
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/138/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, бульвар ім.. Т.Шевченка, 21)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БОНУСМЕДІКУС”, вул. Є.Коновальця, 4, м. Тернопіль )
про стягнення 1 587 396,36 грн. заборгованості по орендній платі за Договором оренди №48, 62 668,35 грн. пені та 17 445,38 грн. 3% річних (з врахуванням заяви №293/9.1-18 від 27.05.2021р. про збільшення розміру позовних вимог).
За участі представників:
позивача – головного юрисконсульта Сухарської А.В., розпорядження № 43-К від 22.01.2013р.
відповідача: адвоката Василишин М.О., договір б/н від 24.05.21 р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Ухвалою суду від 22.03.2021р. позовну заяву №156/9.1-у від 10.03.2021р. (вх. №163 від 15.03.2021р.) залишено без руху, а ухвалою від 13.04.2021р. прийнято до розгляду за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 11.05.2021р. та надано можливість сторонам подати заяви по суті справи . Позивач повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач не повідомлений, згідно відстеження на офіційному сайті “Укрпошта”, станом на 16.04.2021р., “відправлення не вручено під час доставки”.
У судовому засіданні 11.05.2021р., враховуючи поданий відповідачем відзив на позовну заяву №12/2021 від 05.05.2021р., який позивачем не отриманий станом на дату судового засідання, за клопотанням представника позивача постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 08.06.2021р. , яку занесено у протокол судового засідання. Представник позивача про дату і час судового засідання повідомлений під розписку, а відповідач ухвалою суду, яка отримана ним 31.05.2021р.
Позивач подав відповідь на відзив № 270/9.1-18 від 17.05.2021р. та заяву №293/9.1-18 від 27.05.2021р. про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку із донарахуванням суми боргу по орендній платі за лютий 2021р. в розмірі 144 505,61 грн., за березень 2021р. в розмірі 146 962,20 грн. та за квітень в сумі 147 990,94 грн., а також донарахуванням пені та 3% річних на збільшені вимоги , та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 1 587 396,36 грн., 62 668,35 грн. пені та 17 445,38 грн. 3% річних.
У судовому засіданні 08.06.2021р., для надання можливості позивачу ознайомитися із запереченнями відповідача №б/н від 07.06.2021р., в яких враховані збільшені позовні вимоги, постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження та оголошено перерву до 25.06.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представники сторін повідомлені про дату і час судового засідання під розписку.
Ухвалою суду від 25.06.2021р. прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2021р. Представники сторін повідомлені про дату і час судового засідання під розписку.
У судовому засіданні 14.07.2021р., на стадії дослідження доказів, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 29.07.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представники сторін повідомлені про дату і час судового засідання під розписку.
У судовому засіданні 29.07.2021р., за клопотанням представника позивача про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю забезпечити участь представника через стан здоров`я, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 13.09.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник відповідача повідомлений про дату і час судового засідання під розписку, а позивача шляхом направлення ухвали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (04.08.2021р.).
У судовому засіданні 13.09.2021р., враховуючи поданий представником відповідача 09.09.2021р. контррозрахунок суми орендної плати, пені та 3% річних та клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням повноважного представника у черговій відпустці у період з 25.08.2021р. по 23.09.2021р., постановлено ухвалу про оголошення перерви до 27.09.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник відповідача повідомлений про дату і час судового засідання під розписку, а позивач шляхом направлення ухвали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 27.09.2021р., у зв`язку із поданням позивачем пояснення щодо контррозахунку від 24.09.2021р. (вх. № 7898 від 27.09.2021р.), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 30.09.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представники сторін про дату і час судового засідання повідомленні під розписку.
У судовому засіданні 30.09.2021р., враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, через стан здоров`я, запровадження карантинних заходів, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 19.10.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник позивача, повідомлений під розписку про дату та час наступного судового засідання, а відповідач шляхом направлення ухвали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач, його представник позовні вимоги підтримав, на обґрунтування таких посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до комунальної власності №48 від 01.04.2017р., у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 1 587 396,36 грн. за період з січня 2020р. по квітень 2021р., на яку відповідачу нараховані пеня та 3 % річних. При цьому, звертає увагу суду, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.06.2020р. №441, на підставі звернення Орендаря, його звільнено від орендної плати за період з 17.03.2020р. по 11.05.2020р., враховуючи запровадженні проти епідеміологічні обмежувальні заходи по запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. На підставі даного рішення орендна плата та штрафні санкції відповідачу за вказаний період не нараховувалися. Щодо твердження відповідача про те, що товариство не користувалося орендованими приміщеннями у зв`язку з накладення арешту у кримінальному провадженні на предмет оренди, зазначає, що листом від 11.02.2021р. відповідача було повідомлено, що Управління не наділено повноваженнями з питань прийняття рішень про звільнення від сплати орендної плати та вказано про необхідність звернення до власника орендованого майна - Тернопільської міської ради. Щодо наданого відповідачем контррозрахунку суми позовних вимог, які він частково визнає, то при перевірці перерахунку таких, позивач не встановив порушень у визначених сумах по орендній платі, річних та інфляційних нарахувань але вважає, що такий не може бути взятий судом до уваги, як обґрунтований. Просить позов задовольнити.
Відповідач, його представник заявлені вимоги визнає частково, а саме щодо стягнення 770 191,91грн. боргу, 26 299,30грн. пені, 5 926,55грн. 3% річних, надавши свій контррозрахунок. Проти задоволення решти вимог заперечує, посилаючись на те, що в період з 12.12.2019 р. по 03.02.2020 р.; з 04.02.2020р. по 24.09.2020р.; з 23.10.2020р. по 18.11.2020р. товариство не мало доступу до орендованого приміщення та не користувалося ним у зв`язку з накладенням арешту на предмет оренди у кримінальному провадженні № 42019211180000107, підтвердженням чого є ухвали слідчого судді: від 12.12.2019р. у справі №607/28845/19, від 03.02.2020р. у справі №607/1618/20, від 04.02.2020р. від 607/2102/20, від 24.09.2020р. у справі №607/15888/20, від 23.10.2020р. та від 18.11.2020р. у справі №463/9993/20, поставлених за участі Тернопільської міської ради та ТОВ "БОНУСМЕДІКУС". На обґрунтування неправомірного нарахування орендної плати за період у який орендар не користувався орендованим майном із незалежних від нього причин посилається на практику Верховного Суд викладену у постановах від 22.05.2019р. у справі №914/1248/18 та від 27.08.2019р. у справі № 914/2264/17.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України встановлено карантин, який в подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 22.07.2020 р. № 641, від 13.10.2020 р. №956, від 09.12.2020р. № 1236, від 17.02.2021 р. № 104, від 16.06.2021р. №611, від 11.08.2021р. №855, від 22.09.2021р. № 981 продовжено до 31 грудня 2021 року.
Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановлено:
- між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі уповноваженого органу по укладенню договорів Комунального підприємства “Тернопільський міський лікувально–діагностичний центр” Тернопільської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БОНУСМЕДІКУС” (Орендар), укладено 01.04.2017р. Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №48 (далі – Договір оренди), відповідно до умов якого:
- Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування згідно з актом приймання – передачі окреме індивідуально визначене майно (частину нежитлового приміщення) комунальної власності, площею 1 294,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. І.Франка, 3 в м. Тернополі, що знаходиться на балансі Тернопільської міської ради. Майно передається в оренду з метою використання під діяльність лікарняних закладів, загальну медичну практику, спеціалізовану медичну практику, стоматологічну практику та іншу діяльність у сфері охорони здоров`я ( п. 1.1, п. 2.1 Договору оренди );
- орендна плата визначається на підставі Положення про орендну комунального майна територіальної громади м. Тернополя затвердженого рішенням міської ради від 20.06.2011р. №6/9/14 «Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя», або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна. Орендна плата за базовий місяць оренди квітень 2017р. розраховується шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень 2017р. - квітень 2017р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди, і перераховується не пізніше 15 числа наступного місяця, з врахуванням ПДВ (п.3.1, п. 3.2, п. 3.5 Договору оренди);
- орендна плата сплачується на підставі рахунку Орендодавця отриманого Орендарем до 15 числа місяця, або направленого рекомендованим листом ( п. 3.7 Договору оренди);
- Орендар зобов`язується в місячний термін укласти договори та сплачувати відповідним службам ( балансоутримувачу) витрати за користування комунальними послугами (водопостачанням, водовідведенням, газопостачанням, електропостачанням, центральним опаленням, вивозом сміття і т.п.) ( п. 5.6 Договору оренди);
- за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (п.9.4 Договору оренди);
- договір укладено строком на 35 місяців, що діє з 01.04.2017р. по 29.02.2020р. ( п. 10.1 Договору оренди);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору (п. 10.3 Договору оренди).
Сторонами укладено додатки до Договору оренди:
1/ Додаток від 14.07.2017 року, яким внесено зміни в п. 3.5 Договору оренди щодо реквізитів та одержувача орендної плати;
2/ Додаток від 16.05.2019 року, яким внесено зміни до п. 1.1 Договору оренди щодо площі орендованого майна, яка згідно виготовленого нового технічного паспорта складає 1 278,7 кв.м.;
3/ Додаток від 06.03.2020 року, яким внесено зміни в п. 1.1, 3.1, 3.5 Договору оренди щодо вартості орендованого майна та продовжено термін до 31.01.2023 року.
На виконання умов Договору оренди, приміщення передано згідно Актом передавання нежитлових приміщень від 01.04.2017р., який підписаний повноважними представниками без заперечень.
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05.07.2017р. №470 “Про безоплатну передачу на баланс майна комунальної власності” усі права та обов`язки щодо управління майном – приміщенням по вул. І. Франка, 3 в м. Тернопіль загальною площею 3222,2кв.м (у тому числі орендоване майно) передано Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна (позивачу у справі).
Орендодавець рекомендованою поштою направив на адресу Орендаря рахунки та вимоги про оплату орендної плати на загальну суму 1 938 346,97грн. за період з січень 2020р. – квітень 2021р. (від 19.05.2020р. №250/9-у, від 22.07.2020р. №351/9-у, від 21.09.2020р. №415/9-у, від 21.10.2020р. №464/9-у, від 10.12.2020р. №595/9-у, від 20.01.2021р. №33/9.1-у, від 17.02.2021р. №100/9.1-18, від 17.03.2021р. №166/9.1-18, від 20.04.2021р. №240/9.1-18, від 17.05.2021р. № 274/9.1-18).
За результатами розгляду отриманих рахунків та вимог відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 350 950,61грн., що підтверджується виписками по рахунку. Щодо іншої суми, звернув увагу Орендодавця про необхідність здійснити перерахунок орендної плати, з врахуванням періодів перебування майна під арештом та звільнення Орендаря від сплати орендної плати на підставі ст. 762 ЦК України, на що отримав відповідь останнього, що дане питання належить до повноважень власника майна.
Невиконанням відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати орендної стало підставою для звернення з повозом до суду.
Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.
- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору оренди комунального майна до якого застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон про оренду), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України) та іншими нормативними актами, прийнятими на їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, ст. 759 ЦК України, ч.1 ст.2 Закону про оренду (у редакції Законів, чинних на момент укладення Договору оренди ), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно (ч.2 ст. 23 Закону про оренду).
Отже, право користування орендованим майном - це юридично закріплена можливість орендаря щодо господарського, підприємницького використання переданого йому майна та вилучення з нього корисних властивостей.
Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону про оренду в редакції Закону від 21.04.2011р.,ч.4ст.17 Закону про оренду в редакції Закону від 03.10.2019р.).
Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством (правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/7495/16).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2ст.218 ГК України, ст.617 ЦК України).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ( в редакції Закону від 17.03.2020р.) визначено (невичерпний) перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили). Так, відповідно до даної норми Закону форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами зокрема, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами ( правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021р. у справі №912/3323/20).
На виконання ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (назва Постанови в редакції Постанов КМ № 215 від 16.03.2020, № 255 від 02.04.2020), установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року.
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021р. №855, від 22.09.2021р. № 981 до постанови від 11.03.2020 № 211 внесені зміни, якими дію карантину продовжено до 31.12.2021р.
Відповідно до п.п.2,3 Постанови КМ України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020р. №641, залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 за результатом оцінки епідемічних показників, який визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Відповідно до Постанови КМ України від 09.12.2020р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених п.3 цієї Постанови, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності з надання послуг, зокрема , медичної практики (пп.4 п.35 Постанови).
Відповідно до Протоколів позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій встановлено «червоний « рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, зокрема, в місті Тернопіль: - Протоколи №15 від 31.07.2020р., №16 від 07.08.2020р. ( 03.08.2020р. - 07.08.2020р.); Протоколи №28 від 03.09.2020р., №30 від 10.09.2020р., №31 від 18.09.2020р. (07.09.2020р. – 21.09.2020р.); Протоколи №33 від 24.09.2020р., №34 від 01.10.2020р., №35 від 09.10.2020р. (28.09.2020р. – 12.10.2020р.); Протоколи №37 від 15.10.2020р., №39 від 23.10.2020р., №40 від 30.10.2020р. ( 19.10.2020р. – 02.11.2020р.).
Відповідно до п.8 Постанови КМ України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020р. №641 (в редакції Постанови КМ № 332 та №343 від 04.05.2020р.) на період карантину забороняється закладам охорони здоров`я проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім, зокрема, надання стоматологічної допомоги, проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації та планових операцій, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя.
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.06.2020р. №441 "Про звільнення від плати за оренду майна комунальної власності" прийнятого на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211, звільнено від орендної плати за оренду комунального майна з 17.03.2020р. по 11.05.2020р. орендарів, згідно із Переліком, який є Додатком до рішення, зокрема, ТОВ "БОНУСМЕДІКУС".
