Рішення № 100843042, 26.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Справа № 915/565/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” (65029, Одеська обл, вул. Дюківська, буд. 6, кв. 43, адреса для листування: 66521, Одеська область, Любашівський район, с. Солтанівка, вул. Степова, буд. 20, код ЄДРПОУ 32806909)

до відповідача: Фермерського господарства “РУСАН” (57230, Миколаївська область, Вітовський район, село Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769)

про стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Лєшан О.Є., згідно ордера

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

26.04.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” від 20.04.2021 до Фермерського господарства “РУСАН”, якою позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договорами №15 від 02.04.2019, №22 від 15.04.2019, №34 від 15.05.2019 у розмірі 979350,00 грн.

Позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/565/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 30.04.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. 3 ч. 3 ст. 162, п.1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України

21.05.2021 на адресу суду надійшла заява позивача від 14.05.2021 про усунення недоліків позовної заяви, яка містить клопотання про об`єднання позовних вимог, що грунтуються на Договорах продажу на умовах товарного кредиту №15 від 02.04.2019, №22 від 15.04.2019, №34 від 15.05.2019 у одне провадження.

Ухвалою суду від 26.05.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” у задоволені клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29 червня 2021 року о 10:00 год.

Ухвалу суду від 26.05.2021 надіслано відповідачеві за адресою: 57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка та отримано адресатом 29.05.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143663260.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” роз`єднано, виділивши позовні вимоги за кожним з договорів у самостійне провадження. Судом постановлено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” до Фермерського господарства “РУСАН” про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №15 від 02.04.2019 - розглядати у справі №915/565/21, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” до Фермерського господарства “РУСАН” про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №22 від 15.04.2019 та Договором №34 від 15.05.2019 виділити в самостійні провадження.

29.06.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі на 26 серпня 2021 року о 10:50 год.

26.08.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

26.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 14 вересня 2021 року об 11:00 год.

14.09.2021 судове засідання по суті не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

20.09.2021 судом постановлено ухвалу про призначення розгляду справи по суті на 26 жовтня 2021 року о 10:40 год.

У судове засідання 26.10.2021 з`явився представник позивача.

Позивач у судовому засіданні 26.10.2021 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 26.10.2021 не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144446549.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 195 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Агро-Ритм» та Фермерським господарством «Русан» було укладено договір № 15 на умовах товарного кредиту із додатками №1 та №2, згідно умов якого покупцю постачалось насіння соняшника та кукурудзи.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в терміни визначені Договором Продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію сільськогосподарського призначення, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахування відсотків, інші умови погоджені сторонами – визначені в договорі та специфікації (додатки 1 та 2), яка складає невід`ємну частину договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана у додатку 1. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Ціна договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 2.2 Договору покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни Договору, на банківський рахунок Продавця. Платіжні реквізити продавця вказані вкінці тексту Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору, термін оплати вартості частини Товару, яка оплачується покупцем авансом, вказаний у додатку 2, вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку сплачується покупцем в наступні терміни:

Перший платіж не пізніше « 0».

Терміни сплати, визначені в цьому пункті, застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку 2.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець зобов`язаний передати товар покупцеві з дотриманням термінів поставки, вказаного в додатку 1 та в місці, визначеного в графі «Базис поставки» цього ж додатку. Якщо інше не буде визначено сторонами в додатках до договору, бажано доставки товару – склад Покупця.

Відповідно до п. 3.3 Договору покупець зобов`язаний провести оплату та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку передбаченого п. 2.2.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від Продавця. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару, і у випадку їх виявлення негайно до закінчення приймання, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви, товар вважається прийнятим покупцем.

Відповідно до п. 4.2 Договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості (одиниць виміру), вказаній в накладній (товарній, товарно-транспортній), по якості - відповідно до якості, вказаному у сертифікаті якості підприємства – виробника.

Відповідно до п. 5.1 Договору, господарські зобов`язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов`язань Покупця по оплаті вартості Товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору загальна вартість Товару за Договором № 15 від 02.04.2019 становить 700000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 116666,67 грн.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товари відповідно до Додатку № 1 до Договору товар на суму 700000,00 грн. було передано за внутрішніми накладними № 1214/4, № 1213/4 від 05 квітня 2019 року (а.с. 17-18).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору дата оплати платежів до 31.10.2019.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Внутрішні накладні № 1214/4, № 1213/4 від 05 квітня 2019 року, які знаходяться в матеріалах справи, відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, заборгованість за поставлений товар не сплатив, таким чином загальний обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 700000,00 грн.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено наявність в матеріалах справи внутрішньої накладної № 1649/4 від 02.05.2019 на суму 18000,00 грн. Однак, Додаток № 1 до Договору не містить положень, які б відповідали змісту цієї накладної, в частині товару, щодо поставки якого сторони дійшли згоди в договорі.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до внутрішньої накладної № 1649/4 від 02.05.2019 на суму 18000,00 грн. між сторонами відбулось укладення договору у спрощений спосіб, разом з тим накладна не містить строку виконання зобов`язань.

При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Проаналізувавши додані до позовної заяви документи, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з купівлі - продажу на умовах товарного кредиту, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відсутні докази надсилання відповідачеві вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України, отже строк виконання зобов`язання щодо сплати 18000,00 грн. не настав.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 700000,00 грн. заборгованості, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги щодо стягнення 18000,00 грн. задоволенню не підлягають, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково в загальній сумі 700000,00 грн та з урахуванням ухвали суду від 29.06.2021 про роз`єднання позовних вимог, слід стягнути витрати по сплаті судового збору з відповідача на користь позивача в сумі 10500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «РУСАН» (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” (65029, Одеська обл, вул. Дюківська, буд. 6, кв. 43, адреса для листування: 66521, Одеська область, Любашівський район, с. Солтанівка, вул. Степова, буд. 20, код ЄДРПОУ 32806909) заборгованість в сумі 700000,00 грн. та судовий збір у сумі 10500,00 грн.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18000,00 грн - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агро-Ритм” (65029, Одеська обл, вул. Дюківська, буд. 6, кв. 43, адреса для листування: 66521, Одеська область, Любашівський район, с. Солтанівка, вул. Степова, буд. 20, код ЄДРПОУ 32806909)

відповідач: Фермерське господарство «РУСАН» (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769)

Повний текст рішення складено і підписано 05.11.2021.

Суддя В.О. Ржепецький