
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.11.2021 Справа№914/3153/21
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд», м.Косів Івано-Франківської обл,
До відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
Про: забезпечення позову
У справі №914/1575/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд», м.Косів Івано-Франківської обл,
До відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,,
про: заборону вчиняти дії.
Суддя Козак І.Б.
Без виклику сторін.
ПРОЦЕС.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» подано позовну заяву до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021.
04.11.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» подано заяву до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про забезпечення позову, у якій просить суд: заборонити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відображати у зведених відомостях рішень органів АМК інформацію, внесену на підставі рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», про визнання вчинення ТОВ «Трейдербуд» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи судом.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
Заявник зазначає, що за результатами рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» ТОВ «Трейдербуд» вже включений у зведені відомості по рішеннях АМК.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Приписами частини 4 статті 60 цього ж Закону України визначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Відповідно до пунктів 1 та 6 частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
На думку заявника, спірне рішення підпадає під визначення пунктів 1 та 6 частини і статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001, відкриття провадження у справі Господарським судом та початок її розгляду зупиняє його виконання в силу закону (частини 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001).
У даному випадку, як вважає товариство, законодавець відтермінував виконання рішення АМК України до звершення судового оскарження спірного рішення.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Тому, включення спірного рішення щодо заявника до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів об`єктивно унеможливлює участь позивача в публічних торгах ще до фактичного виконання рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63- р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Окрему увагу звернув на те, що станом на дату подання цієї заяви інформації про судове оскарження вищевказаного рішення АМК в зведених відомостях не відображено, тобто станом на сьогодні зведені відомості фактично містять недостовірні дані щодо позивача, оскільки не містять інформації про судове оскарження та результати такого оскарження, так як судовий розгляд рішення органу АМК України ще не завершився. При цьому, виходячи з аналізу вказаних вище зведених відомостей та приписів статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-ІІІ такі відомості повинні вноситися у зведені відомості та виконуватися на підставі остаточного рішення з результатами оскарження рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63- р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Проте, оскільки такі відомості вже внесені то єдиним та адекватним способом тимчасового захисту права позивача є забезпечення позову шляхом заборони відображення у відомостях рішень органів АМК інформації, внесеної на підставі рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23 вересня 2021 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції' та накладення штрафу», про визнання вчинення ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України.
Щодо суттєвого погіршення становища позивача у зв`язку із незастосуванням заходів забезпечення позову, то відповідно до відкритих джерел інформації' в мережі інтернет, а саме на сайті «Прозорро», відображено участь позивача в 23 закупівлях, зокрема 11 виграшних, на суму 272,08 млн. грн. Виходячи із зазначених загальнодоступних відомостей чітко прослідковується, що позивач здійснює активну участь у проведенні будівельних робіт за результатами виграшу у тендерах, а реалізація оскарженого рішення до завершення процедури оскарження позбавить позивача можливості участі в публічних закупівлях, що в свою чергу приведе до простою техніки та звільнення працівників. Тобто, не забезпечення позову приведе до значно гірших наслідків ніж його забезпечення.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною четвертою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Разом з тим, відповідно до частини п`ятої вказаної статті Закону незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Виходячи з вказаного припису Закону, дія оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України повинна зупинитися автоматично з моменту відкриття провадження по справі та може бути зупинена господарським судом.
У пункті 4 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Позивач вказує, що на підставі оскаржуваного у даній справі рішення Адміністративної колегії АМК №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» відповідачем внесено позивача у зведені відомості про рішення органів Антимонопольного комітету України щодо визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що є беззаперечною підставою для відмов замовників процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій позивача.
При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством ведення Антимонопольного комітету України наведеного реєстру не передбачено.
Разом з тим, з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі АМК у розділі «Діяльність у сфері державних/публічних закупівель» містяться зведені відомості про рішення органів АМК щодо визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів). Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення відомості про суб`єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМК.
При цьому, не передбачено обов`язку щодо оприлюднення на офіційному сайті Антимонопольного комітету України інформації про зупинення рішення органу АМК, у випадках передбачених частиною четвертою та п`ятою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно правового висновку Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016).
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №914/1257/18).
Тобто, за замістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається (має намір звернутися) позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 у справі № 915/1792/18).
Також, за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову може бути, в тому числі, і уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.
Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.
Суд відзначає, що рішення Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» прийнято АМК на підставі статей 48 і 52 Закону і стосується спотворення заявником, на думку АМК, результатів торгів.
Так, позивач вказує, що АМК вже внесло ТОВ «Трейдербуд» у зведені відомості про рішення органів АМК щодо визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що може бути підставою відмов замовників процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій ТОВ «Трейдербуд».
За таких обставин, обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборонити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відображати у зведених відомостях рішень органів АМК інформацію, несену на підставі рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», про визнання вчинення ТОВ «Трейдербуд» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи судом, є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, відповідають ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову у цій частині.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» про забезпечення позову у справі №914/3153/21 задовольнити повністю.
2. Вжити заходів до забезпечення позову у справі №914/3153/21 шляхом заборони Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відображати у зведених відомостях рішень органів АМК інформацію, внесену на підставі рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 23.09.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», про визнання вчинення ТОВ «Трейдербуд» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи судом.
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» (адреса: 78601, Івано-Франківська обл, м.Косів, вул.Незалежності, буд.40-б, кв.1, код ЄДРПОУ 38132727).
4. Боржник: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 79000, м. Львів, вул.Коперника, буд.4, код ЄДРПОУ 20812013).
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.
7. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст.145 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текст ухвали складено 04.11.2021.
Суддя Козак І.Б.
Судове рішення № 100842994, Господарський суд Львівської області було прийнято 04.11.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/3153/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: