Рішення № 100842847, 26.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021Справа № 910/8829/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Варнакова Євгенія Георгійовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "УАПРОМ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест"

про припинення порушення прав інтелектуальної власності

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Войкіна В.О.

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Варнаков Євгеній Георгійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уапром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» про припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачами прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685, у зв`язку з чим просить суд (позовні вимоги в редакції позовної заяви, поданої разом з заявою про усунення недоліків):

- зобов`язати ТОВ «Уапром» припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685 від 19 червня 2013, майнові права на який належить Корал Клаб Дистрибушн, ЛТД, в особі представника ФОП Варнакова Євгена Георгійовича, шляхом видалення повідомлення про продаж та рекламування на сайті prom.ua, зокрема, але не виключно за посиланням на інтернет сторінку https://prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html розміщених без згоди власника (офіційного представника) знаку для товарів та послуг «Coral Club»;

- зобов`язати ТОВ «Інтернет Інвест» припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685 від 19 червня 2013, майнові права на який належить Корал Клаб Дистрибушн, ЛТД, в особі представника ФОП Варнакова Євгена Георгійовича, шляхом видалення повідомлення про продаж та рекламування товарів на сайті biovita.com.ua розміщених без згоди власника (офіційного представника) знаку для товарів та послуг «Coral Club».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 позовну заяву у справі № 910/8829/21 залишено без руху.

18.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Поряд з цим, позивачем разом з позовом подано клопотання про витребування доказів, у якому останній просить суд витребувати у ТОВ «Інтернет Інвест» інформацію про власника доменного імені biovita.com.ua, а також інформацію стосовно особи замовника реєстрації доменного імені (реєстранта доменного імені) biovita.com.ua, та осіб за проханням яких ТОВ «Інтернет Інвест» було зареєстровано вказаний домен, а також будь-яку іншу інформацію відому Товариству про осіб, які здійснюють оплату за реєстрацію доменного імені biovita.com.ua та його подальшого обслуговування, а також про осіб, які мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті http://biovita.com.ua/.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд зазначає, що, оскільки, підставою позову є, зокрема, реалізація на сайті http://biovita.com.ua/ товарів з порушенням прав інтелектуальної власності позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання позивача про витребування доказів та задовольняє вказане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.07.2021; витребувати у ТОВ «Інтернет Інвест» (ідентифікаційний код: 32493292) інформацію про власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію стосовно особи замовника реєстрації доменного імені (реєстранта доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1 , та осіб за проханням яких ТОВ «Інтернет Інвест» було зареєстровано вказаний домен, а також будь-яку іншу інформацію відому Товариству про осіб, які здійснюють оплату за реєстрацію доменного імені biovita.com.ua та його подальшого обслуговування, а також про осіб, які мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті http://biovita.com.ua/.

06.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив.

15.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2021 у справі № 910/8829/21, з якої вбачається, що реєстрантом при реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказано такі андетні дані: «ПІБ: ОСОБА_1 ; індекс: 10024; місто: Житомир; країна: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; телефон: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3».

15.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

20.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив та клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача 1.

У підготовче засідання 20.07.2021 прибув представник позивача, представники відповідачів у підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.07.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.09.2021.

12.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовче засідання 14.09.2021 прибули представники позивача та відповідача 1. Представники відповідача 2 в підготовче засідання не прибули.

Представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів, яке міститься у відповіді на відзив, представник відподівача 1 проти задоволення клопотання позивача заперечив та подав письмові пояснення.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про витребування у відповідача 1 інформації щодо Користувача biovita, достатньої для залучення його у даній справі як співвідповідача, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів позивач зазначає, що у відповідь на запит позивача, відповідачем 1 була надана інформація про те, що Користувач biovita при реєстрації вказав лише контактний номер телефону: НОМЕР_2 , іншої інформації користувачем зазначено не було, однак, на переконання позивача, це є порушенням Угоди та вимог чинного законодавства щодо здійснення діяльності користувачем, відтак, він просить витребування у відповідача 1 інформацію щодо Користувача biovita, достатньої для залучення його у даній справі як співвідповідача.

Відповідач 1 зазначає, що підстави для задоволення клопотання позивача відсутні, оскільки, відповідач 1 не є стороною електронного правочину, предметом якого виступають товари, роботи, послуги, не є ініціатором передачі інформації, що розміщується користувачами, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. Відповідач 1 надає прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації, яку продавець забажав розмістити на своєму сайті та/або через кабінет компанії. При цьому, відповідно до Угоди користувача, відповідач 1 не проводить обов`язкову перевірку інформації і контенту, яка розміщується продавцями на порталі і на веб-сайтах та не несе відповідальності за відповідність такої інформації вимогам чинного законодавства України. При цьому вся інформація на порталі розміщується користувачами на власний розсуд, така інформація вважається власністю користувачів, які її розмістили, а відповідач 1 здійснює лише обробку розміщеної інформації та технічну підтримку роботи порталу, тобто, фактично виконує функції адміністратора/власника порталу.

Відповідно до частин 1-3 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про витребування доказів було подане позивачем поза межами встановленого процесуальним законодавством строку, при цьому, проаналізувавши надані сторонами пояснення та докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що у відповідача 1 наявна якась додаткова інформація, яку просить витребувати позивач, аніж та, про яку відповідачем 1 було зазначено у відповіді на адвокатський запит, з огляду на що підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів відсутні.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.09.2021.

У підготовче засідання 28.09.2021 прибули представники позивача та відповідача 1. Представники відповідача 2 в підготовче засідання не прибули.

Представник позивача подав заяву, у якій просить призначити експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: «чи запропоновані для продажу в мережі інтернет на сайті за посиланням https://prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html товари під назвою «Коло-Вада плюс ПЕК (Colo-Vada Pack)», «ЛимФлоу (LymFlow)», «ПараФайт (ParaFight)», Порошок Коло-Вада Мікс (16 пакетиків) Colo-Vada Mix (16 packets) візуально, за характеристиками та описом є ідентичними товарам за аналогічними назвами запропонованими на сайті https://ua.coral.club/ та наданим для дослідження зразкам, фактично позначені знаком для товарів та послуг «Сoral Сlub» за винятком наявності знаку для товарів та послуг «Сoral Сlub»?».

Розглянувши заяву про призначення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано підстав неможливості надання експертного висновку, зокрема через неможливість самостійно отримати необхідні для проведення експертизи матеріали, що порушує імперативні приписи ч. 1 ст. 99 ГПК України та є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення судової експертизи.

При цьому, застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

У підготовчому засіданні 28.09.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2021.

25.10.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

У судове засідання 26.10.2021 прибув представник відповідача 1. Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не прибули.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається з поданого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, представник позивача Дейнегін С.М. не зможе бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 26.10.2021, у даній справі у зв`язку з тим, що буде зайнятим у судовому засіданні в іншій справі у м. Лисичанськ, у підтвердження чого надав копію посадочного документа АТ «Укрзалізниця» 000В4328-3FA1-BD02-0001. Проте, суд зазначає, що з вказаного посадочного документа вбачається, що він був придбаний 25.10.2021 о 09:49, тобто за день до призначеного на 26.10.2021 судового засідання, тоді-як про дату, час та місце судового засідання у даній справі представник позивача був повідомлений завчасно, ще у підготовчому засіданні 28.09.2021. Наведені обставини спростовують будь-які твердження про поважність причин неявки представника позивача у судове засідання 26.10.2021, з огляду на що відсутні, відповідно, визначені процесуальним законом підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання позивача судом відмовлено.