Однією із обставин неможливості використання майна, згідно з ч.1 ст.170 КПК України є арешт майна - тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвалами слідчого судді, за участі Тернопільської міської ради та ТОВ "БОНУСМЕДІКУС", за клопотанням прокурора, враховуючи ризик незаконного відчуження об`єкту нерухомості за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, будинок 3, загальною площею 3151,8 кв.м. ( у тому числі орендованого майна) накладено арешт на дане майно у межах кримінального провадження №42019211180000107 шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування (які за їх змістом підлягали негайному виконанню):
- ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12.12.2019 року у справі № 607/28845/19 про арешт майна, який знятий ухвалою від 03.02.2020 року у справі №607/1618/20;
- ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 04.02.2020 року у справі №607/2102/20 про арешт майна, який знятий ухвалою від 24.09.2020 року у справі №607/15888/20;
- ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23.10.2020 року у справі №463/9993/20 про арешт майна, який знятий ухвалою судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 18.11.2020 року у справі № 463/9993/20.
Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником.
Щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві, зокрема встановленого ст.625 ЦК України, то такий сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 18.03.2020р. у справі №902/417/18, від 16.09.2021р. у справі №915/2222/19.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджено:
- згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань видами діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 86.10 Діяльність лікарських закладів (основний); 86.21 Загальна медична практика; 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.23 Стоматологічна практика; 86.90 Інша діяльність у сфері здоров`я ;
- відповідно до умов п. 1.1 Договору оренди, в оренду передано частина нежитлового приміщення комунальної власності, площею 1 278,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. І.Франка, 3 в м. Тернополі 4, з метою використання під діяльність лікарняних закладів, загальну медичну практику, спеціалізовану медичну практику, стоматологічну практику та іншу діяльність у сфері охорони здоров`я та яке відповідач використовує відповідно до мети оренди, оскільки іншого судом не встановлено;
- відповідно до введених державою карантинних заходів, рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.06.2020 №441, відповідача звільнено від орендної плати за період з 17.03.2020р. по 11.05.2020р., і даний період не включений позивачем у розрахунок суми позовних вимог;
- у період з 12.12.2019р. по 03.02.2020 року, з 04.02.2020р. по 24.09.2020 року та з 23.10.2020р. по 18.11.2020 року на приміщення за адресою: м. Тернопіль вул. І. Франка, будинок 3 загальною площею 3151,8 кв.м., ухвалами слідчого судді накладено арешти шляхом заборони користування ними, що позивачем не заперечується, а тому відповідач не мав фактичного доступу до орендованого приміщення та не отримував доходу від діяльності з незалежних від нього причин.
Представник позивача, в процесі розгляду справи, не надав доказів на спростування доводів відповідача щодо не можливого доступу до орендованого приміщення, користування ним та комунальними послугами відповідно до цільового призначення у періоди перебування майна під арештом.
Суд прийшов до висновку, що при виконанні Договору оренди у період перебування орендованого майна під арештом, склалися обставини, які унеможливили використання Орендарем майна з незалежних від нього причин, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у сумі 817 204,45грн., яка відповідає сумі контррозрахунку відповідача, перевіреного позивачем на відповідність здійснених нарахувань.
Отже, враховуючи заявлений позивачем період для стягнення орендної плати (з січня 2020р. по квітень 2021р.), періоди які охоплюють перебування майна під арештом ( з 12.12.2019р. по 03.02.2020р., з 04.02.2020р. по 24.09.2020р., з 23.10.2020р. по 18.11.2020р.), правомірно заявленими до стягнення є вимоги у сумі 770 191,91грн. за період фактичного користування Орендарем майном (з 25.09.2020р. по 22.10.2020 р. та з 19.11.2020р. по 30.04.2021р).
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, надавши оцінку наданим позивачем рахункам за період знаходження майна під арештом, не вважає їх доказами, що підтверджують користування відповідачем орендованим приміщенням, спожитими комунальними послугами (водопостачання, теплопостачання та електропостачання (енергопостачання)), оскільки надані відповідачем докази та пояснення є більш вірогідними, так як протилежне свідчило б про порушення міською радою (власником орендованого майна), відповідачем (Орендарем) судових рішень, якими заборонено користування майном.
Суд, перевіривши заявлені до стягнення вимоги по пені та 3% річних на суму боргу, враховуючи періоди користування орендованим майном, встановив правомірність їх нарахувань у розмірі 26 299,30грн. пені та 5 926,55грн. 3% річних, які підлягають до задоволення.
В частині стягнення 32 039,05грн. грн. пені та 11 518,83 грн. 3% річних відмовляється, як безпідставно заявлені.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БОНУСМЕДІКУС”( вул. Є.Коновальця, 4, м. Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код 40360118) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар ім. Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 37519833) 770 191(сімсот сімдесят тисяч сто дев`яносто одна) грн. 91коп. боргу, 26 299 (двадцять шість тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн. 30коп. пені, 5 926( п`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 55коп. 3% річних та 12 036 ( дванадцять тисяч тридцять шість) грн. 26 коп. судового збору .
3. В решті позову – відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.
Повне судове рішення складено 3 листопада 2021 року
Суддя М.С. Стадник
Судове рішення № 100843271, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 19.10.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/138/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: