Рішення № 100842850, 04.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2021 р. Справа № 911/1105/21

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Державного агентства рибного господарства України

2) Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 182435,60 грн

за участю представників

прокуратури: Набок Ю.В. - службове посвідчення № 064673 видане 01.06.2021;

позивача 1: Радченко Т.О.;

позивача 2: не з`явився;

відповідача: Садовнікова А.О. - адвокат, ордер серії ВХ № 1012628 від 06.06.2021;

третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) від 12.04.2021 № 15/3-434вих-21 в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» (далі - відповідач, ТОВ «Тихий Дніпро»), у якій прокурор просить суд стягнути з ТОВ «Тихий Дніпро» на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 182435,60 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 № 011777, винесеної головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, на Київському водосховищі, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів ТОВ «Тихий Дніпро» Гайдук М.М., поблизу села Демидів Вишгородського району Київської області, здійснював промисловий вилов риби та, зокрема, допустив порушення «Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України», Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 340 від 26.05.2020, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. За твердженнями прокурора, внаслідок вчинення суспільно-шкідливих дій ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Тихий Дніпро», заподіяв збитки рибному господарству в розмірі 182435,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору спосіб для усунення недоліків позовної заяви, у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом визначення правового статусу учасників справи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з огляду на заявлені позовні вимоги, предмет та підстави позову, виходячи із ефективного способу захисту порушеного права.

У встановлений судом строк прокурором усунуто недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, шляхом подання позовної заяви у новій редакції, у якій виключено Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області зі складу позивачів і визначено Державне агентство рибного господарства України (далі - позивач 1, Держрибагентство) та Димерську селищну раду Вишгородського району Київської (далі - позивач 2, Димерська селищна рада) області позивачами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.05.2021; до участі у справі залучено ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; учасникам справи встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

На електронну пошту суду 24.05.2021 від Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшло клопотання від 24.05.2021 за вих. № 1104/02-23, у якому позивач 2 вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та підтримує їх у повному обсязі. Також, посилаючись на запроваджені на всій території України карантинні обмеження, позивач 2 просить суд розглядати справу без участі представників Димерської селищної ради на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Аналогічного змісту клопотання надійшло до суду 28.05.2021 від Димерської селищної ради засобами поштового зв`язку.

Через канцелярію суду 09.06.2021 від ТОВ «Тихий Дніпро» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними.

Мотивуючи заперечення проти позову, відповідач, зокрема, зазначає, що у даному випадку відсутні три з чотирьох елементів, необхідних для покладення відповідальності за заподіяну шкоду працівником на відповідача, а саме збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника (його працівника) та збитками і вина у заподіянні шкоди.

Відповідач зазначає, що 31.08.2020 відносно ОСОБА_1 , який раніше працював на ТОВ «Тихий Дніпро», були оформлені матеріали у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, як вважає відповідач, надані прокурором докази підтверджують лише наявність відповідних дій ОСОБА_1 , а інформація про збитки та їх розмір відсутня, не було зазначено про заподіяну шкоду і у приписі, направленому ТОВ «Тихий Дніпро».

Також відповідач зауважує, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглядалась в той самий день і час, в які складався і протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, а розрахунок збитків, який додається до позову, був складений вже на наступний день чи ще пізніше після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто, як зазначає відповідач, на момент розгляду справи про існування збитків не був обізнаний ні ОСОБА_1 , ні ТОВ «Тихий Дніпро».

Обгрунтовуючи відсутність вини працівника ТОВ «Тихий Дніпро» у заподіянні шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, відповідач стверджує про те, що за день до оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на Київському водосховищі (РПП ТОВ «Тихий Дніпро») стався інцидент за участю ОСОБА_1 та інспектора Київського рибоохоронного патруля, внаслідок чого зник журнал обліку вилучених водних біоресурсів. При цьому, як зазначає відповідач, у воді залишилися знаряддя лову, тому рибалки були вимушені викликати представників Київського рибоохоронного патруля, щоб у законному порядку зняти залишені у воді знаряддя лову у присутності інспектора. На думку відповідача, будучи обізнаним про зникнення на підприємстві ТОВ «Тихий Дніпро» журналу обліку вилучених водних біоресурсів інспектор Київського рибоохоронного патруля склав протокол та постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Однак, як стверджує відповідач, ОСОБА_1 не вважав рибу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та відповідній постанові, винесеної відносно нього, такою, що вилучена незаконно, оскільки для вилучення риби з води і були запрошені представники рибоохорони. Відсутність інформації стосовно збитків у постанові про адміністративне правопорушення, на думку відповідача, вплинуло на рішення ОСОБА_1 щодо її оскарження, тому він сплатив штраф, задля економії часу та коштів на оскарження постанови.

