Рішення № 100843276, 05.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3626/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-М-СЕРВІС" до Державного підприємства "Харківський механічний завод" про стягнення 40161,26 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс-М-Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський механічний завод" про стягнення збитків у розмірі 40161,26 грн., завданих, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в порядку п. 201.10 ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 15.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 15.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс-М-Сервіс" (позивач) та Державним підприємством "Харківський механічний завод" (відповідач) було укладено договір оренди № 19/04-19, у відповідно до умов якого, відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м. та частина коридору площею 15,0 кв.м. на 2-му поверсі двоповерхової прибудови до адміністративно-виробничого корпусу, інв. № 1636 на території ДП "Харківський механічний завод" за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6, та перебуває на балансі відповідача, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 10 грудня 2018 року виконаним суб`єктом оціночної діяльності Інвестиційно-консалтинговою Компанією "Проконсул" та становить 121500,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата перераховується позивачем щомісячно, у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується:

- 30% від суми орендної плати безпосередньо до Державного бюджету;

- 70% від суми орендної плати на рахунок відповідача.

Пунктом 3.2 договору передбачена, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 та ЗУ від 06.09.2012 року № 5213-VI і становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2019 року - 1837,08 грн. (згідно Додатку № 2).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору, сторонами було підписано наступні акти виконаних робіт: № МЗ-0000083 від 28.02.2021 року на суму 1724,86 грн., № МЗ-0000158 від 31.03.2021 року на суму 1754,18 грн., № МЗ-0000213 від 30.04.2021 року на суму 1766,46 грн., № МЗ-0000305 від 31.05.2021 року на суму 1789,43 грн., № МЗ-0000363 від 30.06.2021 року на суму 1793,00 грн., № МЗ-0000406 від 31.07.2021 на суму 1794,79 грн.

Позивачем було здійснено оплати на виконання зазначених актів, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 45 від 26.02.2021 року на суму 1800,00 грн. ,№ 66 від 24.03.2021 року на суму 2000,00 грн., № 89 від 21.04.2021 року на суму 900,00 грн., № 96 від 23.04.2021 року на суму 1800,00 грн., № 172 від 26.07.2021 року на суму 1800,00 грн.

На виконання даного договору між Позивачам та Відповідачем було узгоджено наступні рахунки- фактури на відшкодування 30% ПДВ орендної плати: Рахунок-фактура № МЗ-0000242 від 28.02.2021 р на суму 123,21грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000422 від 31.03.2021р на суму 125,30грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000556 від 30.04.2021 р на суму 126,18грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000744 від 31.05.2021р на суму 127,82грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000850 від 30.06.2021р на суму 128,07грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000969 від 31.07.2021р на суму 128,20грн.

Вищезазначені рахунки були оплачені позивачем, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 46 від 26.02.2021р. на суму 150,00 грн., № 64 від 24.03.2021р. на суму 150,00 грн., № 95 від 23.04.2021р. на суму 150,00 грн., № 116 від 28.05.2021р. на суму 200,00 грн., № 140 від 29.06.2021р. на суму 300,00 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач по рушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору №19/04-19 від 01.04.2019 р. складає: 2733,33 грн.

01.12.2019 року між сторонами було укладено договір оренди № 71/12-19, у відповідно до умов якого, відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення на дільниці ливарного цеху (інв. № 204) а саме: частина приміщення одноповерхової будівлі шихтового двору ливарного цеху (інв. № 204) площею 277,8 кв.м.; відкриті майданчики з бетонним покриттям площею 733,9 кв.м. (загальна площа 1011,7 кв.м.) на території ДП "Харківський механічний завод" за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6, та перебуває на балансі відповідача, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 липня 2019 року виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Сорокіним Сергієм Вікторовичем та становить 1224700,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата перераховується позивачем щомісячно, у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується:

- 30% від суми орендної плати безпосередньо до Державного бюджету;

- 70% від суми орендної плати на рахунок відповідача.