У судовому засіданні 26.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1 та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Корал Клаб Дистрибушн ЛТД є правовласником торговельної марки «Сoral Сlub International» за міжнародною реєстрацією від 19.06.2013 № 1180685, яка діє на території України з 02.09.2014.

01.01.2021 між Корал Клаб Дистрибушн ЛТД (Ліцензіар) та Фізичною особою-підприємцем Варнаковим Євгеном Георгійовичем (Ліцензіат) укладено Ліцензійний договір, відповідно до п. 2.1 якого, на умовах цього договору Ліцензіар надає Ліцензіату Ліцензію на використання Товарного знака, на Території і протягом Терміну при здійсненні реклами і продажу товарів під товарним знаком «Сoral Сlub».

Розділом 1 Ліцензійного договору визначено наступне:

«Термін» - період часу, на який надається Ліцензія за цим договором, а саме з 01 січня 2021 року по 01 січня 2026 року.

«Ліцензія» - невиключна ліцензія (Ліцензіар залишає за собою право субліцензувати права, надані третім особам, або використовувати їх самостійно) на використання Торгової марки відповідно до Угоди в межах терміну на території ліцензії.

«Територія» - територія, на яку надається ліцензія за цим договором, а саме територія України.

«Товарний знак» - товарний знак «Сoral Сlub», зареєстрований під номером 1180685 реєстру Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 2.2 Ліцензійного договору, додатково до ліцензії Ліцензіар надає Ліцензіату невиключні права на використання Товарного знака, зокрема, право здійснювати захист інтересів Ліцензіара від недобросовісних користувачів товарним знаком: подавати претензії, відстоювати інтереси в суді з правом оплати витрат і отримання присуджених сум в порядку відшкодування.

Укладаючи цей договір, сторони заявляють і гарантують, що володіють всіма правами і повноваженнями для його укладення і виконання (п. 2.3 Ліцензійного договору).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що на сайті prom.ua, власником якого є ТОВ «УАПРОМ» за посиланням на інтернет сторінку https://prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html розміщена інформація про продаж товарів - продукції «Coral Club» невідомого походження без погодження з власником торгового знаку «Coral Club» та/або його офіційним представником на території України, при цьому реалізація такої продукції здійснюється користувачем «Вiovita», який при реєстрації вказав лише контактний номер телефону, реєстрантом доменного імені biovita.com.ua виступає ТОВ «Інтернет Інвест».

Відтак, позивач зазначає про порушення відповідачами прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685, у зв`язку з чим просить суд:

- зобов`язати ТОВ «Уапром» припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685 від 19 червня 2013, майнові права на який належить Корал Клаб Дистрибушн, ЛТД, в особі представника ФОП Варнакова Євгена Георгійовича, шляхом видалення повідомлення про продаж та рекламування на сайті prom.ua, зокрема, але не виключно за посиланням на інтернет сторінку https://prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html розміщених без згоди власника (офіційного представника) знаку для товарів та послуг «Coral Club»;

- зобов`язати ТОВ «Інтернет Інвест» припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685 від 19 червня 2013, майнові права на який належить Корал Клаб Дистрибушн, ЛТД, в особі представника ФОП Варнакова Євгена Георгійовича, шляхом видалення повідомлення про продаж та рекламування на сайті biovita.com.ua розміщених без згоди власника (офіційного представника) знаку для товарів та послуг «Coral Club».

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він є постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, зокрема, надає прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації, яку продавець забажав розмістити на своєму сайті. Відповідач 1 не є ініціатором передачі інформації, не обирає її одержувача та не змінює її, відтак, саме особи, що розміщують рекламну інформацію та/або пропозиції про продаж товарів на Порталі, в повному обсязі несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності. При цьому, під час підготовки відзиву відповідачем 1 на сайті http://biovita.com.ua/ було проведено пошук використання ТМ «Coral Club» та не було виявлено оголошень про продаж товарів під вказаною ТМ.

Відповідач 2 також заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що ТОВ «Інтернет Інвест» веде лише технічне обслуговування домену, є реєстратором - суб`єктом господарювання, який надає реєстранту послуги, що необхідні для технічного забезпечення функціонування та делегування імені в частині ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється. Реєстратор не несе відповідальності за використання доменних імен, зареєстрованих за його допомогою, а також за зміст будь-яких матеріалів на сайтах, що розміщені під цими іменами або на серверах служби.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об`єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема, знаки для товарів і послуг (торговельні марки).

Суб`єктами права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

За приписами ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів та послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набрав чинності для України 01.06.2000, передбачено, що з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Таким чином, на відносини, що виникають з приводу захисту та охорони прав на знаки для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, дія яких поширюється на територію України, застосовується чинне в Україні законодавство.

Так, судом було встановлено, що Корал Клаб Дистрибушн ЛТД є правовласником торговельної марки «Сoral Сlub International» за міжнародною реєстрацією від 19.06.2013 № 1180685, яка діє на території України з 02.09.2014.

При цьому, Корал Клаб Дистрибушн ЛТД (Ліцензіар) та Фізична особа-підприємець Варнаков Євген Георгійович (Ліцензіат) уклали Ліцензійний договір від 01.01.2021, відповідно до п. 2.1 якого, на умовах цього договору Ліцензіар надає Ліцензіату Ліцензію на використання Товарного знака, на Території і протягом Терміну при здійсненні реклами і продажу товарів під товарним знаком «Сoral Сlub».

Відповідно до п. 2.2 Ліцензійного договору, додатково до ліцензії Ліцензіар надає Ліцензіату невиключні права на використання Товарного знака, зокрема, право здійснювати захист інтересів Ліцензіара від недобросовісних користувачів товарним знаком: подавати претензії, відстоювати інтереси в суді з правом оплати витрат і отримання присуджених сум в порядку відшкодування.

За змістом ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що використанням знака визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

У підтвердження використання знаку за міжнародною реєстрацією 1180685, позивачем подано Акт огляду інтернет мережі від 25.05.2021, складеного адвокатом С.М. Днейнегіним, у якому зазначено, що за посиланням на інтернет сторінку http//prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html розміщено ряд товарів, на яких, за твердженням позивача, використано належний Корал Клаб Дистрибушн ЛТД знак для товарів та послуг «Coral Club». При переході на посилання «контакти» відображається назва продавця - Biovita та контактний номер телефону НОМЕР_2 . При здійснені в пошуковій системі Google пошуку користувачів за номером телефону НОМЕР_2 встановлено наявність інтернет магазину biovita.com.ua. Відповідно до пошукової системи WHOIS реєстрантом сайту biovita.com.ua є компанія ТОВ «Інтернет Інвест».

За змістом статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;

веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

Відповідно до положень статті 56 Закону України «Про телекомунікації» адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.

У статті 1 Закону України «Про телекомунікації» наведено наступні визначення термінів:

адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;

домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

домен.UA - домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про телекомунікації» адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.

Такою недержавною організацією, яка одноособово здійснює функції адміністрування адресного простору українського сегмента в мережі Інтернет, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», яке, зокрема, передає іншим юридичним особам делегування в приватне користування доменними іменами юридичним та фізичним особам. Такі права дана компанія отримала на підставі договору з міжнародною організацією «Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів» (організація ICANN).

Судом встановлено, що відповідно до Сервісної угоди, яка міститься на сайті ТОВ «Інтернет Інвест», сервісна угода регламентує порядок надання послуг ТОВ «Інтернет Інвест». Дана Сервісна угода є Публічним договором відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України і має відповідну юридичну силу. Відповідно до ст. 642 Цивільного Кодексу України, повним і беззастережним прийняттям умов цієї Сервісної угоди (публічного договору) є факт здійснення реєстрантом платежу в рахунок оплати послуг та отримання ТОВ «Інтернет Інвест» відповідного фінансового документа, що підтверджує факт такої оплати. Використання послуг ТОВ «Інтернет Інвест» передбачає згоду особи, що реєструє доменне ім`я/імена (далі - Реєстранта) з правилами, термінами, обмеженнями та іншими умовами співпраці, викладеними в даному документі на час надання послуги. Сторони беззастережно погоджуються з тим, що порядок надання Послуг у рамках цієї Угоди, а також інші вимоги та умови, пов`язані з наданням або можливістю надання Послуг регламентується документами, регламентами, правилами, інструкціями і процедурами (далі - Правила), прийнятими ICANN (Інтернет Корпорацією з призначення імен та адрес), Адміністраторами відповідних публічних доменів, інтернет-службою ТОВ «Інтернет Інвест». Приймаючи дану Сервісну угоду, Реєстрант підтверджує, що: а) за його відомостями, ні реєстрація доменного імені, ні порядок його використання не порушують прав інтелектуальної власності третіх осіб; б) контактна інформація, яка надається при реєстрації доменного імені, є правильною та актуальною; в) контактна інформація про Реєстранта може бути опублікована в українських та міжнародних службах WHOIS відповідно до загальноприйнятих документів, що регламентують процедуру реєстрації доменних імен.

Розділом 6 Сервісної угоди передбачено, що ТОВ «Інтернет Інвест» не несе будь-якої відповідальності за використання доменних імен, зареєстрованих з його допомогою, а також за зміст будь-яких матеріалів, що публікуються під такими доменними іменами чи розміщені на серверах служби.

Відтак, ТОВ «Інтернет Інвест» веде лише технічне обслуговування домену, являється реєстратором доменів (а не реєстрантом), тобто суб`єктом господарювання, який надає реєстранту послуги, що необхідні для технічного забезпечення функціонування та делегування імені в частині ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Як зазначав відповідач 2, процес замовлення послуг в системі Imena.UA відбувається дистанційно через засоби мережі Інтернет і не вимагає надання документів, що засвідчує особу. Реєстрант самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність.

Так, в межах розгляду даної судової справи, відповідачем 2 було надано інформацію, що анкетними даними, які були надані реєстрантом при реєстрації доменного імені «biovita.com.ua» були наступні: ОСОБА_1 (індекс: 10024; місто: Житомир; країна: Ukraine; телефон: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 »).

Так, відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» за відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

За наведених обставин, саме реєстрант доменного імені «biovita.com.ua» є особою, яка здійснює/може здійснювати розміщення повідомлень про продаж та рекламування відповідних товарів, зокрема, і тих, про які зазначає позивач, а відтак, саме реєстрант може здійснювати використання торговельної марки, яку захищає позивач, шляхом продажу відповідного товару в мережі Інтернет.

Відтак, відповідний позов про припинення порушення прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, зокрема, про видалення повідомлення про продаж та рекламування товару з використання відповідної торгівельної марки з певного веб-сайту, повинен пред`являтись до власника такого веб-сайту, яким в силу Закону України «Про авторське право і суміжні права» є реєстрант, тобто особа, яка здійснює наповнення веб-сайту відповідною інформацією (контентом), а не до реєстратора, який веде лише технічне обслуговування домену.

З огляду на викладене, оскільки позов про припинення порушення прав інтелектуальної шляхом видалення повідомлення про продаж та рекламування на сайті biovita.com.ua товарів та послуг «Coral Club» пред`явлено до ТОВ «Інтернет Інвест», який, як встановлено судом, є реєстратором доменного імені «biovita.com.ua», а не реєстрантом веб-сайту, суд доходить висновку про пред`явлення такого позову до неналежного відповідача, а відтак, - про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог до відповідача 2.

Щодо позовних вимог до ТОВ «Уапром» про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 1180685, суд зазначає наступне.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ «Уапром» надає послуги щодо розміщення інформації про товари та послуги користувачів на веб-сайті http://prom.ua/ (надалі - Портал) на умовах, визначених у публічній оферті, а саме Договорі-оферті про надання послуг.

Як передбачено п. 1.2. Договору оферти, цей договір є публічним договором і у разі прийняття викладених в оферті умов умов (акцепту), фізична або юридична особа стає замовником за договором і зобов`язується виконувати умови цього договору та додатків до нього, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору-оферти про надання послуг виконавець (відповідач 1) надає замовнику доступ через мережу Інтернет до програмної продукції виконавця у вигляді онлайн-сервісу Електронного Маркетплейсу (Порталу), розміщеного в Інтернеті за адресами: http://prom.ua/ та http://uaprom.net, який забезпечує розміщення і обробку інформації замовника, створення особистого інтернет-сайту замовника на Порталі або реєстрацію зовнішнього інтернет-сайту замовника та його оформлення з використанням Порталу.

Пунктом 1.3 Договору-оферти про надання послуг визначено, що оферта вступає в силу з моменту розміщення її в мережі Інтернет за посиланням: http://prom.ua/oferta_prom_ua.pdf та діє до моменту відкликання оферти виконавцем.

Замовник проводить акцепт оферти та укладає цей договір шляхом попередньої оплати послуг виконавця та/або внесення гарантійного платежу, відповідно до умов розділу 3 оферти (п. 4.1 Договору-оферти про надання послуг).

Відповідно до п. 2.1 Угоди користувача, Портал надає послуги, що дозволяють користувачам реєструватися та створювати на Порталі облікові записи, пропонувати до продажу товари і/або послуги продавців, розміщувати оголошення, ознайомлюватися з пропозиціями продавців і авторів оголошень та здійснювати покупки.

За змістом п. 4.1 Угоди користувача, під час реєстрації та/або заповнення форми замовлення та/або подачі оголошення користувач повинен надати правдиву, точну і повну інформацію про себе з питань, які пропонуються в формі реєстрації і в формах розділів порталу «Кабінет Компанії», та «Кабінет Покупця» (в тому числі його підрозділи «Мої оголошення») і підтримувати цю інформацію в актуальному стані, такому, що відповідає дійсності.

Серед гарантій, визначених пунктом 7 Договору-оферти про надання послуг передбачено, що замовник володіє всіма правами інтелектуальної власності щодо об`єктів, які ним розміщуються на Порталі (знаки для товарів і послуг, об`єкти авторського права, промислові зразки, тощо).

Відповідно до п. 8.2 та 8.3 Договору-оферти про надання послуг замовник в повному обсязі несе відповідальність за: а) дотримання всіх вимог законодавства, в тому числі законодавства про рекламу, законодавства, що регулює права інтелектуальної власності, про захист економічної конкуренції (але не обмежуючись перерахованим), відносно змісту і форми матеріалів, що розміщуються ним на Порталі; б) достовірність відомостей, зазначених замовником при реєстрації в якості користувача на Порталі та достовірність гарантій і запевнень замовника, що містяться в п. 7 Оферти.

При цьому, як передбачено п. 8.3. Договору оферти, беручи до уваги положення п. 7.2.4 та п. 8 Оферти, замовник зобов`язується власними силами і за власний рахунок вирішувати спори та вругульовувати претензії третіх осіб, щодо розміщених матеріалів, або відшкодовувати збитки (включаючи судові витрати), завдані виконавцю у зв`язку з претензіями та позовами, з приводу розміщення матеріалів замовника.

З наведеного вище вбачається, що Портал http://prom.ua/ є постачальником послуг проміжного характеру в мережі Інтернет.

Так, відповідно до положень статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» послуга проміжного характеру в інформаційній сфері - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронну комерцію» постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону України «Про електронну комерцію» постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері не є стороною електронного правочину, предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст.

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права (абзац 3 частини 4 статті 9 Закону України «Про електронну комерцію»).

