Рішення № 100842608, 05.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/120/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 Справа № 908/2497/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу №908/2497/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул.Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)

про стягнення 9989,46 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" з позовом до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення 9989,46 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (страховик, позивач) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №65026а0д від 21.05.2020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом "Honda Accord", д/н НОМЕР_1 . 12 квітня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Honda Accord", д/н НОМЕР_1 , та "Ford Focus", д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" №АР/1799832. Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 . Позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 9989,46 грн. та просить стягнути його з відповідача в порядку суброгації.

Позов заявлено на підставі норм ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2497/21. Присвоєно справі номер провадження 28/120/21. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 06.10.2021.

Відповідач отримав копію ухвали суду 10.09.2021, а позивач - 09.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від позивача додаткових доказів, заяв, клопотань не надходило.

Від відповідача 17.09.2021 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника відповідача. Вказує, що 09.09.2021 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування відповідно до розрахунку відповідача в розмірі 8162,23 грн. з урахуванням фізичного зносу. У зв`язку з цим відповідач вважає, що зобов`язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у відповідача відсутні.

Суд прийняв відзив до розгляду.

Від позивача не надходило відповіді на відзив, додаткових доказів, заяв, клопотань.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (страховик, позивач) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №65026а0д від 21.05.2020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом "Honda Accord", д/н НОМЕР_1 (далі - забезпечений транспортний засіб).

Строк дії договору встановлено з 26.05.2020 по 25.05.2021.

12 квітня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Honda Accord", д/н НОМЕР_1 , та "Ford Focus", д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (відповідача) №АР/1799832.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2

13.04.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про страхову подію та виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП Резяпової А.П. , ТОВ «Сателіт Мотор».

Деталі та опис пошкодження забезпеченого транспортного засобу зафіксовано актом огляду транспортного засобу від 13.04.2021 (бампер задній, накладка бампера заднього).

Згідно з рахунком на оплату ТОВ «Сателіт Мотор» №1589 від 13.04.2021 вартість послуг з облицювання заднього бамперу склала 3811,50 грн. з ПДВ.

Страховим актом №АRX2758607 від 14.04.2021 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в сумі 3811,50 грн.

Платіжним дорученням №771223 від 15.04.2021 позивач перерахував на рахунок СТО ТОВ «Сателіт Мотор» страхове відшкодування в сумі 3811,50 грн.

Згідно з рахунком на оплату ФОП Резяпової А.П. №192 від 14.04.2021 послуги з фарбування склали 6177,96 грн.

Страховим актом №АRX2758605 від 14.04.2021 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в сумі 6177,96 грн.

Платіжним дорученням №771223 від 15.04.2021 позивач перерахував на рахунок СТО ФОП Резяпової А.П. страхове відшкодування в сумі 6177,96 грн.

Таким чином, всього позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 9989,46 грн.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Ford Focus", д/н НОМЕР_2 , була застрахована полісом відповідача №АР/1799832, позивач звернувся 04.06.2021 до відповідача із заявою вих. №ЕЛ_00012721 від 31.05.2021 про виплату страхового відшкодування на суму 9989,46 грн.

Відповідач не задовольнив вимоги позивача.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 9989,46 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За договором добровільного страхування наземного транспорту №65026а0д від 21.05.2020 франшиза за ризиком ДТП складає 0,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що за умовами добровільного страхування наземного транспорту №65026а0д від 21.05.2020 відповідно до заяви страхувальника позивач виплатив 15.04.2021 на рахунки СТО страхове відшкодування в розмірі 9989,46 грн.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 33.2 статті 33 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Відповідно до примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Скориставшись цим правом, водії-учасники дорожньо-транспортної події на місці оформили спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної події (європротокол), відповідно до якого шкода завдана тільки транспортним засобам. Водій автомобіля "Ford Focus", д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні ДТП.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За полісом відповідача № АР/1799832 ліміт відповідальності страховика за шкоду майну складає 130000,00 грн., франшиза - 00,00 грн.

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з викладених висновків великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку - на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надіслав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування 04.06.2021.

Відповідач надав суду копію даної заяви з відміткою про отримання за вх. №2846 від 07.06.2021.

Отже, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач вправі протягом 90 днів з дня отримання заяви позивача прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, строк розгляду відповідачем заяви позивача становив до 06.09.2021.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 30.08.2021, тобто передчасно.

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

На момент звернення повивача до суду строк для розгляду відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування не сплив і права позивача не були порушені.

Під час перебування справи на розгляді суду відповідач прийняв рішення, оформлене страховим актом №3658 від 09.09.2021, про виплату позивачу страхове відшкодування в сумі 8162,23 грн., яке розраховано з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

На підтвердження розрахунку ринкової вартості транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу позивач надав висновок експертної компанії вих. №19441СПР від 25.08.2021.

Платіжним дорученням №19D17BDF25DC від 09.09.2021 оплатив на рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 8162,23 грн.

Таким чином, вимоги позивача на суму 8162,23 грн. відповідачем задоволені.

Разом із цим, враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом безпідставно, провадження у справі не підлягає закриттю у цій частині, а суд приймає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270,00 грн. покладаються на позивача, оскільки позов на момент його подання до суду пред`явлено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в умі 2270,00 грн. покласти на позивача.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 05.11.2021.

Суддя О.В.Федорова