Відповідач наголошує, що відповідно до наказу по підприємству ТОВ «Тихий Дніпро» від 31.08.2020 № 31/08-20 «Про проведення службового розслідування у зв`язку із втратою документів підприємства на Київському водосховищі» з 31.08.2020 до моменту знаходження/відновлення/отримання нового (реєстрація та скріплення печаткою Київського рибоохоронного патруля) журналу обліку вилучених біоресурсів була зупинена діяльність із вилову водних біоресурсів на Київському водосховищі, тому в цей день ОСОБА_1 не міг виконувати свої трудові обов`язки.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач звертає увагу на те, що прокурор неналежним чином обґрунтував бездіяльність Димерської селищної ради, з огляду на що на момент звернення прокурором з відповідним позовом до суду підстави для представництва прокуратурою інтересів держави були відсутніми.

Через канцелярію суду15.06.2021 від прокуратури надійшла відповідь від 14.06.2021 № 15/3-648вих-21 на відзив, у якій прокурор, заперечуючи проти тверджень відповідача, наголошує на тому, що Київським рибоохоронним патрулем у постанові та протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення вказано про завдання майнової шкоди і перераховано кількість та обсяг незаконно добутих водних біоресурсів, на підставі чого був зроблений і розрахунок збитків, заподіяних суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 . Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 сплатив штраф, щоб не витрачати час та кошти на оскарження постанови, на думку прокурора, не впливає на законність прийнятого уповноваженим органом рішення з огляду на роз`яснення всіх прав, обов`язків та наслідків такого рішення.

Прокурор також вважає, що протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 31.08.2020 № 011777 з додатками до нього, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 № 011777, поясненнями ОСОБА_1 від 31.08.2020, розрахунком завданих збитків, який є додатком до протоколу повністю підтверджується факт незаконного вилову ОСОБА_1 риби, що тягне за собою обов`язок з відшкодування збитків.

Щодо тверджень відповідача стосовно неналежного обгрунтування бездіяльності Димерської селищної ради прокурор звертає увагу на те, що підстави для вжиття заходів представницького характеру прокурором стали існувати після отримання відповіді Димерської селищної ради, яка повідомила про те, що не звертатиметься до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої суспільно-шкідливим діями ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Через канцелярію суду 20.07.2021 від ТОВ «Тихий Дніпро» надійшли заперечення від 19.07.2021 на відповідь на відзив, у яких відповідач, зокрема, зазначає, що 08.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, однак ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2021 вказана позовна заява залишена без руху у зв`язку з невизнанням поважності причин пропуску строку оскарження, які були зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку. Як зазначає відповідач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження, ОСОБА_1 посилався на необізнаність про те, що зазначене правопорушення тягне за собою спричинення збитків у розмірі 182435,60 грн, а інакше б оскаржив незаконну, на його думку, постанову.

Зазначені обставини, як вважає відповідач, підтверджують те, що розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 № 011777 не був зроблений на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зважаючи на це, на думку відповідача, вказаний розрахунок не є належним та допустимим доказом у розмінні ст. 76, 77 ГПК України.

Через канцелярію суду 26.07.2021 прокурором подано пояснення у справі, які за своїм змістом стосуються заперечень відповідача на відповідь на відзив.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжувався на тридцять днів, про що 05.07.2021 судом постановлено ухвалу.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 26.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2021.

У судовому засіданні 09.08.2021, не оголошуючи про відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.09.2021.

У судовому засіданні 13.09.2021 судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано вступні слова представників учасників справи щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову. Ухвалою суду від 13.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 04.10.2021.

Через канцелярію суду ОСОБА_1 подано пояснення третьої особи щодо позову, за змістом яких третя особа позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначені пояснення суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.10.2021 судом закінчено з`ясування обставин справи, перевірку їх доказами та вирішено перейти до судових дебатів. Представники учасників справи виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 04.10.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Левченком С.О. 31.08.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення № 011777 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і, як зазначено у протоколі, працює на посаді відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів у ТОВ «Тихий Дніпро».

За змістом вказаного протоколу, на Київському водосховищі р. Дніпро, поблизу села Демидів, у Вишгородському районі Київської області, 31.08.2020 о 17:40 громадянин ОСОБА_1 , відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів ТОВ «Тихий Дніпро», проводив промисловий вилов риби з риболовного судна МСП-ІІІ бортовий номер ЯКД-0103 ставними сітками у кількості 16 шт., на 6 з яких не було міток (бирок) встановленого зразка, 8 з яких не мали розпізнавальних знаків - позначок; дві особи, які здійснювали вилучення водних біоресурсів, не мали посвідчення рибалок; відсутній Журнал обліку вилучених водних біоресурсів та здачі водних біоресурсів (квитанцій) встановленої форми; відсутня копія дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів. Також установлено, що використовувалось 16 сіток, що менше визначеного мінімального навантаження на безпалубне судно флоту рибної промисловості. При цьому ОСОБА_1 зберігав невраховані об`єкти промислу - виловлену рибу цінних видів загальною вагою 107 кг, а саме: лящ 52 шт. - 44,3 кг; сом 8 шт. - 18 кг; товстолобик 2 шт. - 18 кг; карась 11 шт. - 7,2 кг; судак 44 шт. - 19,5 кг.

У протоколі № 011777 від 31.08.2020 зафіксовано, що вказаними вище діями ОСОБА_1 порушив пп. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.7, 9.13.1, 9.13.2, 9.13.3, 9.13.8, п. 13.5 «Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України», п. 5, 17, 20, 21 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 340 від 26.05.2020, за що передбачено відповідальність ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені його права та обов`язки, а також надано копію протоколу, що засвідчено підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу № 011777 від 31.08.2020.

До зазначеного протоколу ОСОБА_1 надав письмові пояснення від 31.08.2020 на окремому аркуші наступного змісту: « 31.08.2020 був на промисловому лову, а саме підйом сіток промисловим судном ЯКД 0103 з промисловими сітками в кількості 16 шт, на яких не було 6 бірок… В сітки попала риба в кількості лящ - 37,5 кг (35 шт.), сом - 9 кг (5 шт.), судак (2 шт.), товстолоб - 18 кг (2 шт.) карась - 7 кг (10шт.)… Рибу здав на РПП «Тихий Дніпро» без квитанції, оскільки відсутній журнал обліку вилучених водних біоресурсів».

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 № 011777, винесеною головним державним інспектором управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Левченком С.О. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

У постанові № 011777 по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 вказано, що штраф (сума нарахованих збитків та вартість поверненої риби) належить унести в «додається на окремому аркуші» до 15.09.2020.

У графі вказаної постанови «Постанова мені оголошена, копію тримав(ла)» міститься підпис ОСОБА_1 .

Відповідно до Розрахунку збитків до Протоколу про адміністративне правопорушення № 011777 від 31.08.2020 сума загальних збитків складає 182435,60 грн.

Згідно з додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № К-1 від 03.07.2020, затвердженого директором ТОВ «Тихий Дніпро» Ярешко Н.М. та наданим Управлінням Державного агентства рибного господарства у Київській області з листом від 26.03.2021 № 1-3-911663-21, ОСОБА_1 є відповідальним за видобування (вилов) водних біоресурсів на вказаному підприємстві на підставі наказу №1206-20 від 12.06.2020 та посвідчення рибалки № 1.

За інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, викладеної у листі від 25.02.2021 № 1-3-9/1054-21, ОСОБА_1 штраф у розмірі 170,00 грн, накладений постановою № 011777 по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020, сплачено добровільно.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор зазначає, що відшкодувати шкоду, завдану рибному господарству Київського водосховища суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 , належить його роботодавцю - ТОВ «Тихий Дніпро».

Прокурор вважає, що несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Також, на думку прокурора, в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Як зазначається у позовній заяві, у зв`язку з грубим порушенням відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі, порушено права та інтереси держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Димерської селищної ради Київській області.

ТОВ «Тихий Дніпро», заперечуючи проти позову, крім іншого, оспорювало наявність підстав для представництва прокурора у даній справі, з чим не погоджується суд, враховуючи таке.

За приписами ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до п. 4, 5 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України; здійснює контроль за дотриманням правил рибальства; здійснює контроль за дотриманням правил використання об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак, як зазначає прокурор, ні Державним агентством рибного господарства України, ні його територіальним органом - Управлінням державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області упродовж тривалого часу (6 місяців) відповідних заходів не вжито, пропри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.

Як зазначається у позовній заяві, Київською обласною прокуратурою на адресу Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області скеровано лист, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди.

Судом установлено, що листом від 25.03.2021 № 1-7-9/1653-21 Управління повідомило про те, що не зверталось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

У подальшому, як зазначає прокурор, 25.03.2021 Київською обласною прокуратурою на адресу Державного агентства рибного господарства України скеровано лист, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів спрямованих на відшкодування вказаної шкоди з ТОВ «Тихий Дніпро».