Пунктом 3.2 договору передбачена, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 та ЗУ від 06.09.2012 року № 5213-VI і становить без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2019 року - 15477,25 грн. (згідно Додатку № 2).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору, сторонами було підписано наступні акти виконаних робіт: Акт № МЗ-0000082 від 28.02.2021 р., на суму 14962, 84 грн.; Акт № МЗ-0000149 від 31.03.2021 р., на суму 15217,20 грн.; Акт № МЗ-0000212 від 30.04.2021 р., на суму 15323,72 грн.; Акт № МЗ-0000293 від 31.05.2021 р. на суму 15522,94 грн., Акт № МЗ-0000350 від 30.06.2021 р. на суму 15553,98 грн., Акт № МЗ-0000408 від 31.07.2021 р. на суму 15569,53 грн.

Позивачем було здійснено оплати на виконання зазначених актів, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 41 від 26.02.2021р. на суму 15000,00 грн., № 65 від 24.03.2021р. на суму 8350,00 грн., № 69 від 26.03.2021р. на суму 6650,00 грн., № 87 від 21.04.2021р. на суму 7600,00 грн., № 93 від 23.04.2021р. на суму 7600,00 грн., № 114 від 28.05.2021р. на суму 5660,00 грн., № 138 від 29.06.2021р. на суму 15950,00 грн., № 165 від 21.07.2021р. на суму 8000,00 грн., № 171 від 26.07.2021р. на суму 12000,00 грн.

На виконання даного договору між Позивачам та Відповідачем було узгоджено наступні рахунки- фактури на відшкодування 30% ПДВ орендної плати: Рахунок-фактура № МЗ-0000240 від 28.02.2021р на суму 1068,78 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000403 від 31.03.2021р на суму 1086,94 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000554 від 30.04.2021р на суму 1094,55 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000721 від 31.05.2021р на суму 1108,78 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000825 від 30.06.2021 р на суму 1111,00 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000973 від 31.07.2021 р на суму 1112,11 грн.

Вищезазначені рахунки були оплачені позивачем, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 42 від 26.02.2021р. на суму 1700,00 грн., № 67 від 26.03.2021р. на суму 1200,00 грн., № 85 від 21.04.2021р. на суму 600,00 грн., № 92 від 23.04.2021р. на суму 600,00 грн., № 113 від 28.05.2021р. на суму 1450,00 грн., № 141 від 29.06.2021р. на суму 1200,00 грн., № 174 від 26.07.2021р. на суму 300,00 грн.

Вищезазначені рахунки були оплачені позивачем, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 42 від 26.02.2021р. на суму 1700,00 грн., № 67 від 26.03.2021р. на суму 1200,00 грн., № 85 від 21.04.2021р. на суму 600,00 грн., № 92 від 23.04.2021р. на суму 600,00 грн., № 113 від 28.05.2021р. на суму 1450,00 грн., № 141від 29.06.2021р. на суму 1200,00 грн.,№ 174 від 26.07.2021р. на суму 300,00 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач по рушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору №71/12-19 від 01.12.2019 р. складає: 21518,33 грн.

01.12.2019 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 73/12-19, у відповідно до умов якого, відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення на другому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративно-виробничого корпусу, інв. № 1636, загальною площею 31,0 кв.м. на території ДП "Харківський механічний завод" за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6, та перебуває на балансі відповідача, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 липня 2019 року виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Сорокіним Сергієм Вікторовичем та становить 142900,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата перераховується позивачем щомісячно, у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується:

- 30% від суми орендної плати безпосередньо до Державного бюджету;

- 70% від суми орендної плати на рахунок відповідача.

Пунктом 3.2 договору передбачена, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 та ЗУ від 06.09.2012 року № 5213-VI і становить без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2019 року - 2167,09 грн. (згідно Додатку № 2).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору, сторонами було підписано наступні акти виконаних робіт: Акт № МЗ-0000081 від 28.02.2021 р., на суму 1953,48 грн.; Акт № МЗ-0000148 від И.03.2021 р., на суму 1986,68 грн.; Акт № МЗ-0000211 від 30.04.2021 р., на суму 2000,59 грн.; Акт N1° МЗ-0000292 від 31.05.2021 р. на суму 2026,60 грн., Акт № МЗ-0000349 від 30.06.2021 р. на суму 2030,65 грн., Акт № МЗ-0000407 від 31.07.2021 р. на суму 2032,68 грн.

Позивачем було здійснено оплати на виконання зазначених актів, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 44 від 26.02.2021р. на суму 2000,00 грн., № 70 від 26.03.2021р. на суму 2000,00 грн., № 88 від 21.04.2021р. на суму 1000,00 грн., № 94 від 23.04.2021р. на суму 1000,00 грн., № 115 від 28.05.2021р. на суму 1500,00 грн., № 139 від 29.06.2021р. на суму 2000,00 грн., № 173 від 26.07.2021р. на суму 2200,00 грн.

На виконання даного договору між Позивачам та Відповідачем було узгоджено наступні рахунки- фактури на відшкодування 30% ПДВ орендної плати: Рахунок-фактура № МЗ-0000238 від 28.02.2021р на суму 139,53 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000401 від 31.03.2021р на суму 141,91 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000552 від 30.04.2021р на суму 142,90 грн.; Рахунок-фактура № МЗ- 0000719 від 31.05.2021р на суму 144,76грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000823 від 30.06.2021 р на суму 145,05 грн.; Рахунок-фактура № МЗ-0000971 від 31.07.2021р на суму 145,19 грн.

Вищезазначені рахунки були оплачені позивачем, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 43 від 26.02.2021р. на суму 150,00 грн., № 68 від 26.03.2021р. на суму 150,00 грн., № 86 від 21.04.2021р. на суму 150,00 грн., № 118 від 28.05.2021р. на суму 190,00 грн., № 142 від 29.06.2021р. на суму 250,00 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач по рушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору №73/12-19 від 01.12.2019 р. складає 2 840,00 грн.

01.04.2019 року між сторонами було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг та компенсацію плати податку на землю № 20/04-19, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язався надавати комунальні та експлуатаційні послуги для забезпечення господарської діяльності позивача, а позивач зобов`язався вчасно сплачувати надані послуги, та компенсувати відповідачу частину плати податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення на другому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративно-виробничого корпусу, інв. № 1636, загальною площею 31,0 кв.м.).

Відповідно до п. 1.2 договору, даний договір є невід`ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 19/04-19 від 01.04.2019 року і діє весь строк його дії.

Пунктом 3.6 договору визначено, що плата за надані послуги перераховується на розрахунковий рахунок відповідача в наступному порядку:

- попередня оплата в сумі 100% від середньомісячної вартості послуг за останні шість місяців до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку;

- кінцевий розрахунок проводиться позивачем на основі підписаного акту виконаних робіт до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначеного договору між Позивачам та Відповідачем було підписано наступні Акти виконаних робіт: Акт № МЗ-0000097 від 28.02.2021 р. на суму 8820,58 грн., Акт № МЗ-0000164 від 31.03.2021 р. на суму 6973,57 грн., Акт № МЗ-0000227 від 30.04.2021 р. на суму 3810,85 грн., Акт № МЗ-0000269 від 31.05.2021 р. на суму 1394,83 грн., Акт № МЗ-0000334 від 30.06.2021 р. на суму 1823,93 грн., Акт № МЗ-0000422 від 31.07.2021 р. на суму 2719,22 грн.

Позивачем було здійснено оплату за вищезазначеними актами, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 33 від 15.02.2021р. на суму 9187,56 грн., № 56 від 17.03.2021р. на суму 8687,56 грн., № 79 від 16.04.2021р. на суму 6809,18 грн., № 108 від 19.05.2021р. на суму 3810,85 грн., № 129 від 18.06.2021р. на суму 1487,46 грн., № 162 від 16.07.2021р. на суму 1727,08 грн., № 183 від 09.08.2021р. на суму 1900,00 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач по рушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору № 20/04-19 від 01.04.2019 р. складає 4 257,16 грн.

01.12.2019 року між сторонами було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг та компенсацію плати податку на землю № 72/12-19, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язався надавати комунальні та експлуатаційні послуги для забезпечення господарської діяльності позивача, а позивач зобов`язався вчасно сплачувати надані послуги, та компенсувати відповідачу частину плати податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.2 договору, даний договір є невід`ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 71/12-19 від 01.12.2019 року і діє весь строк його дії.

Пунктом 3.6 договору визначено, що плата за надані послуги перераховується на розрахунковий рахунок відповідача в наступному порядку:

- попередня оплата в сумі 100% від середньомісячної вартості послуг за останні шість місяців до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку;

- кінцевий розрахунок проводиться позивачем на основі підписаного акту виконаних робіт до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначеного договору між Позивачам та Відповідачем було підписано наступні Акти виконаних робіт: Акт № МЗ-0000065 від 28.02.2021 р. на суму 8512,20 грн., Акт № МЗ-0000127 від 31.03.2021 р. на суму 8512,20 грн., Акт № МЗ-0000191 від 30.04.2021 р. на суму 8512,20 грн., Акт № МЗ-0000254 від 31.05.2021 р. на суму 8512,20 грн., Акт № МЗ-0000317 від 30.06.2021 р. на суму 8512.20 грн., Акт № МЗ-0000383 від 31.07.2021 р. на суму 8512,20 грн.

Позивачем було здійснено оплату за вищезазначеними актами, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 35 від 15.02.2021р. на суму 8512,20 грн., № 58 від 17.03.2021р. на суму 8512,20 грн., № 80 від 16.04.2021р. на суму 8512.20 грн., № 110 від 19.05.2021р. на суму 8512,20 грн., № 131 від 18.06.2021р. на суму 8512,30 грн., № 164 від 16.07.2021р. на суму 8512,10 грн., № 184 від 09.08.2021р. на суму 8512,20 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач в порушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору №72/12-19 від 01.12.2019 р. складає 8 512,20 грн.

01.12.2019 року між сторонами було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг та компенсацію плати податку на землю № 74/12-19, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язався надавати комунальні та експлуатаційні послуги для забезпечення господарської діяльності позивача, а позивач зобов`язався вчасно сплачувати надані послуги, та компенсувати відповідачу частину плати податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.2 договору, даний договір є невід`ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 73/12-19 від 01.12.2019 року і діє весь строк його дії.

Пунктом 3.6 договору визначено, що плата за надані послуги перераховується на розрахунковий рахунок відповідача в наступному порядку:

- попередня оплата в сумі 100% від середньомісячної вартості послуг за останні шість місяців до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку;

- кінцевий розрахунок проводиться позивачем на основі підписаного акту виконаних робіт до 30 числа кожного місяця на основі виставленого рахунку.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначеного договору між Позивачам та Відповідачем було підписано наступні Акти виконаних робіт: Акт № МЗ-0000066 від 28.02.2021 р. на суму 300,24 грн., Акт № МЗ-0000128 від 31.03.2021 р. на суму 300,24 грн., Акт № МЗ-0000192 від 30.04.2021 р. на суму 300,24 грн., Акт № МЗ-0000255 від 31.05.2021 р. на суму 300,24 грн., Акт № МЗ-0000318 від 30.06.2021 р. на суму 300,24 грн., Акт № МЗ-0000384 від 31.07.2021 р. на суму 300,24 грн.

Позивачем було здійснено оплату за вищезазначеними актами, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 34 від 15.02.2021р. на суму 300,24 грн., № 57 від 17.03.2021р. на суму 300,24 грн., № 81 від 16.04.2021р. на суму 300,24 грн., № 109 від 19.05.2021р. на суму 300,24 грн., № 130 від 18.06.2021р. на суму 300,24 грн., № 163 від 16.07.2021р. на суму 300,24 грн., № 185 від 09.08.2021р. на суму 300,24 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач по рушення норм поданого законодавства, не зареєстрував ПДВ за вказаним договором та сума не зареєстрованого ПДВ по Договору №74/12-19 від 01.12.2019 р. складає 300,24 грн.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідач в порушення норм податкового законодавства не здійснив реєстрації податкових накладних, такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 40161,26 грн. що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, в той час, як відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідачем надавались позивачу послуги з оренди нерухомого майна та послуги з надання комунальних послуг.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку, встановленого Податковим кодексом України, щодо реєстрації податкових накладних.

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 40161,26 грн., тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи). При цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги платником згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року зі справи №908/73/18.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджений повний склад правопорушення, який є умовою відшкодування позивачеві збитків у розмірі 40161,26 грн., а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача цих коштів є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, код ЄДРПОУ 08248877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-М-СЕРВІС" (61174, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, код ЄДРПОУ 31633765) 40161,26 грн. збитків та 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-М-СЕРВІС" (61174, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, код ЄДРПОУ 31633765) ;

Відповідач - Державне підприємство "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, код ЄДРПОУ 08248877).

Повне рішення складено "05" листопада 2021 р.

Суддя Н.С. Добреля