Рішення № 100842922, 23.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2138/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Ярового Дениса Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Йобі»

прo стягнення 848 966,16 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Яровий Я.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Ярового Дениса Володимировича (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Йобі» (надалі - відповідач) прo стягнення 848 966,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі №911/2138/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.08.2021 року від позивача надійшли відомості б/н від 02.08.2021 року щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову (витребувані ухвалою суду від 27.07.2021 року).

До канцелярії Господарського суду Київської області 26.08.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому відповідач просив суд розглядати справу без його участі.

У підготовчому засіданні 09.09.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 09.09.2021 року не з`явився.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 09.09.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст.177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.09.2021 року.

В судовому засіданні 23.09.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з`явився, в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 23.09.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 01.06.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Яровим Денисом Володимировичем (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Йобі» (Орендар, відповідач) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень №11 (далі - Договір оренди). Згідно цього договору Орендар передав, а Орендодавець прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташований за адресою: вул. Ушакова, 23, м. Бориспіль, загальною площею 294 кв.м (далі - Приміщення).

01.06.2019 року згідно акту приймання-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв Приміщення у користування.

Згідно з п. 4.1. Договору оренди місячна орендна плата складає 103,13 грн. за один квадратний метр орендованої площі. Загальний розмір місячної орендної плати за все Приміщення складає 30 320,22 грн.

Згідно з п.4.3. Договору оренди орендна плата сплачується до 15 числа місяця, наступного за оплачуваним. Згідно з п. 6.2. Договору оренди Орендар обов`язується своєчасно вносити орендні платежі.

Як зазначає позивач, протягом червня - серпня 2019 року Орендар сплачував орендну плату в повному обсязі, однак у період вересень - грудень 2019 року у Орендаря утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 121 280,88 грн.

19.11.2019 року Орендодавець своїм листом повідомив Орендаря про припинення Договору оренди з 31.12.2019 року, відповідне повідомлення отримано Орендарем 20.11.2019 року.

Також, 18.12.2019 року Орендодавець направив Орендарю претензію, в якій вимагав сплатити заборгованість по оренді за вересень - грудень 2019 року в загальній сумі 121 280,88 грн.

Як зазначає позивач, Договір оренди припинив свою дію з 31.12.2019 року і 17.02.2020 року Орендодавець направив Орендарю вимогу, в якій вимагав передати Приміщення та сплати заборгованість. 07.07.2020 року Орендодавець направив Орендарю повторну вимогу, в якій вимагав передати Приміщення та сплати заборгованість, яка залишена без відповіді та задоволення.

Орендар повернув позивачу орендовані приміщення лише 04.06.2021 року за Актом приймання- передачі. В цьому Акті Орендар визнав існування заборгованості у сумі 121 280,88 грн. та факт припинення Договору оренди з 31.12.2019 року.

Згідно з п. 3.2. Договору оренди Орендар повинен повернути орендовані приміщення в 5-денний строк після закінчення терміну дії або розірвання цього договору. Згідно з п. 3.4. Договору оренди орендовані приміщення вважаються повернутими після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Однак, не дивлячись на припинення Договору оренди 31.12.2019 року та неодноразові вимоги Орендодавця повернути приміщення, Орендар повернув орендоване майно лише 04.06.2021 року, про що свідчить акт приймання-передачі Приміщення.

Позивач зазначає, що період прострочення повернення Приміщення складає 19 місяців (з січня 2020 року по липень 2021 року). У зв`язку з чим, просить стягнути з Орендаря неустойку за невиконання обов`язку щодо повернення Приміщенням за 12 місяців у розмірі подвійної орендної плати, що складає 727 685,28 грн.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому визнав викладені у позові обставини та позовні вимоги, пояснив, що несплата орендних платежів сталась через фінансові труднощі, а приміщення не було своєчасно звільнено, оскільки Орендар мав намір погасити заборгованість і відносити орендні відносини. В заперечення позовних вимог в частині неустойки в розмірі подвійної орендної плати відповідач посилається на скрутне фінансове становище.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 795 Цивільного кодексу України регулює відносини, щодо передачі в найм нерухомого майна (Передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм) та визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку дог овору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає обов`язки наймача у разі припинення договору найму, зокрема, передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Таким чином, з огляду на наведені умови Договору, норму ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», саме орендар (відповідач) зобов`язаний повернути майно з оренди, тобто вжити всіх можливих і залежних від нього заходів задля своєчасного та належного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

За умовами Договору обов`язок з повернення майна з оренди покладається саме на відповідача. Оскільки відповідачем не вжито всіх залежних від нього та необхідних заходів щодо своєчасного повернення майна з оренди у встановленому Договором та законодавством порядку, майно не вважається належним чином повернутим Орендарем.

Крім того, відповідач у відзиві визнає факт користування приміщенням після припинення Договору оренди і до повернення майна за відповідним Актом.

Таким чином, оскільки приміщення не було повернуте відповідачем у встановленому порядку позивачу і відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів і пояснень щодо вжиття ним повних і належних заходів з повернення приміщення з оренди, наявні достатні підстави для застосування до відповідача ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, яка визначає, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за відповідачем залишилась несплаченою заборгованість з орендних платежів в сумі 121 280,88 грн., що підтверджується матеріалами справи і визнано відповідачем. Також, з відповідача підлягає стягненню передбачена ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення речі, яка складає 727 685,28 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ярового Дениса Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Йобі» прo стягнення 848 966,16 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Йобі» (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-а, код ЄДРПОУ 25639364) на користь Фізичної особи-підприємця Ярового Дениса Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 121 280,88 грн. основного боргу, 727 685,28 грн. неустойки та 12 734,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 05.11.2021 року