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або відповідним договором про надання таких послуг (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронну комерцію»).

За наведених обставин, беручи до уваги норми абзацу 3 частини 4 статті 9 Закону України «Про електронну комерцію», зважаючи на те, що за умовами Договору оферти замовник, тобто особа, яка прийняла умови Договору оферти, в повному обсязі несе відповідальність за дотримання зокрема законодавства, що регулює права інтелектуальної власності відносно змісту і форми матеріалів, що розміщуються ним на Порталі, а також зобов`язується власними силами і за власний рахунок вирішувати спори та врегульовувати претензії третіх осіб, щодо розміщених матеріалів, суд доходить висновку, що відповідач 1 як постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері не є тією особою, що самостійно здійснювала розміщення відповідної інформації про продаж товару, стосовно чого виник спір, на веб-сайті http://prom.ua/, а тому, відповідно, вказана особа в будь-якому разі не може бути суб`єктом порушення прав інтелектуальної власності позивача стосовно обставин, якими обґрунтовано позов.

Однак, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача 1 з адвокатським запитом № 447 від 14.04.2021 щодо надання інформації про особу (анкетні дані та відомі засоби зв`язку), яка здійснила розміщення на сайті prom.ua за посиланням на інтернет сторінку http//prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html інформацію про продаж товарів з використанням торгової марки «Сoral Сlub».

У відповідь на запит (лист Вих. № 1722-ю від 23.04.2021) відповідач 1 зазначив, що користувачем Порталу за посиланням http//prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html при реєстрації вказано наступні відомості: найменування Biovita, контактний номер телефону НОМЕР_2 .

14.05.2021 позивач направив відповідачу 1 лист з проханням вжити заходи щодо блокування сторінки, яка порушує права Корал Клаб Дистрибушн ЛТД, як власника торгового знаку «Сoral Сlub».

У відповідь на лист від 14.05.2021 (Вих. № 1782-ю від 22.06.2021) відповідач 1 зазначив, що виставив Користувачу Порталу за посиланням, про яке зазначає позивач, попередження з вимогою усунути порушення та Користувачем Порталу на вимогу адміністрації були видалені будь-які згадування про ТМ «Сoral Сlub», що підтверджується скріншотами сайту (відповідні скріншоти містяться в матеріалах справи), таким чином, відповідач 1 вказав, що відсутні підстави для обмеження користувачеві доступу до сайту http//prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html.

Наведені обставини, повідомлені відповідачем 1, стосовно відсутності наразі згадування про ТМ «Сoral Сlub» на сайті http//prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html, не були спростовані позивачем.

При цьому, суд зазначає, що факт відповідного реагування відповідача 1 стосовно незаконного, як зазначає позивач, продажу товару з використанням торговельної марки «Сoral Сlub», у вигляді направлення Користувачу Порталу попередження, жодним чином не може свідчити про наявність відповідних повноважень відповідача 1 здійснювати перевірку контенту, що розміщується на Порталі, на предмет її відповідності законодавству, а також повноважень по видаленню контенту, що порушує права інших осіб, оскільки такі повноваження не передбачені зокрема умовами Договору оферти, а відповідачем 1 фактично були вчинені дії у вигляді вимоги до Користувача Порталу щодо усунення порушення, а не власноручне видалення інформації з Порталу.

Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ТОВ «Уапром», як особи, яка надає доступ через мережу Інтернет до програмної продукції виконавця у вигляді онлайн-сервісу Електронного Маркетплейсу (Порталу) на веб-сайті http://prom.ua/, тобто є постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, про припинення порушення прав інтелектуальної власності позивача шляхом видалення на сайті prom.ua (зокрема на інтернет сторінці https://prom.ua/c2686014-biovita-magazin-biologicheski.html) повідомлення про продаж та рекламування товарів, розміщених без згоди власника знаку для товарів та послуг «Сoral Сlub».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.11.2021

Суддя Ю.В. Картавцева