Листом від 29.03.2021 №2-4.2-16/1735-21 Держрибагентство повідомило про те, що розгляд вказаних листів доручено Управлінню державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області.

Листом від 07.04.2021 №1-7-9/17890-21 Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області повідомило Київську обласну прокуратуру, зокрема про те, що Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи.

Крім цього, Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області повідомило, що у зв`язку з тимчасовою неукомплектованістю штату сектору юридичної роботи не заперечує щодо здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої водному господарству України.

Водночас, відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Враховуючи те, що правопорушення вчинено на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, платежі щодо відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди зараховуються на спеціальний рахунок селищної ради, прокурор зазначає, що несвоєчасна сплата їх призводить до дефіциту місцевого бюджету.

Прокурор стверджує про те, що з метою з`ясування наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київською обласною прокуратурою 27.04.2021 на адресу Димерської селищної ради скеровано лист за № 15/3-493вих-21, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди.

Судом установлено, що у відповідь на вказаний лист Димерська селищна рада листом від 28.04.2021 № 923/02-23 повідомила про те, що не зверталась та не звертатиметься до суду з позовною заявою до ТОВ «Тихий Дніпро» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, з огляду на відсутність в місцевому бюджеті коштів на сплату судового збору за подання до суду відповідної позовної заяви.

Таким чином підставою для представництва прокурором інтересів держави є бездіяльність Держрибагентства та Димерської селищної ради, якими не вжито заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

В контексті наведених вище обставин, судом враховуються правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зважаючи на те, що прокурор відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звертався до Держрибагентства та його територіального органу, а також до Димерської селищної ради щодо надання інформації стосовно того, чи вживали вони заходів щодо відшкодування завданої шкоди, прокурор повідомив Держрибагентство та Димерську селищну раду про звернення до суду з позовом, а останні цього не оскаржували, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні підстави представництва прокурором інтересів держави в суді в особі вказаних органів.

Під час вирішення спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. 2 ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи винні, в тому числі в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.

За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином зобов`язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов`язок доведення шкоди (у тому числі її розміру), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок; на відповідача - відсутність вини.

Статтею 17 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу віднесено усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

За приписами статей 25, 26 зазначеного Закону на території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.

Вирішуючи спір суд також враховує наступне.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, крім загальних підстав, відповідальність суб`єкта господарювання за шкоду настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою, до якої подано позов, у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Судом установлено, що Київська обласна прокуратура зверталась до Головного управління ДПС у м. Києві із запитом від 25.03.2021 № 15/3-361вих21 про надання інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «Тихий Дніпро» в період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

У відповідь на вказаний запит Головне управління ДПС у м. Києві листом від 20.05.2021 № 16417/5/26-15-12-06-23 повідомило Київську обласну прокуратуру про те, що відповідно до інформації, отриманої з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податів Державної податкової служби ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах (отримував доходи) від ТОВ «Тихий Дніпро» за вказаний у запиті період.

Крім того згідно з додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів, затвердженого директором ТОВ «Тихий Дніпро» ОСОБА_3 , № К-1 ОСОБА_1 є відповідальним за видобування (вилов) водних біоресурсів на вказаному підприємстві на підставі наказу № 1206-20 від 12.06.2020 та посвідчення рибалки № 1, що також підтверджує наявність трудових відносин між ТОВ «Тихий Дніпро» та ОСОБА_1 на момент виявлення спірного правопорушення.

Отже матеріалами справами підтверджується, що між відповідачем та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, існували трудові відносини і зазначена особа діяла від імені відповідача під час виконання службових обов`язків.

Водночас відповідачем зазначається, що у позовній заяві та доданих до неї документах відсутня інформація щодо завданих суспільно-протиправними діями ОСОБА_1 збитків та їх розмір, та відсутні підстави для їх відшкодування.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на таке.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі - Закон) рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до статті 27 зазначеного Закону вилучення з природного середовища (крім, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову), тобто вилов риби є спеціальним використанням водних біоресурсів.

Для спеціального використання водних біоресурсів (риби) (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) статтею 28 Закону встановлюються ліміти.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону ліміт спеціального використання водних біоресурсів (загальнодопустимий улов) - обсяг вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних біоресурсів на конкретному водному об`єкті, встановлений на певний проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу допустимого вилову.

З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості (ч. 2 ст. 28 Закону).

Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства (ч. 3 ст. 28 Закону).

Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються (ч. 4 ст. 28 Закону).

Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 5 ст. 28 Закону).

Порушення цих лімітів, а так само й порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому правила рибальства - це нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами та навантаження на них (ст. 1 Закону).

Згідно з приписами пунктів 2, 6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999 (далі - Правила), користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси, при здійсненні промислу водних живих ресурсів зобов`язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 4 Правил контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

Пунктом 9.5 Правил визначено, що забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

Згідно з ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 240 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Так, відповідно до п. 2.1 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 № 101 (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) згідно з додатком 1.

Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ (пункт 2.6 Інструкції)

За змістом п. 2.8 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (п. 2.9 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 011777 від 31.08.2020 ОСОБА_1 був ознайомлений, оскільки у відповідних графах міститься його особистий підпис, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того ОСОБА_1 інспектором рибоохорони було роз`яснено зміст ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено його права та обов`язки, що також засвідчено його підписом.

До протоколу про адміністративне правопорушення № 011777 від 31.08.2020 були надані пояснення ОСОБА_1 , у яких він жодним чином не заперечив факт вчинення ним правопорушення та не висловив незгоду з обсягом біоресурсів, про які зазначено у протоколі та постанові інспектора рибоохорони, а також з твердженнями про незаконність їх добування.

За приписами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку Київським рибоохоронним патрулем у постанові та у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення вказано про завдання майнової шкоди і перераховано кількість та обсяг незаконно добутих водних біоресурсів - риби цінних видів, що не оскаржувалось правопорушником. На підставі вказаної інформації був зроблений і розрахунок збитків, заподіяних суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 . Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 сплатив штраф задля економії часу та коштів на оскарження постанови не впливає на законність прийнятого уповноваженим органом рішення, з огляду на роз`яснення всіх прав, обов`язків та наслідків такого рішення.

Отже протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 31.08.2020 № 011777 з додатками до нього, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2020 № 011777, поясненнями ОСОБА_1 від 31.08.2020, розрахунком завданих збитків, який є додатком до протоколу повністю підтверджується факт незаконного вилову ОСОБА_1 риби, що тягне за собою обов`язок з відшкодування збитків.

Щодо незгоди відповідача з розрахунком завданої шкоди слід зазначити, що пунктом 6.15 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від19.01.2012 № 26, передбачено, що Управління має право визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Приписами ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема: вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 0011777 від 31.08.2020, проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004 № 248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045 (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.2 Методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків (пункт 1.3 Методики).

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення (пункт 1.4 Методики).

Визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів (п. 3.1 - 3.3 Методики).

Здійснивши дослідження розрахунку збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 0011777 від 31.08.2020, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Доказів, що спростовують застосовані вихідні дані на момент проведення розрахунку збитків та які б свідчили про невідповідність вказаного розрахунку відповідачем суду не надано.

Крім того під час розгляду справи судом було також взято до уваги, що ТОВ «Тихий Дніпро» мало намір ініціювати укладення мирової угоди з Димерською селищною радою, за участю Держрибагентства, по відшкодуванню зазначених вище збитків в натурі, тобто відновити навколишнє природне середовище (рибогосподарський потенціал водойми) за рахунок ТОВ «Тихий Дніпро» шляхом зариблення Київського водосховища промисловими рибами, що підтверджується листом ТОВ «Тихий Дніпро» від 28.07.2021 за вих. № 28/07-21-1, адресованим Димерській селищній раді.

Зазначене, на думку суду, свідчить про визнання відповідачем обставин завдання шкоди працівником ТОВ «Тихий Дніпро» ОСОБА_1 рибним запасам Київського водосховища.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Врахувавши викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що прокурором доведено і належними доказами підтверджено факт наявності всіх елементів, необхідних для притягнення ТОВ «Тихий Дніпро» до відповідальності за шкоду, заподіяну рибному господарству його працівником - ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обов`язків, доведено вчинення ним правопорушення, його вину, доведено розмір шкоди та наявність причинного зв`язку між поведінкою ОСОБА_1 і нанесеною шкодою.

З огляду на викладене, вимога прокурора про стягнення з відповідача 182435,60 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, є законною, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростована відповідачем, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, згідно з приписами якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, судовий збір у розмірі 2736,53 грн, що становить 1,5% від ціни позову, при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 130, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 94; код ЄДРПОУ 38096244) на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Соборна, буд. 19; код ЄДРПОУ 04359488) 182435 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять п`ять) грн 60 коп. шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 94; код ЄДРПОУ 38096244) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 2736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) грн 53 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.11.2021.

Суддя О.В. Щоткін