Рішення № 100843133, 05.11.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 Справа № 917/1259/21

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2

до Фізичної особи-підприємця Ємельянова Василя Васильовича, АДРЕСА_1

про стягнення 11266,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021р. до господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Фізичної особи-підприємця Ємельянова Василя Васильовича про стягнення 11266,19 грн. заборгованості згідно Договору №1887 від 09.11.2010 р. з яких: 10412,25 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 611,38 грн. - інфляційних втрат, 242,56 грн. - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з грудня 2019 по квітень 2020 року несвоєчасно здійснював оплату спожитої теплової енергії на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1887 від 09.11.2010р.

Ухвалою від 13.08.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвала суду, що була направлена на адресу відповідача за адресою, зазначеною у позовній заяві - 39600, м. Кременчук, вул. Велика Набережна (50 років СРСР) буд. 29, кв. 20, повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Фізична особа - підприємець Ємельянов Василь Васильович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

Заява (письмове повідомлення) відповідача про зміну місця проживання в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ Кременчуцька ТЕЦ з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (а.с.12).

До 25.04.2019 p., Виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було AT "Полтаваобленерго". Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з AT "Полтаваобленерго", зокрема, Договір №1887 від 09.11.2010 (а.с. 4-5).

Враховуючи зміну виконавця послуг, між Виконавцем - АТ "Полтаваобленерго", Споживачем Фізичною особою-підприємцем Ємельяновим Василем Васильовичем та Новим виконавцем - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - Постачальник) 12.08.2019 було укладено Угоду № 1 про зміну сторони у зобов`язанні (далі - Угода, а.с. 10).

Згідно п. 1 Угоди, сторони домовилися, що Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов`язки Виконавця, згідно Договору №1887 від 09.11.2010 та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Згідно п. 5 Угоди, Споживач за отримані з 25.04.2019р. послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок, зазначений у даній Угоді. У зв`язку з початком надання послуг з 25.04.2019р., першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019р. по 31.05.2019р. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019р. по 31.05.2019р. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 7 Угоди, заміна Сторони у зобов`язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами, починає діяти з 25.04.2019 і діє протягом дії Договору (п. 8 Угоди).

Згідно п. 1.1 Договору №1887 від 09.11.2010 (далі Договір), Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.

Додатком №2 до Договору (а.с.7), встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору (а.с.8) встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку №4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору (а.с. -9).

Згідно з п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії.

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору (а.с. 9), розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до Договору, Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії.

За п. 5 Додатку № 4 до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (Додаток № 4-2), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток № 4-1) та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.

На виконання умов Договору, позивач з листопада 2019р. по квітень 2021р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 28706,59 грн., що підтверджується копіями актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії (а.с. 49-56).

В дотримання умов Договору позивачем було надіслано відповідачеві вищезазначені акти та відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії (а.с. 19-33). Матеріалами справи підтверджується вручення зазначених рахунків та актів відповідачу (а.с. 34-48).

В порушення умов Договору відповідач, систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1082 від 24.12.2019 року у період з грудня 2019 року по квітень 2020 року Позивачем здійснювався перерахунок за теплову енергію у зв`язку з зміною ціни газу, придбаному у поточному місяці.

Станом на 29.07.2021 року борг за теплову енергію спожиту в період з січня 2021 року по квітень 2021р. року становить 10 412,25 грн.

На підставі викладеного позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 611,38 грн. - інфляційних, 242,56 грн. - 3 % річних.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі стягнення 11266,19 грн. заборгованості згідно Договору №1887 від 09.11.2010 р. з яких: 10 412,25 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 611,38 грн. - інфляційних втрат, 242,56 грн. - 3% річних (розрахунки, а.с. - 13-18).

Під час розгляду спору по суті судом приймається до уваги наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

За приписами ст.1 Закону України №2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання"), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором, надав відповідачу послуги з енергопостачання в період з листопада 2019 по квітень 2021 на загальну суму 28706,59 грн. (копії актів та рахунків залучені до матеріалів справи, а.с. 19-33, 49-56).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України оплату отриманих послуг не здійснив .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1082 від 24.12.2019 року у період з грудня 2019 року по квітень 2020 року Позивачем здійснювався перерахунок за теплову енергію у зв`язку з зміною ціни газу, придбаному у поточному місяці.

Згідно перерахунку станом на 29.07.2021 року борг за теплову енергію спожиту в період з січня 2021 року по квітень 20214 року становить 10 412,25 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10412,25 грн. вартості теплової енергії, спожитої в період з січня 2021 року по квітень 2021 року підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 242,56 грн. - 3% річних за прострочення оплати у листопад 2019р., грудень 2019р., січень 2020р., лютий 2020р., березень 2020р., квітень 2020р., жовтень 2020р., листопад 2020р., грудень 2020, січень 2021р., лютий 2021р., березень 2021р., квітень 2021р. (розрахунок а.с. -18 ).

Здійснивши перерахунок річних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку 3% річних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Згідно здійсненого судом перерахунку інфляційних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 611,38 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 10412,25 грн. - основного боргу, 242,56 грн. - 3% річних, 611,38 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору судом враховано, що матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень відповідача щодо вказаних позивачем обставин та наданих доказів, зокрема, заперечень щодо розміру і порядку нарахувань.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ємельянова Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" (39600, м.Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136):

- вартість спожитої теплової енергії в сумі 10 412,25 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м.Полтава, МФО 305749, ЄДРПОУ 42225136);

- інфляційні нарахування - 611,38 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 242,56 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в Полтавському відділенні АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м.Полтава, МФО 305749, код ЄДРПОУ 42225136);

- 2270,00 грн. - витрат по сплаті судового збору - на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в Полтавському відділенні АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м.Полтава, МФО 305749, код ЄДРПОУ 42225136).

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Паламарчук В.В.