що єдиним достовірним доказом виконання відповідачем його обов`язків по договору № 01/08 від 14.08.2019 має бути акт приймання-передачі, складений по факту відвантаження опалювальних котлів, виконання робіт з їх монтажу, підключення до тепло-механічного пункту, здійснення врізки до діючого теплопроводу та проведення пусконалагоджувальних робіт.

За результатами розгляду справи, сторонами було доведено виконання лише першого етапу поставки товару – відвантаження на території позивача замовлених ним котлів, тоді як передача всього обсягу супровідної документації (зокрема інструкції та техпаспорту) та виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт свого підтвердження належним доказом не знайшли.

При цьому, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строків поставки, оскільки відвантаження котлів відбулось 18.11.2019, тоді як за умовами укладеного сторонами договору воно мало відбутись до 01.10.2019, а весь комплекс обов`язків постачальника мав бути виконаний не пізніше 10.10.2019.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач подав до матеріалів справи відзив, в якому зазначив, що на замовлення позивача ним було виготовлено та поставлено за адресою відповідача два опалювальні твердопаливні котли АКU-800, після чого здійснив пуско-налагоджувальні роботи. Таким чином, за твердженням відповідача, ним було в повному обсязі виконано умови укладеного з позивачем договору.

На підтвердження вказаних заперечень проти позовних вимог, відповідачем до матеріалів справи надано копії адресованих позивачу листів та ряд актів, складених та підписаних його працівниками.

Крім того, за клопотанням відповідача, ухвалою від 15.12.2020 судом була призначена експертиза, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи мають недоліки, якщо мають, то які саме, опалювальні твердопаливні котли АКU-800, виготовлені та змонтовані Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Біг Стокер на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Добробуд відповідно до договору купівлі-продажу котлів опалювальних №01/08 від 14.08.2019, які знаходяться за адресою: провулок Анатолія Пашкевича, 2, м. Черкаси?

- чи можлива експлуатація твердопаливних котлів АКU-800, виготовлених та змонтованих Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Біг Стокер на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Добробуд за наявності виявлених недоліків?

07 травня 2021 року від завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 22.04.2021 № 23/10-15/398-21, відповідно до якого повертається без виконання ухвала про призначення товарознавчої експертизи у справі № 925/383/20 від 25.03.2021 у зв`язку з відсутністю в штаті Черкаського відділення КНДІСЕ експерта з даного виду досліджень.

Ухвалою від 14.06.2021 Господарський суд Черкаської області проведення призначеної ухвалою від 15 грудня 2020 року судової товарознавчої експертизи у справі №925/383/20 доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

29 липня 2021 року від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 15.07.2021 №8774-21, відповідно до якого ухвала від 14.06.2021 залишена без виконання, оскільки вирішення питань інженерно-технічного та технологічного характеру передбачає застосування знань в галузі технології виготовлення, монтажу та експлуатації опалювального обладнання, а саме твердопаливних котлів, а в інституті такі вузьконаправлені фахівці відсутні.

09.06.2021 позивачем було подано до суду копію висновку експертного дослідження 8/8 від 30.12.2020, виконаного на його замовлення Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

В той же час, враховуючи те, що заявлені позовні вимоги мотивовані твердженням про відсутність факту поставки товару в розумінні умов укладеного сторонами договору та не ґрунтуються на твердженнях про невідповідність поставленого товару вимогам якості, суд не приймає до уваги при винесенні рішення поданий позивачем експертний висновок. В зв`язку з наведеним, також є недоцільним повторне призначення судової експертизи з дорученням її проведення іншій експертній установі.

Суд критично оцінює надані відповідачем до матеріалів справи акти контрольного випробування робочих температур обладнання від 22.11.2019, випробування устаткування від 29.11.2019, відмову від підпису акту випробування устаткування від 29.11.2019, про відмову від допуску для перевірки роботи обладнання від 05.12.2019 та 13.12.2019, оскільки вказані документи складені відповідачем в односторонньому порядку та доказів звернення до позивача з вимогою їх підписання, відповідачем не надано.

Отже, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач не здійснив своєчасну поставку замовлених позивачем опалювальних котлів та не виконав передбачені укладеним між сторонами договором пуско-налагоджувальні роботи, таким чином, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, наслідком чого є виникнення у позивача права вимагати його розірвання та відшкодування завданих збитків.

Таким чином, відповідач, не виконавши свої зобов`язання щодо умов договору, фактично позбавив позивача того, на що останній розраховував при укладенні договору купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем належним чином доведено існування факту порушення відповідачем умов спірного Договору, наявність якого виходячи з системною аналізу ст. 651 Цивільного кодексу України може бути підставою для розірвання спірного правочину в судовому порядку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Наведене відповідає позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18.

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання спірного договору є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач поніс збитки, які полягають у сплаті відповідачу суми попередньої оплати у розмірі 1 750 000,00 грн.

Частини 4, 5 ст. 653 ЦК України передбачають, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормами ч. 2 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

18 лютого 2020 року позивач надіслав відповідачу пропозицію розірвати договір купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019 за згодою сторін (наслідки розірвання передбачені угодою про розірвання). Разом із пропозицією позивачем направлено на адресу відповідача підписані директором та завірені печаткою товариства в двох примірниках угоду про розірвання договору купівлі-продажу котлів опалювальних за № 01/08 від 14.08.2019.

Зазначена пропозиція була отримана відповідачем 19.02.2020, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з офіційного веб сайту Укрпошти, проте залишена ним без реагування.

Частинами 1 та 4 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Нормами ч. 5 ст. 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Стаття 653 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Підставою для розірвання укладеного між сторонами договору є істотне порушення відповідачем його умов, що надає позивачу право на відшкодування заподіяних цим збитків.

Положеннями ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, враховуючи те, що на виконання умов договору купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 1 750 000,00 грн, в зв`язку з розірвання вказаного договору, для відновлення порушеного права позивача, з відповідача на його користь підлягають стягненню грошові кошти в сумі 1750 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо понесених судових витрат відповідача, пов`язаних з розглядом даної справи, суд зазначає наступне. Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір купівлі-продажу опалювальних котлів № 01/08 від 14.08.2019, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біг Стокер”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біг Стокер” (18009, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 29, код 40061996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний центр “Добробуд”, (18036, Черкаська область, м. Черкаси, провулок А. Пашкевича, 2, код 33978232) – 1 750 000,00 грн збитків та 28352,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 05 листопада 2021 року

Суддя О.В. Чевгуз