Рішення № 100842561, 26.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/101/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 справа № 908/1523/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

розглянувши матеріали клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/1523/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12; адреса для листування: 03110, м. Київ, вул. Університетська, 13-А)

до відповідача державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 2517612,93 грн.

учасники справи:

від позивача: Причепа Т.В., ордер ВН №138470 від 21.07.2021 – в режимі відеоконференції

від відповідача: Гапоненко Б.Д., витяг з ЄДР (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2021 у справі №908/1523/21 позов товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 1561417,12 грн. основного боргу, 84804,80 грн. 3% річних, 177335,23 грн. інфляційних втрат, 30400,17 грн. судового збору та 30587,62 грн. витрат на правничу допомогу. В частині стягнення 200000,00 грн. основного боргу провадження у справі закрито. В іншій частині позову відмовлено.

Від позивача 19.10.2021 надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 68961,94 грн.

Ухвалою від 22.10.2021 клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1523/21 прийнято до розгляду, розгляд клопотання призначено на 26.10.2021.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Представник відповідача подав заперечення на клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. Доводи відповідача стосуються того, що у орієнтовному розрахунку судових витрат заявлена позивачем сума відсутня, а також відсутні докази щодо обсягів наданих послуг і виконаних робіт. Просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу та розподілити їх між сторонами. Також просив в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/1523/21, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правову допомогу позивачу надавав адвокат Причепа Тетяна Вікторівна згідно ордеру на надання правової допомоги серія ВН № 138466 від 17.05.2021 та договору про надання правової допомоги № 06/04-2021 від 06.04.2021, укладеного з ТОВ “КОНСАФЕТІ”.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2021 адвокатом Причепою Тетяною Вікторівною (Адвокат) та ТОВ “КОНСАФЕТІ” (Клієнт) укладений договір про надання правової допомоги № 06/04-2021, за умовами якого Адвокат взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту з метою представництва Клієнта зі всіма правами, що має Клієнт, щодо стягнення заборгованості у судовому порядку з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Також, тими ж сторонами 06.04.2021 підписано Додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 06/04-2021, згідно з п. 1 якого сторони узгодили, що відповідно до п. 4 договору сторони погодили, що за підготовку позовної заяви до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення заборгованості Клієнт сплачує Адвокату гонорар, що складає суму у гривні, яка еквівалентна 1360,00 доларів США, та за офіційним курсом НБУ станом на день укладення цього Додатку складає 37997,04 грн.

В пункті 2 додатку № 1 визначено, що оплату за кожну годину надання правової допомоги Клієнту, крім зазначеної у п. 1 цього додатка, Клієнт здійснює відповідно до погодинної ставки, яка складає суму у гривні, еквівалентну 135,00 доларів США за 1 годину, та яка підлягає оплаті відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ гривні до долара США станом на дань оплати.

До клопотання ТОВ “КОНСАФЕТІ” надано Звіт про надання правової допомоги за період з 06.04.2021 по 08.10.2021 відповідно до Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 06/04-2021 від 06.04.2021, який містить узгоджений сторонами розмір погодинної ставки, вартість 1 години послуг, а також перелік завдань, виконаних Адвокатом, та їх детальний опис.

Також до матеріалів справи позивачем надано копії рахунку на оплату 1/08102021 від 08.10.2021 на суму 68961,94 грн. та платіжного доручення № 19363 від 08.10.2021 щодо сплати цієї суми.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у запереченнях на клопотання позивача проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив. Визнав їх розмір непідтвердженим та завищеним.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений згідно договору поставки за двома видатковими накладними. Розрахунок заявленої до стягнення суми не є складним і не потребує значного часу. Також не обтяжена справа кількістю доказів, які б потребували вивчення. Крім того, відповідачем факт наявності заборгованості визнаний, борг частково сплачений в ході розгляду справи.

З огляду на обставини справи, справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 28153,54 грн. Частково відшкодовуються витрати Адвоката за 7,92 год. витраченого часу.

Згідно до ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки представник позивача у судовому засіданні 06.10.2021 заявив про намір надати докази судових витрат в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України, враховуючи подання адвокатом Причепою Т.В. Звіту про надання правової допомоги від 08.10.2021, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 22607,29 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/1523/21, пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12; адреса для листування: 03110, м. Київ, вул. Університетська,13-А; ідентифікаційний код 35466448) 22607,29 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сім грн. 29 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 05.11.2021.

Суддя В.В. Левкут